Історія

Історія (67)

Сьогодні Покров вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Вдруге відзначаючи разом з країнами Європи, Україна підкреслює історичну єдність з цивілізованим світом, а також вибір свободи, гідності пам'яті без спотворень, як це робить рф, узурпуючи перемогу, яка стала результатом зусиль багатьох народів, серед яких - український. Наша земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву. 7 мільйонів українців (23% особового складу збройних сил) воювало на фронтах, а післявоєнні демографічні втрати України становили 13,16 мільйонів чоловік.
Цей день ми не святкуємо — ми пам'ятаємо. Згадуємо усіх, хто наближав перемогу та постраждав від нацизму — фронтовиків, підпільників, остарбайтерів, жертв Голокосту та цивільних, які загинули під час бойових дій чи під окупацією.494711249 1115627617271011 9124248028351641766 n
Сьогодні ми з вдячністю вшановуємо людей, які вистояли, передавши естафету пам'яті. На території нашої громади нині проживає 69 ветеранів тилу — учасників війни, 5 осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, 14 малолітніх в'язнів, 2624 дитини війни.
Представники влади, ветерани, мешканці громади поклали квіти до меморіалів загиблим воїнам у Покрові та Шолоховському старостинському окрузі.495173011 1115628510604255 9067899004054818988 n495376744 1115628703937569 1738954905836091810 n494604891 1115627153937724 805373982632950938 n495308875 1115627970604309 5387845517020042741 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Людина-легенда, людина-епоха, ентузіаст, який усе своє життя присвятив збереженню історичної пам’яті та любові до рідного краю – таким був Микола Андрійович Занудько. Сьогодні, 22 квітня, 100 років від дня народження  Почесного громадянина Покрова. До цієї дати  у міському Народному історико-краєзнавчому музеї ім. М.Занудька відбулася пам’ятна зустріч, присвячена краєзнавцю, журналісту й засновнику музею — Миколі Андрійовичу Занудьку.
Цього дня музей наповнився теплом спогадів про людину, яка є знаковою постаттю в історії Покрова, особистістю, що залишила по собі безцінну спадщину і лише світлу пам'ять. У закладі зібралися ті, хто особисто знав Миколу Андрійовича, співпрацював з ним, з ким перетнулися життєві й професійні дороги: Іван Лісовий, Василь Теренін, Леонід Чепінський, Михайло Жукоцький, Сергій Бурлай. І послідовники справи цієї великої людини – фахівці музею, відділу культури виконкому, які зібрали унікальні факти з життя Миколи Занудька, що писав історію Покрова не лише на шпальтах газети «За марганець», а й через експонати, документи, віднайдені в закутках часу. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.491800352 1102969998536773 8010953003932128766 n
Микола Занудько приїхав до міста у 1956 році, позаду була Друга світова війна, про яку нагадували медалі та ордени. Фронтовик, журналіст, він міг обрати легший шлях, але серцем відчув: місту потрібен осередок пам’яті. Працюючи редактором багатотиражки «За марганець», він водночас збирав історії гірників, зберігав світлини, предмети побуту, документи. Так, крок за кроком, народжувалася велика справа його життя — міський музей.
У 1967 році мрія стала реальністю — у грудні в місті відкрився музей. Уже через два роки він отримав почесне звання «Народного». Це був не просто заклад — це був живий організм, наповнений духом минулих поколінь, ідейністю засновника та вірою в значення історії. Усе це стало можливим завдяки Миколі Андрійовичу Занудьку.
— Пам’ятаємо, як він, усміхнений, але завжди серйозний у справі, збирав експонати, говорив з людьми, переконував, що кожна річ — це історія, — ділилися спогадами Іван Лісовий та Леонід Чепінський. — Його «Москвич» долав десятки кілометрів, аби зібрати експонати у селах, записати спогади очевидців, перевезти старі глечики, рушники, фото. Без музею, казав, місто мертве. Бо музей — це серце.491755561 1102969991870107 7248002756403013153 n
Про те, що його серце боліло за місто, розповідав Василь Теренін. Як за ініціативи й сприяння Миколи Андрійовича створювалися шкільні музеї, згадував Михайло Жукоцький. Зібрані матеріали історика й краєзнавця мали виняткову історичну цінність, наголошували Сергій Бурлай та Оксана Сізова.
