Люди нашого міста (246)
Четвер, 05 червня 2025 10:23
У Покрові відкрили меморіальну дошку на честь Захисника – Анатолія Науменка
Солдат, стрілець, помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецької роти, Анатолій Науменко загинув 25 жовтня 2024 року, боронячи рідну землю від ворога.
4 червня на будівлі ліцею№6, де навчався Герой, відкрито меморіальну дошку. Рідні, друзі, представники влади, колектив школи вшановували пам'ять воїна і всіх, хто віддав життя за Україну.
Анатолій Науменко народився 19 вересня 1967 року в селі Веренчанка Заставницького району Чернівецької області. У 1968 році родина переїхала до Покрова. Тут Анатолій закінчив шосту школу, згодом отримав спеціальність машиніста крокуючого екскаватора у ПТУ№50. Все його життя було пов’язане з гірничо-збагачувальним комбінатом. Його згадують, як відповідального, вірного товариша, щиру людину. З початком повномасштабного вторгнення Анатолій Науменко став до лав ЗСУ. Боровся за незалежність і територіальну цілісність України. Воїн загинув 25 жовтня 2024 року на курщині під час виконання бойового завдання. Захиснику було 57 років.
Право відкрити меморіальну дошку було надане рідним Анатолія Науменка. Присутні поклали квіти до портретного зображення воїна.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Вівторок, 03 червня 2025 11:08
Покровчани перемогли у літературному конкурсі «Розповім про подвиг»
Вже понад 20 років обласна організація ветеранів України спільно з газетою «Зоря» згуртовує талановиту молодь навколо важливої теми: поваги до своєї історії, до особистостей, які відстоюють державність – незалежність України.
Цього року на конкурс було подано понад 400 робіт. Вже традиційно серед учасників і переможців – покровчани. Діти писали про сьогодення, Героїв України і той шлях, що долають незламні українці до перемоги.
Диплом І ступеня отримали:
Сергій Прокоф’єв, ліцей№6, Вікторія Жданова, ліцей№2, номінація «Поезія».
Диплом ІІ ступеня: Вікторія Жданова, ліцей№2, Антон Шторц, ліцей №6, номінація «Проза».
Диплом ІІІ ступеня: Альона Федоренко, ліцей№2, номінація «Поезія»; Дмитро Мякотін, ліцей №2, номінація «Проза».
Сертифікатами учасника нагороджені: Андрій Подольчак, ліцей№5; Денис Шиколов, Тарас Бондаренко, ліцей №2.
Грамотами лауреата: Софія Гайдамаченко, Дмитро Репецький, Марія Левонюк, ліцей№2.
Грамотами відзначено наставників талановитих дітей: Наталію Стешенко, Тетяну Кирпу, Оксану Непомнєщу, Любов Черевченко, Анну Захарову – ліцей№2; Лілію Іванюк – ліцей№5; Тетяну Прокоф’єву, Лідію Лук’янчик – ліцей№6.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 29 травня 2025 12:46
У Покрові відкрили меморіальну дошку на честь Олексія Наумова
Молодший сержант, гранатометник, Олексій Наумов загинув на полі бою 29 серпня 2022 року під час наступальних дій поблизу с. Ольжине Бериславського району Херсонської області, виявивши мужність, стійкість і відданість присязі.
Сьогодні на будинку, де жив Герой, відкрито меморіальну дошку. Рідні, друзі, представники влади, містяни вшановували пам'ять Захисника хвилиною мовчання, схиляючи голову у шані до воїна.
Олексій Наумов народився 5 травня 1964 року у Покрові. Навчався у школах №5 та №7. Продовжив освіту у ПТУ №50, де здобув професію газоелектрозварювальника.
З дитинства захоплювався спортом, був кандидатом у майстри спорту з важкої атлетики. Щирий, відкритий, товариський, - так про нього говорять колеги. Працював у гірничо-збагачувальному комбінаті, пізніше - Нікопольському заводі феросплавів.
З перших днів повномасштабного вторгнення Олексій Наумов добровільно став до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 96-го батальйону 60-ї піхотної бригади. Мав позивний “Добрий”, побратими знали його як сміливу, наполегливу, принципову людину, справжнього патріота рідної землі. За Україну, за її незалежність і мирне майбутнє воїн віддав найцінніше – своє життя, Захиснику було 58 років.
