Для професійного музиканта, композитора, викладача Школи мистецтв «Арт- мюзік» Анастасії Бойко – Костіної ці слова мають глибинне значення, бо стали сенсом - долею.

Її знають як автора музики головної урочистої пісні - гімна Покрова, талановиту вокалістку, вчителя, композитора, автора музичних збірок, людину, чий голос торкається душі. Анастасія Бойко-Костіна плекає все це у своєму серці, віддаючи покровчанам власний талант, дарований Богом. У День молоді, в затишній атмосфері міського народного історико-краєзнавчого музею ім. М. Занудька, розповідала про те, що надихає, дарує відчуття мистецького злету і повноти життя.

Творча зустріч зібрала рідних, колег Анастасії і містян, хто захоплюється її творчістю. За фортепіано, яке, до речі, музикант подарувала закладу,  линула не лише пісня, а й відверта розмова. Цей інструмент супроводжував її з дитинства, за словами Анастасії, вона понад усе хотіла, аби він почав нову історію у музейній експозиції. Музика супроводжувала  Анастасію Бойко-Костіну від народження, вже у дитинстві вона співала разом з татом. Родина прищеплювала любов до пісні – до світу мелодії. Покровчани добре пам’ятають їхні дуети з батьком, Володимиром Бойком, знаним у місті вокалістом з унікальним тембром. Відчуття сцени, зв'язок з глядачем народилися вже тоді. Вони міцнішали поряд з викладачами Школи мистецтв - Іриною Сутуріною та іншими вчителями, де Анастасія пізнавала музику не тільки як мистецтво, а і науку, згодом обравши за життєву дорогу. Потім були Криворізьке музичне училище, Криворізький педагогічний університет та Мелітопольський державний університет ім.Б.Хмельницького, які повели професійним шляхом.

Вона знайшла своє покликання у пісні, музиці – у дітях, яким відкриває неосяжний світ творчості. Повернувшись до рідної школи вже викладачем, навчає маленьких покровчан відчувати мелодію серцем, запалюючи юні зірочки на мистецькому небосхилі. Викладач фортепіано та сольного співу, Анастасія Бойко-Костіна власним прикладом показує учням, що не треба зупинятися на досягнутому, а йти до омріяної мети, що все під силу, якщо є мрія. Її прагнення стали реальністю завдяки таланту, цілеспрямованості і працелюбності. Дитяче захоплення віршами реалізувалися у авторські поезії, які поклала на музику, так народилися пісні Анастасії Бойко-Костіної. А ще збірки для викладачів і юних музикантів, що розлетілися Україною. Під час зустрічі її твори лунали у виконанні вихованців і викладачів Школи мистецтв.

Сьогодні її учні – переможці всеукраїнських та міжнародних конкурсів, студенти профільних українських та європейських вишів, яким допомогла визначитися у своєму виборі. Вчитель для них залишається другом, наставником і музикантом, що надихає своєю творчістю. Адже голос Анастасії Бойко-Костіної є візитівкою рідного міста. Мовою музики вона говорить з людьми про те, що хвилює, що дарує віру та надію. Зараз це особливо важливо, дарувати надію. Дружина військового, Анастасія вкладає в це усе своє серце. На зустрічі вона говорила про це з присутніми. Виконувала зі своїм татом улюблену пісню, згадуючи маму, що пішла із життя, коли Настя була ще дівчинкою. Дякувала людям, що були і залишаються поруч, ділилася думками та переживаннями, планами на майбутнє. Дарувала пісні і наголошувала, що тільки на рідній землі пісня лине від душі, відкриваючи глибину переживань, даруючи людям незабутні миті.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Покровчанка продовжує впевнено підкорювати висоту. На початку липня ми раділи успіху Неллі на другому етапі Світової серії з хайдайвингу Red Bull Cliff Diving, що проходив в Італії і знову яскрава перемога.

Неллі Чуканівська та Дмитро Вишиванов - спортсмени Федерації зі стрибків у воду Дніпропетровської області, піднялися на п’єдестал міжнародного турніру з хайдайвингу, що відбувся у Швейцарії.

Змагання проводяться вже понад 30 років, є одними з найпрестижніших у цьому виді, збирають найсильніших спортсменів. Цьогоріч у турнірі Понте Брола взяли участь 29 хайдаверів зі Швейцарії, Іспанії, Німеччини, Словенії, Італії, Болгарії, Америки та України. Наші стрибуни, вихованці Олега Вишиванова, показали відмінну підготовку.

18-річна Неллі Чуканівська змагалася з досвідченими спортсменками Paula Gilabert з Іспанії та Maria Smirnov з США - фіналістками чемпіонату світу-2023 у Японії. Та з Yana Schnyder зі Швейцарії– фіналісткою чемпіонату світу серед юніорів 2024 року в Бразилії.

Неллі блискуче перемогла у стрибках з 20-метрової висоти, за 4 серії стрибків за міжнародними правилами FINA, World Aquatic, отримала 322 бали і посіла перше місце.

14-річний Дмитро Вишиванов переміг у висотних стрибках у воду з висоти 15 м серед юніорів і також посів 6 місце серед дорослих чоловіків.