У 1997 році музей отримав його ім’я. Це стало визнанням і вдячністю людині, яка заклала основу для збереження історії Покрова.
Життя Миколи Андрійовича було коротким — лише 68 років. Його не стало 21 квітня, у переддень свого дня народження - 22 квітня…
— Музей залишається головною скарбницею міста, — говорить директор Тетяна Подольчак. — Це місце живе, його відвідують щодня. В кожному експонаті, в кожному слові екскурсовода — пам’ять, яку подарував усім нам Микола Андрійович Занудько.
До визначної дати відділ культури виконкому спільно з музейниками створили буклет «Портрет літописця довжиною в століття», представили експозицію з головними віхами життя Миколи Андрійовича Занудька. За словами Тетяни Сударєвої, Тетяни Подольчак, Людмили Карандєй, Марини Ходи, - це данина безмежної поваги людині, яка присвятила своє життя рідному місту.
Зустріч у музеї стала не лише вшануванням постаті. Вона була нагадуванням про те, як важливо знати свої корені, цінувати тих, хто зберігає минуле, і самим долучатися до творення майбутнього.493312109 1102969575203482 4029702554648841323 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
11 квітня – дата, що є нагадуванням про одну з найжахливіших сторінок історії людства, про мільйони закатованих у таборах смерті Другої світової. 80 років тому, 11 квітня 1945 року, в’язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання, табір було звільнено американськими військами. За 8 років тільки через Бухенвальд пройшло близько 250 тисяч людей, майже 50 тисяч з яких загинули. Під час війни на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За різними оцінками через «фабрики смерті» пройшло до 20 мільйонів людей з 30 країн світу, з яких загинуло більше 11 мільйонів. Тільки в Україні діяло  2 концтабори, 100 виправно-трудових таборів і таборів примусової праці, 304 гетто, 23 пересильні табори, 66 гестапівських тюрм, 242 табори для військовополонених.
Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів є свідченням злодіянь, символом мужності й нескореності полонених. Сьогодні представники влади, містяни вшанували пам'ять загиблих, всіх, хто пройшов пеклом концтаборів.
Для Покрова він відгукується болем про трагедію, яку пережило місто під час окупації краю. Під час Другої світової на території міста, у селищі Рудник, діяв один з військово-польових концентраційних таборів. Понад дві тисячі закатованих полонених, серед яких і мирні мешканці, поховані у братській могилі селища Олександрівка. З 1520 наших земляків, примусово вивезених до Німеччини, додому повернулося лише 760.
Зі спогадів  полоненого Василя Глущенка, колишній клуб Рудника, переобладнаний у барак, нагадував могильник. В’язні вмирали від тортур, голоду і хвороб. Знесилені люди не могли підвестися з нар, щури відгризали кінцівки пальців. Коли чули гавкіт собак й постріли, знали, що наступного дня з табору будуть вивозити вбитих. Щодня похоронна команда з числа ув’язнених везла тіла загиблих до братської могили.
Ці свідчення зберігаються у міському народному історико-краєзнавчому музеї ім.М.Занудька, як і болючі спогади Петра Гопенка, Марії Шмигаль, Никифора Жукова, кому дивом вдалося залишитися живими.
У постійнодіючій експозиції фото людей, які пережили жах таборів: Павла Алєйнікова, Володимира Шепотько,  Миколи Повстяного – в’язнів Маутхаузена, Дахау. І ще десятка наших земляків, які пройшли концентраційні табори, були вивезені на примусові роботи до трудових таборів. Музей зберігає кожне свідчення, яке лунає вироком і не має терміну давнини. Як наголошують фахівці, святий обов’язок — зберегти і передати пам’ять молодому поколінню про мільйони безневинно загиблих у нацистських концтаборах, гетто, тюрмах, інших місцях примусового тримання.
