Ніжно-рожеві квіти декоративних слив додали весняного акценту міському простору. Їхні крони-хмаринки нікого не залишають байдужими, бо створюють особливий шарм, оздоблюючи вулиці Покрова.

Перші піссарді були висаджені у місті майже вісім років тому і одразу заволоділи серцями містян. На їхнє цвітіння чекають, аби насолодитися природною красою.

Вони стали не тільки символом весни, відродження, а й дарують позитивні емоції покровчанам.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Тендітні дерева з ніжними рожево-білими пелюстками вже розкривають свої великі квіти, привертаючи увагу перехожих.

Ці декоративні дерева висадили чотири роки тому в одному з центральних скверів міста. За цей час вони прижилися та підросли.

Сортові магнолії не лише прикрашають територію, а й створюють особливу атмосферу. Містяни та гості міста охоче зупиняються біля квітучих дерев, фотографуються.

Нині такі миті стають особливо цінними, бо допомагають хоча б на хвилину відволіктися від реальності й відчути тиху радість весни.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Територіальний центр соціального обслуговування міста вже багато років залишається важливим осередком підтримки людей поважного віку. Тут не лише надають соціальні послуги, а й формують простір для активного життя, спілкування та розвитку. Особливу увагу в роботі терцентру приділяють підтримці ментального здоров’я - напрямку, що сьогодні набуває особливої ваги. У непростий для країни час людям старшого покоління важливо відчувати турботу й підтримку, мати можливість спілкуватися та залишатися залученими до життя громади. Саме тому в закладі системно працюють над тим, щоб допомогти підопічним зберігати емоційну рівновагу, позитивний настрій і віру в себе.

Водночас за цією щоденною турботою стоїть колектив фахівців, для яких робота є не просто професією, а відповідальною місією. Щоденна взаємодія з людьми, їхніми переживаннями та життєвими обставинами потребує значного емоційного ресурсу. Тому у центрі дбають і про підтримку самих працівників, створюючи умови для відновлення та професійного балансу.

Однією з форм такої підтримки стають спільні культурно-пізнавальні ініціативи. Зокрема, колектив долучився до відвідування міського Народного історико-краєзнавчого музею ім. М.Занудька, де мав змогу глибше пізнати історію рідного краю, відчути зв’язок поколінь і отримати нові враження. Такі події не лише розширюють світогляд, а й сприяють емоційному відновленню, що безпосередньо впливає на якість роботи з підопічними.

-Результатом цієї злагодженої роботи є середовище, у якому люди поважного віку можуть відчувати себе потрібними, активними й залученими до життя. Важливу роль у цьому відіграє університет третього віку, що діє на базі територіального центру. Його слухачі беруть участь у заняттях різних факультетів і клубів за інтересами, відкривають для себе нові знання, розвивають творчі здібності та підтримують активне соціальне життя. - Наголошує директор терцентру Наталія Даниленко.

Заняття поєднують пізнання, спілкування та елементи арттерапії, що позитивно впливає на емоційний стан. Водночас у центрі проводять і просвітницькі заходи. Так, у межах формування безбар’єрного середовища відбулася тематична зустріч із представницею державної установи, під час якої присутні обговорили доступність послуг, отримали відповіді на актуальні запитання та корисні роз’яснення. Це сприяє впевненості у повсякденному житті та відчуттю залученості до життя громади.

Окремим напрямом роботи є збереження життєвого досвіду та пам’яті поколінь. Під час засідань клубу «Мій край - моя історія» відвідувачі діляться власними спогадами, осмислюють прожите, говорять про важливе. Ці розповіді знаходять продовження у «Книзі досвіду життя», яка поповнюється новими сторінками - щирими свідченнями часу та особистих історій.

Вагоме місце у житті підопічних займає творча діяльність. Під час весняної релакс-зустрічі учасники створювали яскраві квіти - символи оновлення та натхнення. Такі заняття допомагають зняти емоційне напруження, сприяють відкритому спілкуванню та дарують відчуття внутрішньої гармонії.

З приходом весни особливої популярності набуває гарденотерапія - діяльність, що поєднує догляд за рослинами з турботою про психологічний стан. Спільна робота на квітниках, свіже повітря і видимий результат своєї праці допомагають відновити сили, відчути спокій і задоволення.

