Люди нашого міста

Люди нашого міста (236)

Вівторок, 17 березня 2026 11:44

Жива історія мужності

У ветеранському просторі міста відбулася ще одна зустріч у межах проєкту «Жива бібліотека», яку присвятили Дню українському добровольцю.
 Цього разу гостем учнів ліцею №5 став ветеран російсько-української війни,  молодший сержант запасу окремої штурмової бригади Володимир Гацак. На розмову він прийшов разом із дружиною та донькою.
Зустріч розпочала головний спеціаліст з питань ветеранської політики Анна Шипко. Вона нагадала присутнім про тих, хто у найважчі моменти історії без вагань став на оборону держави.  Пролунали проникливі рядки вірша, написаного дружиною військовослужбовця. Після цього учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Захисників та Захисниць України.
Слово мала доброволець, сержант запасу Олена Козоброд, яка представила побратима, гостя зустрічі — Володимира Гацака. Спілкування з ветераном відбувалося у форматі відкритого інтерв’ю, створивши щиру й довірливу атмосферу.
До повномасштабної війни Володимир працював у службі охорони Покровського гірничо-збагачувального комбінату та займався власною справою. Однак 24 лютого 2022 року змінило все. Під час розмови він поділився з молоддю спогадами про службу, розвідницьку роботу та виконання бойових завдань на найгарячіших ділянках фронту.
Його підрозділ брав участь у контрнаступі на Харківщині, працював на Луганському напрямку, а також у районах Бахмута і Часового Яру. Володимир говорив про складні фронтові будні, відповідальність за побратимів. У його розповідях не було пафосу, лише чесний досвід людини, яка пройшла війну і добре знає її справжню ціну.
За час служби він пережив численні поранення і контузії. Зрештою стан здоров’я змусив залишити військо. Нині він повернувся до цивільного життя та знову працює у службі охорони гірничо-збагачувального комбінату. Адаптація до мирної реальності, як зізнається ветеран, виявилася непростою, бо на війні все було чітко й зрозуміло, не так як у цивільному житті.
Володимир говорить про війну без гучних слів, але з глибоким усвідомленням відповідальності перед країною. Для нього захист України — це передусім обов’язок, перед своїми рідними, перед країною, і перед самим собою. І водночас він переконаний, суспільство має пам’ятати й поважати тих, хто сьогодні боронить державу і вже заплатив за свободу високу ціну.
Свободолюбивий українець і захисник, якому напрочуд пасує його бойовий позивний «Скіф», говорив не лише про службу, а й про найважливіше у своєму житті — родину.
З особливою теплотою ветеран згадував про рідних, які чекали його вдома і були джерелом сили у найскладніші моменти. Його син також служить у війську. А поруч із Володимиром на фронті завжди був маленький оберіг — малюнок доньки, який нагадував про те, заради чого триває боротьба.
Під час зустрічі слово мали і дружина, і донька ветерана. Їхні розповіді додали розмові ще більшої щирості, адже війна торкається не лише тих, хто на передовій, а й їхніх родин, які щодня живуть між тривогою і надією.
Учні уважно слухали гостя, ставили запитання. Розмова вийшла по-справжньому глибокою, з великою повагою до людського досвіду і до тих, хто сьогодні боронить Україну.
Школярі  подякували гостям за відвертість і силу духу. Такі розмови допомагають молоді краще зрозуміти реальність війни та усвідомити справжню ціну свободи.
Проєкт «Жива бібліотека» і надалі об’єднуватиме ветеранів і молодь у щирому діалозі. Адже замість книжкових сторінок тут звучать справжні історії — про вибір, мужність, втрати, віру і любов до своєї країни. Саме вони формують пам’ять і вчать нові покоління поважати тих, хто сьогодні боронить Україну.
652307819 1375602041273566 2180266992827438490 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Третя неділя березня в Україні традиційно присвячена людям, які щодня дбають про чистоту, затишок і комфорт міста - працівникам житлово-комунального господарства. Напередодні професійного дня у Покрові вітали тих, хто невтомно працює, щоб рідне місто залишалося охайним і затишним.
Від імені міського голови Олександра Шаповала відзнаки отримали працівники комунальних підприємств за сумлінну працю, професіоналізм і відданість справі. Їхня робота відповідальна і непроста: вони ремонтують та обслуговують міські комунікації, підтримують порядок на вулицях і в дворах, усувають наслідки аварійних ситуацій та оперативно реагують на різні виклики.
Особливо важливою є їхня професія в нинішній складний період життя країни, адже щоденна праця комунальників забезпечує комфорт і порядок у місті. Кожен працівник вкладає частинку душі у спільний дім, роблячи Покров затишним і квітучим. Для мешканців це свято - нагода висловити вдячність і гордість за тих, хто у будь-яку погоду піклується про рідне місто.651226138 1375358921297878 1174381209436660301 n651275093 1375358887964548 6887308556753465684 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Середа, 11 березня 2026 14:55