Сьогодні, 11 квітня, у музеї говорили про цю скорботну сторінку Другої світової. Тематичні заходи пройшли  у закладах культури й освіти у пам'ять про тих, хто пройшов крізь пекло концтаборів. Кого – не забуто.490718250 1093972366103203 3395361751101421918 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Вівторок, 08 квітня 2025 10:20

Плекають народну спадщину

У серці мальовничих селищ, де час ніби сповільнює свій плин, а шепіт вітру переплітається з мелодіями народних пісень, заклади культури стали справжніми осередками збереження українських традицій.
КБКЗ Шолоховський сільський будинок культури з філією - Миронівським сільським клубом, клуб селища Перевізські Хутори є осередками, де відчувається особлива енергія – збереження народних традицій, що дбайливо передаються з покоління в покоління. Спільно з мешканцями працівники створили народні світлиці, де відродили побут наших пращурів. Зібрали елементи, які прикрашали кожну оселю – рушники, підзорники, посуд, знаряддя праці. У сільському будинку культури Шолохового створили цілий цикл цікавих зустрічей, присвячених елементам української хати – скрині, печі, глиняному посуду, національному одягу. Про їхню історію можна не тільки послухати, а й приміряти український стрій.2
У закладах лунають мелодійні народні пісні, а в повітрі пахне майстерністю та творчістю. Затишні стіни часто стають місцем проведення тематичних вечорів, присвячених народним святам та пам’ятним датам. На Різдво тут звучать колядки, на Василя - щедрівки, а на Зелені свята - веснянки. Молодь із захопленням бере участь у відтворенні давніх обрядів, вчиться розуміти їхній глибокий символізм та значення. Майстер-класи долучають до чогось справжнього, глибокого, що сягає корінням у сиву давнину.3
Особливо цінною є тісна співпраця клубних закладів з міським Народним історико-краєзнавчим музеєм ім. М. Занудька. Спільні виставки, лекції, екскурсії дають змогу юним мешканцям глибше пізнати історію рідного краю, ознайомитися з побутом та традиціями своїх предків. Експонати музею оживають у розповідях працівників культури, стаючи не просто мовчазними свідками минулого, а живими історіями, що надихають та навчають. Не так давно Будинок культури Шолохового спільно з міським музеєм взяв участь у народознавчому проєкті "Коріння роду-сила народу" обласного методичного центру клубної роботи та народної творчості. Досвід Покрова, зібрані матеріали, увійшли до історичної скарбниці Дніпропетровщини.4
Кропітка, надзвичайно важлива робота клубних закладів - це створення живого мосту між минулим і майбутнім, виховання у молодого покоління почуття національної гідності, любові до рідної землі та її багатої культурної спадщини.56
За інформацією пресслужби міського голови.
 
П'ятниця, 28 березня 2025 12:32

У міському музеї нові експонати

Предмети побуту, старовинні ікони і технічні засоби поповнили скарбницю закладу. Речі, що розповідають про минуле міста й краю, передали музею небайдужі покровчани – Валерій Балуба, Іван Ширяєв, Анатолій Калашник, Марина Шумська, Тетяна Лісова.
Колись ці речі можна було зустріти у кожній сільській господі чи міському помешканні, сьогодні вони вже частина історії. Більшість зникла як із щоденного користування, так і життя. І тільки завдяки ентузіастам їх вдається зберегти, аби потім розповісти дітям про побут їхніх пращурів та еволюцію технічних засобів.