Право відкрити дошку було надане рідним Героя.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Середа, 28 травня 2025 13:00
У Покрові вшанували пам’ять Захисника - Івана Дячука
Сьогодні на будівлі ліцею №5, де навчався Герой і на його рідному будинку відкрито меморіальні дошки.
Словами безмежної вдячності, хвилиною мовчання та покладанням квітів вшановували Захисника, який віддав життя за рідну землю. Щирими спогадами ділилися побратими, викладачі школи.
Івану Дячуку було лише 26, коли перестало битися його мужнє серце. Герой народився 10 травня 1995 року у Покрові. Навчався у ліцеї №5. Відкритий, щирий, сміливий, займався спортом, захоплювався технікою - прагнув жити у вільній, незалежній Україні.
Після школи закінчив Запорізький металургійний технікум, згодом – Запорізький Державний університет за спеціальністю «фахівець із виплавки сталі». Працював на Запоріжсталі і будував плани на майбутнє.
У 2019 році вже з родиною, маленьким сином Артемом, переїхав до Бердянська. Розпочав службу у ЗСУ за контрактом, у 2020-му, після закінчення школи морських піхотинців, брав участь у АТО, виконував бойові завдання поблизу Маріуполя. Отримав звання «Старший солдат», відзнаку «За відвагу», удостоєний права носити бірет морського піхотинця, навчався у школі сержантів.
З початком повномасштабного вторгнення Іван Дячук одразу став на захист своєї держави. Воював на Запорізькому напрямку. Старший матрос, стрілець-зенітник, мужньо виконував свій військовий обов’язок у складі першого зенітного ракетного відділення, 36-ої окремої бригади морської піхоти, 501 батальйону. Іван Дячук загинув 16 березня 2022 року у боях за Гуляйполе.
Право відкрити меморіальні дошки було надане рідним та побратимам Героя.
Близькі, друзі, представники влади, містяни схиляли голови.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Вівторок, 27 травня 2025 10:29
З ворожого полону повернувся покровчанин Євген Аксьонов
24 травня у межах третього обміну формату "1000 на 1000", додому повернулись 303 українські захисники. Серед звільнених покровчанин, солдат-стрілець мотопіхотного відділення, мотопіхотного батальйону – Євген Аксьонов.
Усі визволені — представники рядового та сержантського складу, військовослужбовці ЗСУ, зокрема Військово-морських сил, Повітряних сил, Десантно-штурмових військ, Сил територіальної оборони, а також Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Боронили рідну землю на Донецькому та Луганському напрямках, Запоріжжі, Харківщині, у Херсонській, Сумській та Чернігівській областях.
Додому повернувся і наш земляк, 36-річний Євген Аксьонов. Воїн боронив Україну на Донецькому напрямку, у жорстоких боях поблизу Курахова потрапив до рук ворога.
Весь цей час рідні захисника, мама та сестра, не втрачали надії, зверталися у відповідні інстанції, вірили, що побачать його живим, зможуть обійняти дорогу людину.
І ця довгоочікувана, щаслива мить настала. Рідні ще не бачили Євгена, бо його направлено на реабілітацію, але почули таке жадане: «Я живий! Не плачте, вже все добре!»
За словами сестри Євгена, Раїси, ці хвилини стали найважливішими, бо найдорожча людина повернулася додому.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 15 травня 2025 13:16
У Покрові відкрили меморіальну дошку на честь Віталія Карпова
Сьогодні на фасаді гімназії №4 урочисто відкрили меморіальну дошку на честь випускника школи, загиблого Захисника – Віталія Карпова.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять воїна. Вдячними словами згадували колишнього учня, який віддав життя за мирне небо над Україною.
Віталій Карпов народився 14 березня 1974 року у Покрові . Закінчив середню школу №4. Після проходження строкової служби пішов працювати помічником, а згодом машиністом крокуючого екскаватора до гірничо-збагачувального комбінату, Запорізького кар’єру. Його згадують як справжнього фахівця гірничої справи, спортивну гордість комбінату, постійного учасника спартакіади ГЗК – щирого, вірного товариша, закоханого у життя, відданого своїй родині.