Книга - як пам'ять

У ветеранському просторі міста презентували видання, до яких увійшла розповідь про покровчанина, загиблого Захисника - Олександра Кочергіна.
Автором книг є волинянка, поетеса Надія Стрельченко. «Голос пам’яті», «70 історій незламних» стали черговими з патріотичного циклу, над якими працює автор. До книг увійшли спогади про мужнього воїна, відданого побратима, справжнього патріота, якими поділилася дружина Олександра Кочергіна – Тетяна. Для неї це не лише книга – данина пам’яті дорогій людині, яка віддала життя за свободу України. Кожен рядок – то розповідь, що відгукується теплом і, водночас, болем непоправної втрати.
Тетяна, яка сьогодні очолює ГО Сімей Загиблих Захисників і Захисниць Покрова, зазначала, наскільки важливою для її родини була співпраця з Надією Стрельченко. До книг увійшли історії героїв з усіх куточків України і про покровчанина, нашого земляка.
Під час презентації у ветеранському просторі, яка проходила у день народження Олександра Кочергіна - 11 березня, лунали рядки з книг, спогади, якими ділилася Тетяна Кочергіна, Галина Каранчук. Поряд були рідні, друзі Олександра Кочергіна, небайдужі містяни.
Олександр Кочергін став на захист України у березні 2022 року. У складі 17-ої окремої танкової бригади, молодший сержант, старший водій 1-го стрілецького відділення 3-ї стрілецького взводу 1-го стрілецького батальйону, воював на Херсонському, Донецькому, Харківському напрямках. Пройшов Бахмут, Часів Яр, Червону Гору.
Людина з активною громадянською позицією, небайдужий, щирий, він був вірним товаришем, люблячим батьком і опорою для своєї родини.
У мирному житті працював на ремонтно-механічному заводі, останні роки у службі охорони гірничо-збагачувального комбінату. З повномасштабним вторгненням одягнув військовий однострій, аби боронити рідну землю від ворога.
Олександр Кочергін загинув 27 червня 2024 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу в селі Уди Харківської області, виявивши мужність, стійкість і відданість присязі. Йому було 45 років…Посмертно Герою присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров», нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом», медаллю «Захиснику Вітчизни».
Книги розповідають про воїна, людину, яка до останнього підтримувала своїх побратимів, прагнула миру Україні.
Примірники було передано публічній бібліотеці. Тетяна Кочергіна дякувала присутнім, наголошувала на важливості берегти пам'ять про тих, хто віддав найцінніше за Україну.650889085 1373880518112385 2686216018343815758 n
За інформацією пресслужби міського голови.
Вівторок, 10 березня 2026 12:05