Директор музею Тетяна Подольчак, екскурсоводи Людмила Карандєй і Марина Хода із захватом розповідають про нові експонати, щиро дякуючи покровчанам, які зберегли їх для нащадків.486620926 1082139157286524 2967699407553969621 n
За їхніми словами, кожна річ випромінює особливе тепло, бо служила людям, не одному поколінню містян. Сьогодні вони зайняли свої місця в музейних експозиціях. Старовинні ікони, праски, кукурудзосіялка, примус, ваги, дірявка, прялка – у залі побуту, який не залишає байдужим жодного відвідувача. Тут зберігаються речі, які можна побачити лише у музейних залах, вони частина цілої епохи.486770778 1082139107286529 1843602538007540892 n
Не менш цікавими є передані закладу технічні засоби - телеграфний ключ Морзе, фільмоскопи, фотоустановка, телефон. У час цифрових пристроїв вони є справжнім історичним скарбом, бо показують як розвивалися технічні пристрої, без яких ми вже не уявляємо свого життя.
Ці речі не тільки доповнили зали, вони стануть частиною великої розповіді, яку ведуть музейники у онлайн-екскурсах «Історія одного експоната». Така краєзнавчо-освітня ініціатива має широке коло прихильників, бо з сюжетів покровчани дізнаються не тільки про унікальні експонати, а й про їхніх господарів, родинні історії.487208728 1082139370619836 7506558549153963352 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Учні Ліцею №8 та Ліцею №3 разом із педагогами вибороли призові місця у ІІ (регіональному) турі Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна».
Конкурс проводиться з метою залучення молоді до вивчення історії рідного краю, культурної спадщини та національної ідентичності. Учасники досліджують історичні, етнографічні, природничі та соціокультурні аспекти різних регіонів країни, презентують свої роботи у формі дослідницьких проєктів, відеопрезентацій, експедиційних звітів.
Пошукова група «Виднокрай» Ліцею №8, до складу якої увійшли учні 11-Б класу, під керівництвом учительки української мови та літератури Тетяни Козоброд та консультантки експедиції, студентки НаУКМА, випускниці ліцею Вікторії Рудь, здобула ІІ місце на обласному рівні та отримала грамоти від Дніпропетровської обласної державної адміністрації департаменту освіти і науки.
Марія Бучинська, Артем Волков, Поліна Клімук, Вероніка Кравченко, Регіна Кравченко, Юлія Ларіонова, Ігор Марченко, Поліна Шпонька активно досліджували тему національно-культурного відродження української ідентичності в пострадянський період.
Учні аналізували історичні передумови формування козацтва, роль Запорозької Січі як прообразу державного утворення, внесок Івана Сірка у боротьбу проти імперських загроз. Також вони досліджували значення Дня козацтва як важливого елемента історичної пам’яті та суспільного єднання, звертаючи увагу на його запровадження в 1990 році та вплив на сучасне українське суспільство.
Юні дослідники співпрацювали з  міським народним історико-краєзнавчим музеєм ім. М. Занудька. Говорили на важливу тему з екскурсоводом Людмилою Карандєй, а також зустрілися з Георгієм Ширяєвим, який поділився своїми спогадами про запровадження Дня козацтва. Учасники проаналізували діяльність сучасних козацьких організацій Дніпропетровщини та створили документальний відеоролик із записами експертних коментарів.
Учениця 9-А класу ліцею №3 Марія Кіяшко разом із вчителькою історії Катериною Мельник представили дослідження про козацькі зимівники нашого краю. Робота була високо оцінена журі, і команда здобула ІІІ місце на обласному етапі. У ході роботи вони представляли учням ліцею свої напрацювання – знайомили з історією зимівників та історичною постаттю, останнім кошовим отаманом Петром Калнишевським, який мав неподалік м. Покрова доволі заможній зимівник.481227540 1052140550286385 3586021135977536060 n
Зараз, коли українське суспільство переживає черговий етап усвідомлення своєї історії, такі конкурси відіграють важливу роль у формуванні національної свідомості. Завдяки дослідженням, які проводять школярі, ми не лише зберігаємо пам’ять про минуле, а й показуємо його зв’язок із сучасністю.