З початком повномасштабного вторгнення Віталій на захист своєї країни у складі 66 окремої механізованої бригади сухопутних військ. Молодший сержант, водій гаубичного самохідно-артилерійського взводу, він загинув 17 травня 2022 року у селищі міського типу Десна, що на Чернігівщині. Захиснику було 48 років…
Право відкрити меморіальну дошку було надано дружині Почесного громадянина Покрова Віталія Карпова. Рідні, друзі, педагоги та учні закладу, представники влади поклали живі квіти до дошки.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Середа, 14 травня 2025 11:51
Слово, що зростає в серцях
Навчити дитину любити слово — одне з найважливіших завдань дорослих. Адже саме з віршів, казок, перших книжок починається шлях до пізнання світу, себе, рідної мови. А коли це слово – українське, виплекане з любові до рідного краю, до пташиного співу й дитячої усмішки – воно стає живильною силою, що зрощує націю. Тетяна Прокоф’єва, вчителька української мови та літератури Ліцею №6, втілює цю мету в життя вже багато років.
Цьогорічна весна принесла приємну новину для авторки поезій і прози: її абетка “Літери для малят від птахів і звірят” отримала відзнаку на Всеукраїнському літературному конкурсі українськомовних творів імені Михайла Селезньова в номінації “Поезія (книжки для дітей)”. Цей конкурс щороку об’єднує авторів з різних куточків країни і має на меті підтримати сучасну українську літературу, зокрема — дитячу.
«Моя книжечка для діток має відзнаку. Я вперше доєдналася до цього конкурсу. Маю диплом! Чому безмежно рада!» – із щирістю ділиться Тетяна.
Абетка знайомить малюків з літерами через образи тварин, виховує в дітей любов до природи, рідної мови та української культури. Легкі віршовані рядки й яскрава емоційна палітра підсилюють мету.
Тетяна Прокоф’єва знана у рідному місті та за його межами як авторка поезій та оповідань. Її творчість публікується в літературних альманахах, бере участь у конкурсах, має схвальні відгуки як серед колег, так і серед читачів. Особливе місце у її доробку займає саме дитяча поезія — зворушлива, проста для сприйняття, доброзичлива, яка допомагає дітям пізнавати світ, відкривати українське слово, вчитися простим, але важливим речам.
Отриманий диплом — це не лише приємна відзнака, а й свідчення того, що дитяча література справді важлива. А ще — це підтримка авторів, які творять для найменших читачів, сіють світло в дитячі душі.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Середа, 07 травня 2025 12:19
Футзал заради пам’яті
У Всеукраїнський день футболу у закладах освіти Покрова та в дитячо-юнацькій спортивній школі імені Дані Дідіка пройшли товариські зустрічі з футзалу.
Спортивні поєдинки мали особливий сенс — вони були присвячені пам’яті загиблих воїнів нашої громади, які віддали життя за свободу й незалежність України.
У спортивних залах та на шкільних стадіонах зібралися юні футболісти, їхні наставники, вболівальники. Змагання відбувалися у теплій, дружній атмосфері. Матчі проходили у форматі товариських зустрічей, де головна мета — не перемога, а єднання, розвиток спортивного духу та патріотизму.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Вівторок, 22 квітня 2025 12:20
У Покрові відкрили меморіальну дошку на честь Олександра Васильєва
Сьогодні біля будинку, де мешкав Захисник, зібралися рідні, друзі воїна, представники влади, містяни, аби вшанувати його пам'ять і покласти квіти до пам'ятної дошки.
Сержант, командир стрілецького відділення стрілецького батальйону, Олександр Васильєв загинув на Курщині, виборюючи незалежність своєї рідної землі. Присутні схиляли голови у хвилині мовчання, віддаючи данину безмежної шани герою.
Олександр Васильєв народився 10 жовтня 1980 року у Покрові. Навчався у сьомій та восьмій школах. По закінченню, вступив до ПТУ№50, де отримав робітничу професію. Був призваний на строкову службу, після якої розпочав трудову діяльність приватним підприємцем. З початком повномасштабного вторгнення Олександр добровольцем став на захист України. Пройшов Бахмут, де отримав тяжке поранення. Потім були Часів Яр, Курщина. Олександр Васильєв загинув 2 жовтня 2024 року, виходячи з оточення, ціною власного життя рятуючи побратимів…Йому було 43 роки. У Захисника залишилося дві донечки.