З піснею, пам’яттю та вірою в себе

У територіальному центрі соціального обслуговування Покрова не вщухає життя. Тут не просто організовують дозвілля — створюють простір підтримки, спілкування і внутрішньої сили для людей елегантного віку.
У центрі діє університет третього віку, працюють тематичні факультети, зокрема українознавства. Клуб «Мій край — моя історія» об’єднує тих, хто береже пам’ять про рідне місто та ділиться особистими спогадами. Саме з таких розповідей поступово складається жива історія Покрова — з людськими долями, переживаннями та щирою любов’ю до України.645988340 1367311558769281 7007590325746417390 n
Культурне життя тут залишається насиченим і різноплановим. Пісенний вернісаж кохання перетворився на справжню зустріч із молодістю. У знайомих мелодіях оживали перші почуття, звучали слова вдячності матерям, дітям, рідній землі.  Учасники зустрічі не стримували емоцій — співали разом, обіймалися, ділилися теплом.
Окремою подією стала виставка «Бісерна симфонія» майстрині Наталії Горбенко. Ікони, пейзажі та квіткові композиції, створені з філігранною точністю, викликали щире захоплення. Роботи не лише тішили око, а й спонукали до розмов про традиції, терпіння і красу, що народжується з любові до справи.
Популярністю користуються і музейні дні. Цього разу зустріч присвятили 90-річчю від дня народження Бориса Мозолевського. Поезія, спогади, особисті роздуми учасників створили атмосферу глибокої поваги до культурної спадщини та усвідомлення того, що історія живе в людях.
Водночас центр крокує в ногу з часом. Під час занять із цифрової грамотності відвідувачі впевнено освоюють сучасні технології, знайомляться з можливостями штучного інтелекту. Для багатьох це не просто нові знання, а доказ того, що навчатися й відкривати світ можна у будь-якому віці.
У територіальному центрі переконані, що ментальне здоров’я, активність, творчість і збереження пам’яті є  основою гідного життя. Кожна зустріч тут зміцнює відчуття підтримки та єдності громади, що особливо важливо сьогодні.645997398 1367311778769259 1306686601830019145 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
На будівлі ліцею №3, де навчався Захисник, урочисто відкрили меморіальну дошку загиблому воїну Олегу Прижигалінському. Саме сьогодні Герою мало б виповнитися 24 роки...
Вшанувати пам’ять мужнього воїна прийшли його рідні, друзі, колектив ліцею, представники влади та громади. Під час заходу лунали теплі слова спогадів про Олега — щирого, світлого, мужнього юнака, який змалку вирізнявся активною життєвою позицією та лідерськими якостями.
Олег Прижигалінський народився 23 лютого 2002 року. Зростав творчо обдарованою та всебічно розвиненою особистістю. Навчався у Школі мистецтв, був учасником молодіжного музичного гурту. Ще у шкільні роки захопився комп’ютерними технологіями, туризмом і військовою справою.
Після закінчення ліцею №3 Олег вступив до Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Із перших днів повномасштабного вторгнення рф, 24 лютого 2022 року, він добровільно став на захист України у складі територіальної оборони Харкова.641113847 1360294332804337 6970152655134367429 n
Навіть перебуваючи на фронті, Олег не полишав навчання, у 2023 році здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Комп’ютерні науки», мріяв продовжити освіту в магістратурі. Після отриманого поранення він повернувся до строю, приєднався до спецпідрозділу KRAKEN, проходив підготовку у навчальних центрах Норвегії та Іспанії. Згодом боронив Україну у складі третьої штурмової бригади як оператор відділення протитанкових ракетних комплексів штурмового батальйону. Брав участь у бойових діях на Харківщині та Луганщині.
Тяжке поранення Олег Прижигалінський отримав під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоєгорівка на Луганщині. Лікарі до останнього боролися за його життя, але 16 травня 2025 року його серце зупинилося. Йому було лише 23 роки...641242214 1360294262804344 6128753708499273756 n
18 липня 2025 року Олегу Прижигалінському посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров», його нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом» та медаллю «Захиснику України».
Присутні вшанували пам’ять Олега Прижигалінського та всіх полеглих Захисників України хвилиною мовчання. Меморіальну дошку освятив благочинний Православної церкви України м. Покров протоієрей Іван Назарик. До портретного зображення лягли живі квіти — символ вічної пам’яті, вдячності та глибокої шани Герою, який навіки залишився у строю.641249164 1360293786137725 6407877004415522722 n
641353579 1360294276137676 8171640088340725892 nЗа інформацією пресслужби міського голови.
Вихованці Будинку творчості вкотре довели, що наполегливість, технічні знання та прагнення до перемоги приносять вагомі результати.
На обласному етапі Всеукраїнських відкритих змагань з кордових автомоделей у приміщенні серед учнівської молоді (юнаки до 12 років, IV ранг) наші спортсмени вибороли перші місця у своїх категоріях. Переможцями стали Роман Таран та Макар Лобунець, які здобули «золото» у класах ЕЛ-О та ЕЛ-К. Упевнено рухатися до нових звершень їм допомагає керівник гуртка Володимир Томілов.