Перемоги учнів – ще один доказ того, що молодь цікавиться історією, активно її досліджує та популяризує. Козацький дух живе в серцях українців, і завдяки таким ініціативам наша національна пам'ять зберігається та передається наступним поколінням.
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Місцевий музей знову поповнився унікальними експонатами, подарованими мешканцями міста. Небайдужі громадяни передали до фондів предмети, що мають історичну та культурну цінність.
- В нашому музеї з'явилися нові експонати, - зазначають музейники на свої сторінці у соцмережі Facebook. -  Дякуючи Валерію Балубі ми маємо ваги, телеграфний ключ Морзе, примус, 2 фільмоскопи. Пані Марина Шумська передала чудові ікони, які поповнять музейну колекцію.
Працівники музею висловлюють щиру подяку всім, хто долучився до збереження історії рідного краю. Завдяки таким внескам експозиція стає ще більш різноманітною та інформативною, а відвідувачі отримують змогу глибше зануритися в історичну спадщину міста.
Музей і надалі відкритий до співпраці та запрошує всіх охочих долучатися до збереження пам’яток минулого!479959081 616201797823369 69567468301103374 n480138165 616201761156706 2346661546581124731 n
 
Радіоприймачі 30-х, 50-х, 70-х - у Всесвітній день радіо музейники зібрали «представників» різних поколінь, аби розповісти про історію унікального винаходу людства.
Директор музею Тетяна Подольчак разом з екскурсоводами Людмилою Карандєй і Мариною Ходою презентують кожен експонат, зазначаючи, що сьогодні це вже раритетні екземпляри. Ідея відкрити подібну експозицію народилася давно, втілити її у життя допомогли покровчани, які відгукнулися на заклик музейників. У тісній співпраці з містянами було створено виставку «Покров у радіоефірі», що стала чимось більшим, ніж  екскурс у технічне минуле, бо за кожним радіо ховається родинна історія. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.479181796 1046595440840896 5468974736884392107 n
Тут гучномовці 30-40-х, які сповіщали про початок і перебіг Другої світової, славнозвісна «Чайка 5» з 50 років, радіоли 60-х, «Олімпік», чия перша модель була розроблена українським художником Миколою Лебедем, приймач «VEF»,  «соняшник», що прикрашав оселі і налаштовував на новий день і багато інших взірців, які брали у подорож, з якими ходили на побачення і без яких не обходилося життя української сім’ї.
До музею їх принесли родини Балуби, Бєлишевих, Лісових, Бринзи, Прокопчук та інших. З історії кожного радіо вимальовувалося минуле нашого краю, країни і його сьогодення, коли радіо залишалося єдиним інформаційним провідником у часи блекаутів.
Про історію винаходу радіо розповідають музейники, вона сягає своїм корінням у XIX століття, пов’язана з іменами Ніколи Тесли, Генріха Герца, Ернеста Резерфорда, Гульєльмо Марконі та Максвелла. Не останню роль зіграли і українці, зокрема, одесит Микола Пильчиков. Щодо радіомовлення в Україні, то вперше така подія відбулася 16 листопада 1924 року у Харкові.476806741 1046595207507586 123388594434484898 n
Виставка відкрилася сьогодні, з нею можна ознайомитися до 20 лютого. В епоху технологічних інновацій вона має особливу цінність, бо розповідає про те, що вже є історією.476807616 1046595217507585 4504550798471207844 n
480081285 1046595204174253 5798931825984819271 n476838624 1046595237507583 8235407925499661999 nЗа інформацією пресслужби міського голови.
 
Сьогодні, 4 лютого, виповнюється 89 років від дня народження видатного українського археолога, історика, поета, дослідника скіфської культури та Почесного громадянина міста Бориса Мозолевського.