Цього дня його згадували як щиру, відкриту людину, яка завжди готова була підтримати, допомогти. Відданий Україні, він прагнув миру й незалежності своїй рідній землі, за яку віддав найдорожче.
Право відкрити дошку було надане рідним Олександра Васильєва.
Вічна пам'ять і вічна слава Герою!
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Понеділок, 24 березня 2025 09:25
Мистецтво без меж
У світі, де кожен мазок пензля – це крок до самовираження, де мистецтво стає мовою, зрозумілою кожному, особливо цінним є досвід тих, хто руйнує бар'єри та відкриває двері до творчості для всіх. Саме такий педагог – викладач образотворчого мистецтва Покровської школи мистецтв "Арт-мюзік" Тетяна Думчикова. Її напрацювання увійшли до альманаху педагогічних практик викладачів мистецьких шкіл Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.
Тетяна Ігорівна допомагає кожній дитині, незалежно від її особливостей, знайти свій шлях у мистецтві. Її багаторічний досвід роботи, численні перемоги вихованців на конкурсах різних рівнів – це свідчення високого професіоналізму та відданості справі.
У другій частині альманаху «Інклюзивна середа» вона поділилася своїми методиками, які дозволяють дітям з особливими потребами відчути себе повноцінними учасниками творчого процесу. Її досвід базується на вірі в безмежні можливості кожної дитини.
"Мистецтво – це універсальна мова, яка не знає обмежень", – переконана Тетяна Ігорівна. За допомогою простих, але дієвих прийомів можна допомогти дитині з особливими потребами розкрити свій талант, повірити у власні сили та відчути себе частиною творчого світу.
Альманах – це не просто збірка статей, це – відображення прагнення до створення світу, де кожен має право на творчість. Це видання – своєрідний дороговказ для педагогів, які прагнуть зробити мистецьку освіту доступною для всіх. І досвід викладача Покрова – яскравий приклад того, як любов до мистецтва та віра в кожну дитину можуть творити дива.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
More...
П'ятниця, 14 березня 2025 13:55
Відкрили меморіальні дошки Героям Миколі Отріщенку та Олександру Мостіпану
Сьогодні, на подвір’ї ліцею №6, зібралися рідні, представники міської влади, педагогічний колектив та учні, аби вшанувати пам'ять Захисників України, випускників цього навчального закладу — Миколи Отріщенка та Олександра Мостіпана. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.
Покровчанин Микола Отріщенко народився у грудні 1967 року. З юних років займався велоспортом та атлетикою. Після школи закінчив політехнічний технікум. У мирному житті працював електриком на Покровському гірничо-збагачувальному комбінаті. З початком повномасштабного вторгнення став до лав Збройних сил України. Служив стрільцем-санітаром 9-ї парашутно-десантної роти 25-ї Десантно-штурмової бригади.
Загинув 3 липня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Мазанівка Донецької області, виявивши справжню мужність і героїзм.
За особисту мужність Миколу Вікторовича нагороджено званням «Почесний громадянин міста Покров» (посмертно) та відзнакою Президента України — медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Для своїх близьких Микола Вікторович залишиться найкращим чоловіком, батьком, другом, колегою.
Олександр Мостіпан народився у серпні 1993 року. Його згадують як людину, що понад усе любила життя, мріяла про велику родину. Ще зі шкільних років був прихильником географії, займався спортом. Вірний друг і товариш, завжди приходив на допомогу іншим. З початком повномасштабного вторгнення став на захист своєї країни, захищаючи її мирне та вільне майбутнє. Воював у складі зенітного артилерійського взводу парашутно-десантного батальйону.
Олександр Мостіпан загинув 30 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання у с.Нове Донецької області. Герою було лише 29 років, у нього залишився маленький син. За особисту мужність його нагороджено званням «Почесний громадянин міста Покров» (посмертно).
Присутні згадували загиблих Героїв як добрих, щирих, працьовитих людей, вірних друзів. Пам'ять Захисників вшанували хвилиною мовчання. Право відкрити меморіальну дошку надали рідним воїнів.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
П'ятниця, 14 березня 2025 09:45
Слова подяки людям, які дбають про рідне місто
Третя неділя березня в Україні – День працівників житлово-комунального господарства. Свято тих, хто піклується про те, аби покровчани жили у комфортному, чистому й затишному місті.
