Люди нашого міста (243)
Четвер, 30 квітня 2026 11:49
Живі історії сильних рішень
У ветеранському просторі міста відбулася нова зустріч у межах проєкту «Жива бібліотека».
Десятикласники ліцею №6 мали можливість поспілкуватися з людиною, чий життєвий шлях нерозривно пов’язаний із військовою службою та відповідальністю перед державою - майором у відставці Володимир Недорезанюк.
Формат зустрічі традиційно передбачав відвертий діалог, де замість сторінок книжок реальні історії, досвід і вибір.
Зустріч розпочала головний спеціаліст з питань реалізації ветеранської політики Анна Шипко. Вона наголосила, що «Жива бібліотека» - це передусім розмова, яка дає можливість почути і зрозуміти тих, хто пройшов непростий шлях служіння країні.
Спілкування з Володимиром Недорезанюком відбувалося у форматі відкритого інтерв’ю, поділеного на тематичні блоки. Діалог з побратимом вела сержант у відставці 93-ї бригади «Холодний Яр» Олена Козоброд.
Розмова розпочалася зі спогадів про мирне життя, юність, захоплення, перші серйозні рішення.
Особливу увагу було приділено моменту вибору — рішенню стати військовим. Ветеран поділився власними переживаннями, розповів про мотивацію, страхи та труднощі, з якими довелося зіткнутися на початку служби. Його слова звучали стримано, але водночас глибоко й переконливо, без зайвого пафосу, як свідчення людини, яка добре розуміє ціну прийнятих рішень.
У ході розмови Володимир Анатолійович говорив і про бойовий досвід, складні завдання, відповідальність за життя побратимів, необхідність швидко приймати рішення в умовах небезпеки. Він наголосив, що служба навчила його найважливішому — довірі, витримці та вмінню діяти в команді.
Окремий блок зустрічі був присвячений темі побратимства. За словами ветерана, це поняття виходить далеко за межі звичайної дружби, адже ґрунтується на взаємній підтримці та готовності ризикувати заради іншого. Він також підкреслив, що ці зв’язки залишаються міцними і після завершення служби.
Під час обговорення учасники торкнулися і теми повернення до цивільного життя. Володимир Недорезанюк відверто розповів про зміни у світогляді, нові цінності та виклики, з якими стикаються ветерани. Він зауважив, що суспільству важливо краще розуміти цей досвід і з повагою ставитися до тих, хто його пройшов.
Інтерес у школярів викликали практичні інтерактивні завдання. Разом із гостем вони розбирали життєві ситуації, у яких потрібно швидко приймати рішення. Наприклад, допомогти іншому чи подбати про себе, залишитися лідером чи передати частину відповідальності.
Ветеран пояснював, як подібні дилеми виглядають у реальних умовах служби, де кожне рішення має вагу і наслідки.
Завершуючи зустріч, Володимир звернувся до молоді з порадами: вчитися відповідальності, розвивати критичне мислення, підтримувати одне одного і не боятися брати на себе ініціативу. Він наголосив, що саме ці якості формують сильну особистість і допомагають долати труднощі.
Учні уважно слухали, ставили запитання та активно долучалися до обговорення.
Зустріч пройшла у щирій, відкритій атмосфері, залишивши глибоке враження у всіх присутніх. На завершення організатори подякували гостю за відвертість і важливий досвід.
Проєкт «Жива бібліотека» продовжує об’єднувати ветеранів і молодь, створюючи простір для діалогу, у якому народжується розуміння, повага і пам’ять. Адже саме через такі живі історії формується усвідомлення справжньої ціни рішень, мужності та любові до своєї країни.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 30 квітня 2026 11:38
Із ворожого полону повернулися двоє Захисників із Покрова
24 квітня у межах чергового, 73-го обміну полоненими між Україною та росією додому повернулися 193 українські Захисники - військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони, які боронили державу на найгарячіших напрямках. Серед них наші земляки, мужні воїни - Віталій Забєлін та Олексій Черкасов.