Наша Неллі Чуканівська вкотре підняла рідний прапор. Покровчанка входить до четвірки найуспішніших українських атлетів за версією Red Bull. Наймолодша спортсменка у світі хайдайвингу, вона за три останні роки підкорила не одну висоту, а її досягнення вже увійшли до книги рекордів Red Bull Cliff Diving World Series.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Ця думка є лейтмотивом творчості покровчанки, письменниці, викладача української мови та літератури Ліцею№6 Тетяни Прокоф’євої, чиї поезії відомі далеко за межами рідного міста. Як народжуються рядки і образи? Що надихає автора? Про це щиро та відверто говорили днями у Публічній бібліотеці на творчій зустрічі, що пройшла у рамках розмовного клубу з української мови.

Тетяна почала писати ще в дитинстві, занотовуючи свої враження і переживання - перші віршовані рядки. На зустрічі вона ділилася до щему зворушливими спогадами, згадувала бабусю, яка надихала її на творчі пошуки, спонукала до самовираження і всю дружню родину, що підтримує та надає сил. Любов до слова народилася в неї ще з перших зустрічей з книгою, міцніла на уроках української мови, зарубіжної літератури, біля дорогих вчителів, які надали їй дорогу у світ літератури. Письменниця згадувала їх з теплотою, зазначаючи, що навчили не просто читати, а аналізувати, бачити далі тексту, відкривати літературні горизонти. Її натхненням завжди була природа, чия мінливість зачаровувала. І діти, які своєю щирістю роблять наш світ особливим. Так народжувалися поезії та віршовані казки для малечі, серед яких її найулюбленіший персонаж – «Неслухань».

-Мої образи, персонажі – з життя. Я споглядаю за своїми дітьми, друзями сина, як вони рятують птаха у дворі чи піклуються про тварин, і це стає сюжетом. У центрі кожного сюжету – добро, що відгукується лише добром. Дуже важливо говорити про це дітям, - зазначає Тетяна Прокоф’єва. А ще додає, що дуже пишається своїми учнями, їхньою мужністю, здатністю мріяти і досягати вершин наперекір війні, вони є для неї прикладом, бо не зупиняються, сміливо ідуть уперед.

Всі ці думки лягають на папір. Автор зізнається, що зберігає блокнот з першими віршами, які є особливо дорогими. На зустрічі Тетяна Прокоф’єва декламувала свої найулюбленіші рядки, а ще відверто говорила з присутніми про натхнення, творчі кризи, про плани на майбутнє і головну мрію: світ з блакиттю неба - мир рідній Україні.

Задля цього пише, аби дарувати читачам частку свого тепла. Її поезії увійшли до кількох збірок, літературних альманахів, були високо оцінені на численних мистецьких конкурсах. Важливим кроком стало видання авторських збірок, які побачили світ. Головне місце відведено дитячій літературі. Це і віршовані казки, і навчальна поезія. Яскраві, зворушливі, доступні до сприйняття, твори  розкривають дітям неосяжний світ, де доброта і щирість завжди перемагають. Особливою гордістю не тільки Тетяни, а й покровчан є те, що вірші автора увійшли до підручника для учнів 3-го класу. Їх читають і декламують, про що з вдячністю говорили присутні на зустрічі.

Одна з останніх збірок – «Добринки», вже завоювала серця читачів, є вона і у бібліотеці, де добринки засіюють душі маленьких прихильників книг. У планах нові поезії й проза, про що Тетяна Прокоф’єва ділилася з присутніми, говорила про найважливіше і залишила світлини на пам'ять про теплу зустріч у колі друзів та однодумців. Письменниці бажали натхнення, творчих злетів і дякували за доброту, яку дарує своїм читачам.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Старший солдат, він боронив схід нашої країни, віддавши життя за незалежність та територіальну цілісність рідної землі.

Сергій Шульга народився 10 липня 2001 року у Покрові. Навчався у школі №9, згодом вступив до ДПТНЗ №50, де здобув професію кухаря — справу, яку щиро любив і до якої мав талант.

У 2020 році поїхав працювати за кордон, однак швидко зрозумів, що серцем прив’язаний до рідної землі. Через два місяці повернувшись додому, ухвалив важливе рішення - стати на захист України. У 19 років підписав контракт із Збройними силами України та розпочав службу у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка.

Сергій здобув військову спеціальність старшого навідника. Служив на сході країни до червня 2021 року, де сумлінно виконував бойові завдання. Був нагороджений відзнаками «Учасник бойових дій», «Учасник АТО» та «Ветеран війни».

У листопаді 2021 року отримав звання «старший солдат». З початком повномасштабного вторгнення Сергій Шульга продовжив захищати Україну. Брав участь у боях у складі 92-ї бригади, 1-го батальйону, 3-ї штурмової роти. У свої 20 років відзначався мужністю, витримкою і стійкістю.

22 жовтня 2022 року, під час виконання бойового завдання в селищі Новоселівське Луганської області, отримав важке поранення, 31 жовтня 2022 року помер від травм, несумісних із життям. Йому було лише 21 рік...

Посмертно Сергій Шульга нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, а також відзначений нагрудним знаком «Сталевий хрест» .

Йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров» та відзнаку «За заслуги перед містом».

Про Сергія говорили, як про мужнього воїна і людину щирої душі, теплими словами спогадів ділилися його друзі-волонтери з Харкова.

Присутні хвилиною мовчання вшановували Героя, відданого присязі і Україні.

За інформацією пресслужби міського голови.