Обласний етап Всеукраїнських відкритих змагань з кордових автомоделей у Дніпропетровській області є важливою подією для юних техніків регіону. Саме тут визначаються найкращі у різних класах моделей. Переможцям відкривається шлях до участі у Всеукраїнських змаганнях.
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Коли талант поєднаний із щирістю й любов’ю до рідної країни, він обов’язково знаходить своє визнання. Перемога вихованки школи мистецтв «Арт-мюзік» Марії Гаврюк у ІІІ обласному етапі Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!», присвяченого Шевченківським дням, стала яскравим підтвердженням цього.
Щороку конкурс об’єднує юних митців, які через свої роботи осмислюють ідеї єдності, національної гідності та духовної сили українського народу. Марія здобула перемогу, представивши  малюнок, у якому глибоко й щиро розкрила тему, що сьогодні особливо відгукується в серцях українців.
Робота юної художниці вирізняється змістовністю, емоційністю та продуманою композицією. У ній - не просто художній образ, а власне бачення теми, відчуття часу та щира позиція українки.
За цією перемогою стоїть не лише талант, а й кропітка праця, пошук, творчі експерименти та підтримка наставника. Поруч із Марією на цьому шляху була її викладачка Тетяна Думчикова, яка допомагає учням розвивати майстерність і сміливо втілювати свої ідеї.
Переможців обласного етапу під час урочистої зустрічі привітала заступник голови Дніпропетровської облдежрадміністрації Ірина Грицай. Під час спілкування з Марією Гаврюк вона цікавилася творчими планами юної художниці, її натхненням та мріями, відзначивши важливість підтримки обдарованої молоді.
За кожним таким успіхом стоїть щоденна праця, віра у власні сили та любов до рідної культури.633611833 1350513857115718 5665722536175557993 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Вихованка гуртка «Акварелія» Будинку творчості дітей та юнацтва Вероніка Кармазин здобула перемогу у Відкритому конкурсі живопису імені Григорія Синиці «Звірята-пухнастики» (м. Кривий Ріг), виборовши І місце.
До участі традиційно долучилися вихованці гуртків образотворчого мистецтва БТДЮ. Кожен представив власні роботи, однак саме творча робота Вероніки привернула увагу журі й була відзначена найвищою нагородою.
Конкурс імені Григорія Синиці проводиться з 2016 року й щороку об’єднує юних художників з усієї країни. Він дає можливість ділитися своїм баченням світу через мистецтво та надихає на нові творчі пошуки.
Як розповідає керівниця гуртка «Акварелія» Діана Спіркова, Вероніка - старанна й талановита вихованка, яка малює від душі. Зазвичай вона працює в графічних техніках - олівцями та маркерами, із задоволенням створює портрети, образи людей, детально опрацьовує елементи одягу. Для конкурсної роботи дівчинка разом із наставницею вирішила спробувати щось нове - анімалістичний жанр і живопис гуашшю.
У результаті з’явилася яскрава, тепла робота з пухнастими героями, де кожна тваринка ніби оживає на папері. Ця робота стала для Вероніки невеликим творчим експериментом, який приніс щиру радість і заслужене визнання.
Перемога - це результат наполегливої праці, таланту та підтримки наставниці. Для Вероніки й інших вихованців БТДЮ участь у таких конкурсах - не лише змагання, а й можливість відкривати нові грані творчості та знаходити натхнення для наступних робіт.
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Сьогодні у Покрові на фасаді будинку, де жив загиблий Захисник Іван Чічіка, відкрили меморіальну дошку.
Біля оселі зібралися рідні Героя, друзі, представники міської влади та мешканці громади, аби вшанувати пам’ять воїна, який віддав життя за свободу і незалежність нашої держави.
Під час відкриття лунали щирі слова вдячності, скорботи та гордості за земляка. Присутні згадували Івана як світлу, щиру людину, справжнього патріота, який без вагань став на захист України.
Іван Чічіка народився 10 липня 1994 року. З дитинства був товариським, доброзичливим і відкритим.630102816 1347800310720406 4905208936212374828 n
Після закінчення школи здобув робітничу спеціальність у ПТУ №50. Пройшов строкову військову службу, а згодом став на захист України в зоні АТО, де виконував бойові завдання на Донеччині. Отримавши поранення та пройшовши лікування, повернувся до мирного життя. Працював у службі охорони гірничо-збагачувального комбінату, а у 2019 році Іван підписав контракт із Збройними Силами України та проходив службу на Луганщині.
З початком повномасштабного вторгнення рф Іван Чічіка знову став до лав оборонців. У лютому 2022 року у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» боронив Харківщину. Він вирізнявся високою вмотивованістю, мужністю та готовністю завжди підтримати побратимів.
7 березня 2022 року Іван Чічіка загинув у бою поблизу смт Золочів Богодухівського району Харківської області внаслідок вибухової травми, мужньо протистоячи ворогу. Йому було лише 28 років. 30 березня 2022 року Івану Чічікі посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров», нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Меморіальна дошка стала ще одним символом вдячності Захиснику та нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свободу. Вічна пам’ять і вічна слава Івану Чічікі і всім Захисникам України.631102704 1347800490720388 6506615731801611401 n
630182588 1347800487387055 761690833863489652 nЗа інформацією пресслужби міського голови.
 