Наразі обидва військовослужбовці перебувають на етапі комплексної реабілітації, попереду довгоочікувані зустрічі з найріднішими.
42-річний Віталій Забєлін, військовослужбовець 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, перебував у полоні з квітня 2024 року. Вдома на нього чекали батьки, син та сестра.
49-річний Олексій Черкасов проходив службу у Державній спеціальній службі транспорту. У полоні воїн пробув понад 2,5 роки. Його повернення з нетерпінням чекали дружина, донька та онучка. Обох воїнів рідні активно розшукували та підтримували віру в їхнє повернення.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 30 квітня 2026 11:35
Покровчанина Юліана Литвина привітали зі 100-річним ювілеєм
У житті кожної громади є особливі люди — ті, чиї долі стають віддзеркаленням цілої епохи. Їхній шлях — це історія випробувань, праці, любові та незламної віри в життя.
Саме до таких особистостей належить мешканець Покрова Юліан Олексійович Литвин, який наприкінці травня зустрів свій поважний 100-річний ювілей.
Від імені міського голови Олександра Шаповала з поважною датою ювіляра привітала заступник міського голови Дар’я Горчакова. Вона висловила щирі слова вдячності за багаторічну працю, життєву мудрість і внесок у розвиток громади, побажала міцного здоров’я, душевного тепла та родинного затишку.
Юліан Олексійович народився у 1926 році в Максимівці, що згодом стала частиною міста Марганець. Його юність припала на непрості роки Другої світової війни.
Разом із родиною він пережив евакуацію на Урал, працював на стратегічно важливих підприємствах, освоюючи різні професії ще зовсім юним. Після війни закінчив військове училище з відзнакою, служив у армії. Завершивши військову кар’єру у званні капітана, повернувся в Україну.
Із середини 1950-х років його життя нерозривно пов’язане з Покровом. Багато років працював на гірничо-збагачувальному комбінаті, пройшовши шлях від машиніста до керівних посад. Разом із дружиною Тамарою Миколаївною виховали двох дітей, створили міцну і люблячу родину.
Навіть у поважному віці Юліан Олексійович залишається активним і життєлюбним. Ще донедавна займався риболовлею, радіотехнікою, малюванням. Поруч із ним — люблячі діти, онуки та правнуки, які є його найбільшою гордістю і підтримкою.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 30 квітня 2026 11:33
Чорнобиль — 40 років потому
У Народному історико-краєзнавчому музеї ім. М. Занудька відбувся круглий стіл «Розгойдані дзвони пам’яті», присвячений 40-м роковинам аварії на Чорнобильській атомній електростанції — одній із наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства.
Участь у заході взяли ліквідатори, члени ради ГО «Союз Чорнобиль» м. Покров , музейники, представники Нікопольської ГО «Захист Держави», кандидат історичних наук, музеєзнавець, краєзнавець, історик Мирослав Жуковський, переможець міського конкурсу дитячого малюнка “Чорнобильська палітра” Тимур Кузнєцов з родиною.
У ході засідання голова ГО”Союз Чорнобиль” Юрій Середа та інші ліквідатори ділилися спогадами, розповідали, як зберігають пам'ять, волонтерять. Хвилиною мовчання вшанували побратимів.
Присутні обговорювали довготривалі наслідки катастрофи, які й досі впливають на різні сфери життя, а також роль і подвиг ліквідаторів, серед яких багато земляків.
Звучали й актуальні теми сьогодення. Учасники круглого столу торкнулися питання безпеки атомної енергетики в умовах війни, зокрема ситуації навколо тимчасово окупованої Запорізької АЕС та ризиків, які це створює не лише для України, а й для всієї Європи. Про передумови трагедії та сьогоднішню ситуації, посилаючись на документи та архівні свідчення, говорив історик та громадський діяч Мирослав Жуковський.