Кожного дня, поспішаючи зранку у справах, ми зустрічаємо комунальників, які сумлінно, у безперебійному режимі виконують свою роботу. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.
Напередодні професійного свята людей, котрі віддають частку своєї душі спільному дому, вітали з професійним святом. Подяки від міського голови Олександра Шаповала зі словами безмежної вдячності були вручені працівникам комунальних підприємств Покрова. Заступник міського голови Віталій Солянко наголошував на їхній невтомній праці і відданості рідному місту.
Цього дня говорили про виняткове значення свята у житті громади, занурювались у минуле і сучасність комунальної сфери Покрова, що має славну історію пов’язану з розвитком рідного міста.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 13 березня 2025 13:25
Творчість, що надихає: твори покровчанки Тетяни Прокоф’євої у шкільному підручнику
Кожен письменник мріє, щоб його твори надихали, навчали та приносили радість читачам. Для нашої землячки, письменниці, вчителя української мови та літератури ліцею №6 Тетяни Прокоф’євої ця мрія стала реальністю — її вірші увійшли до підручника для учнів 3-го класу. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.
Талановита покровчанка вже багато років створює яскраві та змістовні історії для дітей, що допомагають їм пізнавати світ, розвивати уяву й любити рідну мову. Вона – авторка кількох літературних збірок поезії та прози, а її творчість неодноразово здобувала визнання.
«Любов до дітей — саме це відчуваєш, гортаючи сторінки підручника», — ділиться своїми враженнями авторка. Вона з захопленням розповідає про яскраві ілюстрації, цікаві завдання та продуману структуру навчального матеріалу, за що щиро дякує пані Аллі Савчук, яка працювала над створенням цього підручника.
Наразі письменниця займається доглядом за своєю новонародженою донечкою. У цей щасливий період вона продовжує творити. Попри щоденні турботи про родину, виховання сина-школяра, знаходить можливість писати добрі й теплі твори, що відкривають дітям світ літератури.
«Щиро дякую за змогу бути на сторінках! Це для мене честь!» – говорить Тетяна. І справді, її слова – це більше, ніж просто друковані рядки. Це частинка душі, подарована маленьким читачам, які тільки починають знайомитися з українською літературою.
Завдяки таким талановитим авторам сучасна українська дитяча література наповнюється теплом, натхненням і щирою любов’ю. І найголовніше – вона залишається в серцях юних читачів надовго.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Середа, 12 березня 2025 14:41
Відкрито меморіальну дошку на честь Героя Костянтина Сіренка
Сьогодні на подвір'ї гімназії №4 зібралися рідні, представники громади, духовенство, вчителі та учні, аби вшанувати пам'ять Героя, який віддав своє життя за Україну. На фасаді закладу урочисто відкрили меморіальну дошку Костянтину Сіренку — випускнику цієї школи. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.
Костянтин народився та виріс у нашому місті, навчався у школі №4 (нині гімназія), яка тепер назавжди збереже пам’ять про свого учня.
Після школи він обрав гідний трудовий шлях — майже 30 років свого життя віддав роботі на Запорізькому кар'єрі ГЗК, де трудився машиністом крокуючого екскаватора.
Він залишив по собі добру згадку як про відповідального працівника та людину з великим серцем. Для рідних Костянтин був найкращим сином, люблячим чоловіком і турботливим батьком.
З квітня 2022 року приєднався до лав ЗСУ і став на захист України. Служив кулеметником механізованого батальйону, обіймав посаду головного сержанта.
18 серпня, під час виконання бойового завдання з утримання визначеного району оборони в районі Мар'їнки Донецької області, Костянтин Сіренко загинув внаслідок мінометного обстрілу. Йому було лише 49 років…
Присутні на відкритті дошки згадували Героя теплими словами, говорили про його доброту, порядність, мужність і відданість Україні. Пам'ять Костянтина Сіренка вшанували хвилиною мовчання.
Право відкрити меморіальну дошку надали синові Героя.
За інформацією пресслужби міського голови.
Published in
Люди нашого міста