Його життя – це історія самовідданого служіння науці, культурі та рідному краю. Археолог світового рівня, який відкрив для України і всього світу унікальні пам’ятки скіфської доби, він водночас був тонким ліриком, чия поезія передавала красу українського степу, історичну спадщину предків та філософське осмислення долі людини. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.476023909 122114406230707727 7187235631920020192 n
21 червня 1971 року стало доленосним днем не лише для самого Бориса Мозолевського, а й для всієї археологічної науки. Саме тоді він виявив у кургані Товста Могила безцінний артефакт – Золоту скіфську пектораль, що стала символом давньої історії України.
Ця знахідка відкрила нові горизонти в дослідженні скіфської культури. Витончене ювелірне мистецтво, міфологічні сюжети, сцени з життя скіфів – усе це зробило пектораль не лише історичним скарбом, а й культурним феноменом світового значення.
Завдяки цій події ім’я Бориса Мозолевського стало легендою, а наше місто назавжди вписане в історію археологічних відкриттів.
Борис Мозолевський не лише досліджував давню історію, а й залишив глибокий слід у літературі. Його поетичні рядки – це роздуми про вічність, любов до степового краю, пошук сенсу життя.
Він був членом Спілки письменників України, автором восьми поетичних збірок, а також понад 60 наукових праць. Його твори надихають, змушують замислитися, відкривають перед читачами велич і трагізм історії.
Ім’я Бориса Мозолевського назавжди пов’язане з нашим містом. На його честь названо центральний парк, а на будинку, де він зупинявся, встановлено меморіальну дошку.475839118 1689423331986454 7198177798901255957 n
В міському народному історико-краєзнавчому музеї ім. Миколи Занудька діє постійна експозиція, присвячена його життю. Тут можна побачити копії унікальних знахідок, архівні світлини, особисті речі та рукописи вченого. Поетичні збірки Бориса Мозолевського зберігаються у фондах міської публічної бібліотеки Покрова.
До дня пам’яті видатного археолога в місті відбулися заходи. У міському музеї, публічній бібліотеці Покрова, її філіях, Будинку культури Шолохового та клубних установах згадували видатного українського археолога, поета та дослідника Бориса Мозолевського, розповідали про цікаві сторінки його життя та наукової діяльності.
Вихованці закладів культури, Школи мистецтв "Арт-мюзик" і Дитячої музичної школи "Домінанта"підготували тематичні презентації, музичні та літературні виступи. Лунали вірші та пісні, присвячені археологу, а також музичні композиції.
Покладанням квітів до пам’ятного знаку у центральному парку вшанували людину, чиє життя було присвячене Україні.
Борис Мозолевський був і залишається знаковою постаттю в українській науці та культурі. Його ім’я золотими літерами вписане в історію, а його знахідки та поезія – безцінний спадок, що передається з покоління в покоління.475878527 1040205388146568 226253871105512285 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
4 лютого Покров відзначає особливу дату – річницю звільнення міста від нацистських загарбників.
Ціна цієї перемоги була надзвичайно високою – близько двох тисяч воїнів віддали свої життя за звільнення гірницького краю, понад три тисячі отримали поранення. Братські могили нагадують про жертовність тих, хто боровся за мирне майбутнє. 
Сьогодні покровчани разом із представниками влади поклали квіти до меморіалів, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.
Саме цього дня у 1944 році війська 3-го Українського фронту, 8-ої гвардійської, 17-ої повітряної армій та 4-го гвардійського механізованого корпусу визволили нашу територію, принісши довгоочікуваний мир.
Нікопольсько-Криворізька операція стала визначальним етапом Другої світової війни. Спогади про ті події зберігає міський народний історико-краєзнавчий музей імені М. Занудька, де представлені свідчення очевидців про роки окупації, примусову працю, жахи концтаборів.
У закладах культури та освіти пройшли тематичні заходи.
Четверте лютого – це не лише сторінка історії, а день пам’яті та вдячності всім, хто наближав перемогу тоді й тим, хто сьогодні боронить рідну землю від ворога.475824895 1040134548153652 4736827215343648065 n476055701 1040134794820294 4343013854619913587 n
476307920 1040134628153644 2382991431766188430 nЗа інформацією пресслужби міського голови.