Захід став майданчиком для відкритого діалогу. Його учасники наголосили, що пам’ять про Чорнобиль — це не лише про минуле, а й про відповідальність перед майбутніми поколіннями.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Середа, 22 квітня 2026 13:33
Світова література у творчості покровчан
Вже не вперше талановиті діти Покрова стають лауреатами конкурсів, організованих Почесним консульством Австрійської Республіки у місті Дніпро. Цього разу одразу дві перемоги здобули вихованки Тетяни Алілуєнко, Будинку культури Шолохового. Марія Сольська та Анастасія Алілуєнко розкрили у своїх роботах творчість австрійської поетеси та письменниці Інґеборґ Бахман, вразивши журі глибиною та розумінням поданого матеріалу.
Конкурс ілюстрацій «ІНҐЕБОРҐ БАХМАН. VISUAL STORY» присвячений 100-річчю від народження видатної австрійської авторки Інґеборґ Бахман. Його ініціаторами та організаторами стали – Почесне Консульство Австрійської Республіки у місті Дніпро, управління з питань культури та спорту виконавчого апарату Дніпропетровської обласної ради та ГО «ЖІНКИ плюс».
Розкрити спадщину однієї з знакових європейських письменниць ХХ століття, чиї твори увійшли до золотого фонду сучасної австрійської та світової літератури, таке завдання ставили перед собою організатори.
Головною умовою конкурсу було створити авторські ілюстрації до творів письменниці без застосування графічних редакторів та штучного інтелекту. Мовою малюнка передати настрій творів. На розгляд журі надійшло майже 40 робіт з усіх куточків Дніпропетровщини. З них компетентним журі було відібрано 22 кращі ілюстрації, серед яких і роботи покровчанок. Малюнки Марії Сольської та Анастасії Алілуєнко були високо оцінені журі – дипломами переможців.
Дівчатка змогли втілити на папері літературні образи, відобразити погляд автора, її творчий задум.
За словами організаторів конкурсу, роботи дітей – це живий діалог із творчістю Інгеборг Бахман, це емоція, думка і світ, який вони відтворили.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 09 квітня 2026 13:16
Юні покровчани з новими творчими перемогами
Вихованці мистецьких закладів знову яскраво заявили про себе на конкурсах всіх рівнів, вкотре довівши, що Покров місто талановитих дітей і небайдужих вчителів.
Школи постійно працюють над творчим розвитком вихованців, допомагаючи учням розвинути свої нахили, розрити неосяжний світ музики, образотворчого мистецтва, театру. Конкурси стають можливістю продемонструвати рівень знань та мистецької підготовки. Їхні результати викликають гордість за дітей та їхніх наставників.
Так, вихованці музичної школи «Домінанта» підкорили журі своєю майстерністю. Учні Лариси Білоус - Анастасія Пак та Єва Мирошниченко стали лауреатами першої премії музичного фестивалю MUSIC ART FEST. Дівчатка виступали у номінації «Інструментальний жанр» фортепіано. Конкурс проходив на базі Дніпропетровського фахового мистецько-художнього коледжу, зібрав понад 300 конкурсантів, більше 20 колективів. Також два «золота» здобула Єва Мирошниченко, блискуче виступивши на Міжнародному конкурсі мистецтв «Величне Мистецтво» та Всеукраїнському конкурсі мистецтв «Нове покоління».
Диплом другого ступеня XIII Всеукраїнського дитячо-юнацького конкурсу "Музичний калейдоскоп" завоювала Марія Фролікова, викладач Дарія Пятуніна.
Цілий зорепад винагород у вихованців школи мистецтв «Арт-мюзік».
Гран- прі Міжнародного конкурсу мистецтв "Зірки навколо" завоювала Єлизавета Вирва. Учениця Нелі Піхтіної виступала у номінації «Художнє читання».
Перше місце у конкурсі «Тарасові витоки» здобув вокальний ансамбль «Співограй», викладач Ганна Доценко.
«Золото» IV Міжнародного конкурсу мистецтв "Зірки навколо" додала до скарбниці школи Софія Погоріла, учениця Анастасії Бойко-Костіної.
Високо оцінило професійне журі і роботи учнів художнього відділу. Перше місце ІІІ Всеукраїнського конкурсу дитячо-юнацької творчості "Різдвяна мрія" здобула Єлизавета Тищенко, викладач Тетяна Думчикова.