Вівторок, 03 лютого 2026 13:01

Бісер як мова емоцій

У Народному історико-краєзнавчому музеї імені Миколи Занудька відкрилася виставка, що привертає увагу і запрошує до неспішного споглядання. «Бісерна симфонія» покровчанки Наталії Горбенко - це простір тиші, кольору й внутрішньої гармонії, створений для містян, поціновувачів краси та всіх, хто цікавиться декоративною творчістю.
Експозиція об’єднала близько 60 робіт, виконаних у техніці вишивки бісером. Кожна з них - результат зосередженої, терплячої праці. Тут бісер постає не лише декоративним елементом, а засобом художнього висловлювання, що передає настрій, світло й глибину образів.
Особливе місце у виставці займають жіночі портрети у вишуканих капелюшках - елегантні, стримані, наповнені внутрішньою пластикою. Пейзажні роботи передають красу природи в різні пори року, ніби зупиняючи мить у скляному сяйві.
Одним із виразних акцентів експозиції став цикл із дванадцяти картин «Пори року». Від весняної ніжності до зимової кришталевої тиші - ця серія сприймається як візуальний календар настроїв і душевних станів.
Тепло й емоційність випромінюють сюжети із закоханими парами, а духовну глибину виставки підкреслюють ікони, виконані з особливою увагою та шаною до традиції. Окрему зацікавленість у відвідувачів викликають декоративні сумки й косметички, у яких бісер органічно поєднується з ужитковою формою, доводячи, що мистецтво може бути частиною повсякденного життя.622756686 1336034151897022 3927344761707562789 n
Знайомство покровчанки Наталії Горбенко з вишивкою бісером почалося з родинної історії - перших робіт, створених для близьких. З часом це захоплення стало важливою частиною її життя й поступово зайняло своє місце у культурному просторі Покрова. Її роботи неодноразово презентувалися на творчих зустрічах, а також у межах всеукраїнських і міжнародних мистецьких ініціатив.
Виставка «Бісерна симфонія» - це запрошення зупинитися, уважніше придивитися до деталей, відчути ритм ручної роботи й знайти натхнення. Вона буде цікавою як поціновувачам мистецтва, так і творчим мешканцям міста, родинам і молоді - усім, хто шукає краси та внутрішнього спокою.
Експозиція триватиме до 21 лютого.622809488 1336035005230270 6583449335751127605 n
За інформацією пресслужби міського голови.
Сторінка 1 із 17