Презентуючи оновлену експозицію, музейники занурили гостей у світ сили та величі козацького духу. Наші легендарні пращури постали як захисники рідної землі, відомі своєю незламною волею до боротьби за незалежність і самостійність. Символічно, що відкриття оновленої експозиції відбулося саме у День Соборності України, як наголосила начальник відділу культури Тетяна Сударєва, котра стала не лише ініціатором події, а й разом з командою впроваджувала її у життя. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Директор Народного історико-краєзнавчого музею імені Занудька Тетяна Подольчак зазначила, що творчий колектив прагнув відтворити атмосферу Чортомлицької Січі часів отаманства Івана Сірка — національного героя, особливо шанованого серед покровчан.

Екскурсовод музею, історик Людмила Карандєй, яка здійснювала методичний супровід оновлення експозиції, ознайомила гостей із її структурою та унікальними артефактами. Серед експонатів козацької доби — старовинні Євангеліє та ікона святої Варвари, пістолі, мушкети, шаблі, стремена, люльки-носогрійки та інші цінні предмети.

Особливу атмосферу епохи відтворив настінний розпис із зображенням козака, який збирається в похід проти ворогів. Над цим живописом натхненно працювала талановита шолоховська родина — Тетяна та Володимир Алілуєнки. Сучасне бачення козацьких традицій представив юний Андрій Подольчак, козачок з позивним “Рудик”. Він поділився світлинами та розповідями про життя сучасного козацтва, яке знає змалку завдяки дядькові — Захиснику України Аліму Рокитянському, який віддав життя за нашу свободу.

За життя воїн активно сприяв відродженню козацтва та українських патріотичних традицій у регіоні. Не обійшлося й без козацької пісні, що найкраще передає дух, традиції та ментальність українського народу. Ліричні твори натхненно виконали учасниці вокального колективу клубу села Перевізькі Хутори — “Червона калина”.

Оновлена експозиція вже чекає на гостей, які матимуть змогу поринути у величну епоху козацтва, відчути гордість за нашу історію та відкрити нові сторінки рідного краю.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Берегиня долі – так здавна називали хустку, яка супроводжувала українців протягом усього життя. Цей елемент одягу мав особливе значення, бо з ним були пов’язані найважливіші родинні події. Її передавали у спадок як найцінніший скарб, як оберіг та реліквію.

У Покрові це тепле свято вже традиційно вшановується у міському народному історико-краєзнавчому музеї ім.М.Занудька. Тут про головний елемент національного жіночого вбрання знають все. Багато років музейники досліджують історію українського одягу, зокрема, хустки. Зібрали унікальні взірці, від уквітчаних ситцевих, до тонких шовкових та вовняних, всипаних трояндами й півоніями, оздоблені тороками. Кожна з цих хустинок має свою історію, зберігає тепло господинь, що складали їх у скриню – для буднів, свят…скорботи. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Про це у День української хустки розповідали Тетяна Подольчак, Людмила Карандєй, Марина Хода. Разом з вихованцями та викладачами Школи мистецтв «Арт-мюзик» та Музичної школи «Домінанта» «сплітали» хустинами минуле з сьогоденням. Ілюстрували свято прекрасними музичними й поетичними виступами. Розповідали про звичаї, традиції, що хустка не просто елемент одягу – обрядова річ, яку дарували на хрестини, новосілля, пов’язували сватам і хлопцям, які ставали на захист країни.

Кожен регіон України відзначався власною красою пов’язування хустини, як саме – показали музейники під час майстер-класу.

Що хустка – то дорогоцінний спадок, символ зв’язку поколінь, довів творчий колектив гімназії №4. День української хустки вони зустрічали разом з колективом територіального центру. На гостини дівчатка разом зі своїми наставницями Вікторією Оніщенко, Галиною Войтенко та Аліною Морозовою  ішли як і годиться – з гарним настроєм, піснями і навіть власноруч спеченим пирогом. Територіальний центр з теплом, щирістю й радістю зустрічав дорогих серцю гостей.

Свято національного оберегу для сивочолих підопічних центру – то пам'ять, яку зберігають, ділячись щемливими спогадами. Цього дня центр майорів хустинами – білими, червоними, з квітковими та геометричними візерунками. Дівчаткам-гімназисткам розповідали історії, пов’язані з уквітчаними скарбами. Більшість хустин дісталися їхнім господиням у спадок, з кожною ототожнюють щось дуже особисте, дороге, що супроводжує протягом усього життя. Це не просто частина одягу – символ жіночності, вірності, уособлення рідного дому – України. Наш регіон славився яскравими хустинами, з квітковими орнаментами – відображенням квітучої природи.

Говорячи це, берегині терцентру пов’язували дівчаткам хустини, як вчили їх мами, бабусі, передаючи традиції, що переходять з покоління в покоління. Яскравим дефіле з хустинами юні красуні радували жінок, за плечима яких довгі роки. Ті обіймали дівчаток, зізнаючись, що  кожна засяяла справжньою українською красою. Зустріч проходила з піснями, віршами присвяченими національним символам. Викладачі гімназії зазначали, що свято стало справжнім поєднанням двох поколінь – маленьких україночок і мудрих берегинь територіального центру, які разом створили незабутню атмосферу. Такі зустрічі надзвичайно важливі, адже саме через них передається  дітям любов до українських традицій, звичаїв і свят. Вони допомагають зрозуміти, чому ми особливі, чому ми українці, і наскільки багатою є наша історія та культура.

На цьому наголошувала і директор центру Наталія Даниленко. Свято залишило по собі не тільки світлини й добрі спогади,  допомогло відчути дітям та дорослим духовну близькість, яка закладається в усвідомленні, що ти є частиною України.

День української хустки надихнув заклади культури, освіти, де пройшли фоточеленджі, майстер-класи, онлайн-виставки та концерти.

За інформацією пресслужби міського голови.