Перемогли вихованці Тетяни Думчикової та Тетяни Дмитрук і у шостому Міжнародному інтернет-конкурсі живопису «Натхнення». Диплом другого ступеня отримала Анна Таран, третього – Діана Постольник. Відзнаку журі – Мирослава Чернікова та Ольга Андрійчук. Дипломи за участь: Аміна Юзькова, Єва Чуніс, Мирослава Чернікова, Марія Хижняк, Софія Тодор, Анна Таран, Аліна Сокур, Анна-Марія Рубаха, Катерина Ричкова, Софія Рачук, Діана Постольник, Валерія Кудрявцева, Анастасія Бульба, Ольга Андрійчук.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 26 березня 2026 14:05
Коли творчість знаходить відгук
Покровчанка Тетяна Прокоф’єва стала переможницею Всеукраїнського літературного конкурсу україномовних творів імені Михайла Селезньова. У номінації «Дитяча книжка» її літературно-художнє видання «Добринки» здобуло диплом І ступеня.
Тетяна Прокоф’єва - авторка поетичних і прозових творів, яку цінують у творчому середовищі за щирість і тонке відчуття слова. У її текстах - тепло, світло й увага до простих, але важливих речей. «Добринки» - це невеликі історії, наповнені добром і турботою, які легко знаходять відгук у серцях і дітей, і дорослих.
Звістка про перемогу, зізнається авторка, стала для неї радісною і водночас хвилюючою. Вона щиро вдячна організаторам і журі за підтримку та високу оцінку - саме такі моменти додають сил і надихають рухатися вперед.
Всеукраїнський літературний конкурс, започаткований Дніпропетровською обласною організацією ветеранів, уже багато років об’єднує авторів з різних куточків України та з-за її меж.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Вівторок, 17 березня 2026 11:44
Жива історія мужності
У ветеранському просторі міста відбулася ще одна зустріч у межах проєкту «Жива бібліотека», яку присвятили Дню українському добровольцю.
Цього разу гостем учнів ліцею №5 став ветеран російсько-української війни, молодший сержант запасу окремої штурмової бригади Володимир Гацак. На розмову він прийшов разом із дружиною та донькою.
Зустріч розпочала головний спеціаліст з питань ветеранської політики Анна Шипко. Вона нагадала присутнім про тих, хто у найважчі моменти історії без вагань став на оборону держави. Пролунали проникливі рядки вірша, написаного дружиною військовослужбовця. Після цього учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Захисників та Захисниць України.
Слово мала доброволець, сержант запасу Олена Козоброд, яка представила побратима, гостя зустрічі — Володимира Гацака. Спілкування з ветераном відбувалося у форматі відкритого інтерв’ю, створивши щиру й довірливу атмосферу.
До повномасштабної війни Володимир працював у службі охорони Покровського гірничо-збагачувального комбінату та займався власною справою. Однак 24 лютого 2022 року змінило все. Під час розмови він поділився з молоддю спогадами про службу, розвідницьку роботу та виконання бойових завдань на найгарячіших ділянках фронту.
Його підрозділ брав участь у контрнаступі на Харківщині, працював на Луганському напрямку, а також у районах Бахмута і Часового Яру. Володимир говорив про складні фронтові будні, відповідальність за побратимів. У його розповідях не було пафосу, лише чесний досвід людини, яка пройшла війну і добре знає її справжню ціну.
За час служби він пережив численні поранення і контузії. Зрештою стан здоров’я змусив залишити військо. Нині він повернувся до цивільного життя та знову працює у службі охорони гірничо-збагачувального комбінату. Адаптація до мирної реальності, як зізнається ветеран, виявилася непростою, бо на війні все було чітко й зрозуміло, не так як у цивільному житті.
Володимир говорить про війну без гучних слів, але з глибоким усвідомленням відповідальності перед країною. Для нього захист України — це передусім обов’язок, перед своїми рідними, перед країною, і перед самим собою. І водночас він переконаний, суспільство має пам’ятати й поважати тих, хто сьогодні боронить державу і вже заплатив за свободу високу ціну.