Не менш важливим є і духовно-культурний розвиток. На факультеті українознавства відбуваються тематичні заняття, літературні читання та обговорення творів, зокрема поезії Тараса Шевченка. Такі зустрічі сприяють осмисленню історії, духовних цінностей, зміцнюють почуття єдності та любові до рідної країни.

Повсякденне життя відділення денного перебування наповнене різними формами активності: працюють клуби за інтересами, зокрема «Сучасні майстрині», проводяться заняття з інформаційних технологій, індивідуальні бесіди. У цьому середовищі важливим є не лише зміст занять, а й сама можливість бути разом, відчувати підтримку, бути почутим.

Територіальний центр - це простір, де турбота поєднується з активністю, спілкуванням і розвитком. Саме тому кожен день тут наповнений змістом, а кожна спільна справа допомагає людям зберігати життєву енергію, емоційну рівновагу та відчуття радості життя.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

У затишній залі Народного історико-краєзнавчого музею імені М. Занудька відбулося друге засідання «Жіночої вітальні». Подія об'єднала тих, для кого творчість є натхненням.

Цього разу зустріч присвятили одразу двом особливим датам — Дню лялькаря та Міжнародному дню театру.

Музейний простір наповнився легкою, трохи загадковою атмосферою. Ведуча заходу, директор музею Тетяна Подольчак зазначила, що лялька — це перша магія, яку ми пізнаємо в дитинстві, а театр — це доросла магія, що вчить нас відчувати глибше. Серед гостей вітальні вже традиційно були представниці різних професій і сфер життя, а також волонтери з Дніпра Світлана Стенько і наша землячка - Анжела Бодрягіна. Всіх об’єднувала любов до рідного міста — до мистецтва.

Спілкування розпочалося із теми рукотворної краси.

Першою гостею стала майстриня сучасної авторської ляльки Світлана Вшивкова. Її розповідь відкрила для присутніх світ, де лялька перестає бути іграшкою і перетворюється на самодостатній витвір мистецтва. Майстриня поділилася тонкощами створення інтер’єрних ляльок, розповіла про поєднання традиційних технік із сучасними тенденціями, а також про те, як у кожній з них народжується характер і настрій.

Творчу естафету підхопив наступний гість — місцевий аматор сцени Сергій Абросімов. Його виступ став живим доказом того, що справжня любов до театру не потребує дипломів. Вона живе у серці. Покровчанин продекламував поезію Ліни Костенко “Крила” та говорив про свій шлях до сцени, про внутрішню потребу та про силу щирої емоції. Його історія - про сміливість бути собою і проживати кожну роль по-справжньому.

Особливим і глибоким акордом зустрічі стала розмова з Володимиром Стеньком — військовим, учасником бойових дій 2014-2024 років, актором, театральним режисером, драматургом, володарем премії «Коронація слова».

Присутність драматурга надала заходу особливої ваги. Гість поділився власним баченням театру як простору сенсів і внутрішньої правди, розповів про творчий процес і народження вистави від задуму до втілення.

Присутні мали змогу почути уривок із його нової п’єси «Наречена на печі», що викликала щирий відгук і зацікавлення. Його майстерно зіграли, увійшовши в образи, Олена Козоброд, Неля Піхтіна, Альона Ковтун та Єва Мирошниченко.

Учасників вітала заступник міського голови Дар’я Горчакова, яка дякувала майстриням і діячам культури за їхню працю та відданість мистецтву, особливо у непростий для країни час.

Приємною частиною зустрічі стала презентація спеціально підготовленого музейного випуску №1 “Лялькарі” Альманаху народних ремесел та художніх промислів м.Покров , що став символічним визнанням внеску лялькарок у культурне життя міста. До альманаху увійшла творчість лялькарок Тетяни Бочарової, Світлани Вшивкової,Юлії Зубік, Ірини Крижанівської, Альони Ляшенко, Ольги Постоловської, Людмили Сахненко, Тетяни Цільке. Їм та укладачу Тамарі Алілуєнко було вручено альманахи.

Окрасою зустрічі стало адресоване  відеозвернення з найкращими побажаннями від колишньої вихованки школи мистецтв, а нині актриси Одеського академічного музично-драматичного театру імені В. Василька Катерини Сударєвої.

Атмосфера «Жіночої вітальні» залишалася щирою і невимушеною. Тут звучали слова і пісні, які надихають, історії, що торкаються серця. Це була зустріч, де кожен знаходив щось близьке - у мистецтві, у спілкуванні, у відчутті спільності.

За інформацією пресслужби міського голови.