Свободолюбивий українець і захисник, якому напрочуд пасує його бойовий позивний «Скіф», говорив не лише про службу, а й про найважливіше у своєму житті — родину.
З особливою теплотою ветеран згадував про рідних, які чекали його вдома і були джерелом сили у найскладніші моменти. Його син також служить у війську. А поруч із Володимиром на фронті завжди був маленький оберіг — малюнок доньки, який нагадував про те, заради чого триває боротьба.
Під час зустрічі слово мали і дружина, і донька ветерана. Їхні розповіді додали розмові ще більшої щирості, адже війна торкається не лише тих, хто на передовій, а й їхніх родин, які щодня живуть між тривогою і надією.
Учні уважно слухали гостя, ставили запитання. Розмова вийшла по-справжньому глибокою, з великою повагою до людського досвіду і до тих, хто сьогодні боронить Україну.
Школярі подякували гостям за відвертість і силу духу. Такі розмови допомагають молоді краще зрозуміти реальність війни та усвідомити справжню ціну свободи.
Проєкт «Жива бібліотека» і надалі об’єднуватиме ветеранів і молодь у щирому діалозі. Адже замість книжкових сторінок тут звучать справжні історії — про вибір, мужність, втрати, віру і любов до своєї країни. Саме вони формують пам’ять і вчать нові покоління поважати тих, хто сьогодні боронить Україну.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
П'ятниця, 13 березня 2026 11:37
Вітання тим, хто робить місто затишним
Третя неділя березня в Україні традиційно присвячена людям, які щодня дбають про чистоту, затишок і комфорт міста - працівникам житлово-комунального господарства. Напередодні професійного дня у Покрові вітали тих, хто невтомно працює, щоб рідне місто залишалося охайним і затишним.
Від імені міського голови Олександра Шаповала відзнаки отримали працівники комунальних підприємств за сумлінну працю, професіоналізм і відданість справі. Їхня робота відповідальна і непроста: вони ремонтують та обслуговують міські комунікації, підтримують порядок на вулицях і в дворах, усувають наслідки аварійних ситуацій та оперативно реагують на різні виклики.
Особливо важливою є їхня професія в нинішній складний період життя країни, адже щоденна праця комунальників забезпечує комфорт і порядок у місті. Кожен працівник вкладає частинку душі у спільний дім, роблячи Покров затишним і квітучим. Для мешканців це свято - нагода висловити вдячність і гордість за тих, хто у будь-яку погоду піклується про рідне місто.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Середа, 11 березня 2026 14:55
Книга - як пам'ять
У ветеранському просторі міста презентували видання, до яких увійшла розповідь про покровчанина, загиблого Захисника - Олександра Кочергіна.
Автором книг є волинянка, поетеса Надія Стрельченко. «Голос пам’яті», «70 історій незламних» стали черговими з патріотичного циклу, над якими працює автор. До книг увійшли спогади про мужнього воїна, відданого побратима, справжнього патріота, якими поділилася дружина Олександра Кочергіна – Тетяна. Для неї це не лише книга – данина пам’яті дорогій людині, яка віддала життя за свободу України. Кожен рядок – то розповідь, що відгукується теплом і, водночас, болем непоправної втрати.
Тетяна, яка сьогодні очолює ГО Сімей Загиблих Захисників і Захисниць Покрова, зазначала, наскільки важливою для її родини була співпраця з Надією Стрельченко. До книг увійшли історії героїв з усіх куточків України і про покровчанина, нашого земляка.
Під час презентації у ветеранському просторі, яка проходила у день народження Олександра Кочергіна - 11 березня, лунали рядки з книг, спогади, якими ділилася Тетяна Кочергіна, Галина Каранчук. Поряд були рідні, друзі Олександра Кочергіна, небайдужі містяни.
Олександр Кочергін став на захист України у березні 2022 року. У складі 17-ої окремої танкової бригади, молодший сержант, старший водій 1-го стрілецького відділення 3-ї стрілецького взводу 1-го стрілецького батальйону, воював на Херсонському, Донецькому, Харківському напрямках. Пройшов Бахмут, Часів Яр, Червону Гору.
Людина з активною громадянською позицією, небайдужий, щирий, він був вірним товаришем, люблячим батьком і опорою для своєї родини.
У мирному житті працював на ремонтно-механічному заводі, останні роки у службі охорони гірничо-збагачувального комбінату. З повномасштабним вторгненням одягнув військовий однострій, аби боронити рідну землю від ворога.
Олександр Кочергін загинув 27 червня 2024 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу в селі Уди Харківської області, виявивши мужність, стійкість і відданість присязі. Йому було 45 років…Посмертно Герою присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров», нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом», медаллю «Захиснику Вітчизни».
Книги розповідають про воїна, людину, яка до останнього підтримувала своїх побратимів, прагнула миру Україні.
Примірники було передано публічній бібліотеці. Тетяна Кочергіна дякувала присутнім, наголошувала на важливості берегти пам'ять про тих, хто віддав найцінніше за Україну.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
More...
Вівторок, 10 березня 2026 12:05
З піснею, пам’яттю та вірою в себе
У територіальному центрі соціального обслуговування Покрова не вщухає життя. Тут не просто організовують дозвілля — створюють простір підтримки, спілкування і внутрішньої сили для людей елегантного віку.
У центрі діє університет третього віку, працюють тематичні факультети, зокрема українознавства. Клуб «Мій край — моя історія» об’єднує тих, хто береже пам’ять про рідне місто та ділиться особистими спогадами. Саме з таких розповідей поступово складається жива історія Покрова — з людськими долями, переживаннями та щирою любов’ю до України.
Культурне життя тут залишається насиченим і різноплановим. Пісенний вернісаж кохання перетворився на справжню зустріч із молодістю. У знайомих мелодіях оживали перші почуття, звучали слова вдячності матерям, дітям, рідній землі. Учасники зустрічі не стримували емоцій — співали разом, обіймалися, ділилися теплом.
Окремою подією стала виставка «Бісерна симфонія» майстрині Наталії Горбенко. Ікони, пейзажі та квіткові композиції, створені з філігранною точністю, викликали щире захоплення. Роботи не лише тішили око, а й спонукали до розмов про традиції, терпіння і красу, що народжується з любові до справи.
Популярністю користуються і музейні дні. Цього разу зустріч присвятили 90-річчю від дня народження Бориса Мозолевського. Поезія, спогади, особисті роздуми учасників створили атмосферу глибокої поваги до культурної спадщини та усвідомлення того, що історія живе в людях.
Водночас центр крокує в ногу з часом. Під час занять із цифрової грамотності відвідувачі впевнено освоюють сучасні технології, знайомляться з можливостями штучного інтелекту. Для багатьох це не просто нові знання, а доказ того, що навчатися й відкривати світ можна у будь-якому віці.
У територіальному центрі переконані, що ментальне здоров’я, активність, творчість і збереження пам’яті є основою гідного життя. Кожна зустріч тут зміцнює відчуття підтримки та єдності громади, що особливо важливо сьогодні.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Понеділок, 23 лютого 2026 13:50
У Покрові відкрили меморіальну дошку на честь Олега Прижигалінського
На будівлі ліцею №3, де навчався Захисник, урочисто відкрили меморіальну дошку загиблому воїну Олегу Прижигалінському. Саме сьогодні Герою мало б виповнитися 24 роки...
Вшанувати пам’ять мужнього воїна прийшли його рідні, друзі, колектив ліцею, представники влади та громади. Під час заходу лунали теплі слова спогадів про Олега — щирого, світлого, мужнього юнака, який змалку вирізнявся активною життєвою позицією та лідерськими якостями.
Олег Прижигалінський народився 23 лютого 2002 року. Зростав творчо обдарованою та всебічно розвиненою особистістю. Навчався у Школі мистецтв, був учасником молодіжного музичного гурту. Ще у шкільні роки захопився комп’ютерними технологіями, туризмом і військовою справою.
Після закінчення ліцею №3 Олег вступив до Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Із перших днів повномасштабного вторгнення рф, 24 лютого 2022 року, він добровільно став на захист України у складі територіальної оборони Харкова.
Навіть перебуваючи на фронті, Олег не полишав навчання, у 2023 році здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Комп’ютерні науки», мріяв продовжити освіту в магістратурі. Після отриманого поранення він повернувся до строю, приєднався до спецпідрозділу KRAKEN, проходив підготовку у навчальних центрах Норвегії та Іспанії. Згодом боронив Україну у складі третьої штурмової бригади як оператор відділення протитанкових ракетних комплексів штурмового батальйону. Брав участь у бойових діях на Харківщині та Луганщині.
Тяжке поранення Олег Прижигалінський отримав під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоєгорівка на Луганщині. Лікарі до останнього боролися за його життя, але 16 травня 2025 року його серце зупинилося. Йому було лише 23 роки...
18 липня 2025 року Олегу Прижигалінському посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров», його нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом» та медаллю «Захиснику України».
Присутні вшанували пам’ять Олега Прижигалінського та всіх полеглих Захисників України хвилиною мовчання. Меморіальну дошку освятив благочинний Православної церкви України м. Покров протоієрей Іван Назарик. До портретного зображення лягли живі квіти — символ вічної пам’яті, вдячності та глибокої шани Герою, який навіки залишився у строю.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 19 лютого 2026 13:42
Юні автомоделісти – переможці обласного етапу змагань
Вихованці Будинку творчості вкотре довели, що наполегливість, технічні знання та прагнення до перемоги приносять вагомі результати.
На обласному етапі Всеукраїнських відкритих змагань з кордових автомоделей у приміщенні серед учнівської молоді (юнаки до 12 років, IV ранг) наші спортсмени вибороли перші місця у своїх категоріях. Переможцями стали Роман Таран та Макар Лобунець, які здобули «золото» у класах ЕЛ-О та ЕЛ-К. Упевнено рухатися до нових звершень їм допомагає керівник гуртка Володимир Томілов.
Обласний етап Всеукраїнських відкритих змагань з кордових автомоделей у Дніпропетровській області є важливою подією для юних техніків регіону. Саме тут визначаються найкращі у різних класах моделей. Переможцям відкривається шлях до участі у Всеукраїнських змаганнях.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Вівторок, 17 лютого 2026 09:03
Вихованка школи мистецтв «Арт-мюзік» Марія Гаврюк - серед кращих в області
Коли талант поєднаний із щирістю й любов’ю до рідної країни, він обов’язково знаходить своє визнання. Перемога вихованки школи мистецтв «Арт-мюзік» Марії Гаврюк у ІІІ обласному етапі Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!», присвяченого Шевченківським дням, стала яскравим підтвердженням цього.
Щороку конкурс об’єднує юних митців, які через свої роботи осмислюють ідеї єдності, національної гідності та духовної сили українського народу. Марія здобула перемогу, представивши малюнок, у якому глибоко й щиро розкрила тему, що сьогодні особливо відгукується в серцях українців.
Робота юної художниці вирізняється змістовністю, емоційністю та продуманою композицією. У ній - не просто художній образ, а власне бачення теми, відчуття часу та щира позиція українки.
За цією перемогою стоїть не лише талант, а й кропітка праця, пошук, творчі експерименти та підтримка наставника. Поруч із Марією на цьому шляху була її викладачка Тетяна Думчикова, яка допомагає учням розвивати майстерність і сміливо втілювати свої ідеї.
Переможців обласного етапу під час урочистої зустрічі привітала заступник голови Дніпропетровської облдежрадміністрації Ірина Грицай. Під час спілкування з Марією Гаврюк вона цікавилася творчими планами юної художниці, її натхненням та мріями, відзначивши важливість підтримки обдарованої молоді.
За кожним таким успіхом стоїть щоденна праця, віра у власні сили та любов до рідної культури.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста