Сьогодні Покров разом з усією Україною зустрічає День вишиванки. Це свято органічно увійшло в наше життя у 2006 році, об’єднавши навколо головного національного символу.

Для покровчан цей день завжди проходить з добром і щирістю. Містяни вбираються у вишиванки, з гордістю розповідаючи про історію сорочок із закодованим у орнаментах посланням. Бо в них – молитва, надія, кожна ниточка прошита пам’яттю і вірою у нашу перемогу.

У багатьох родинах зберігаються безцінні вишиті реліквії, що дісталися від предків. А хтось збирає власну вишиту спадщину, аби передати нащадкам. Вишиванки  - то більше, ніж одяг, то душа і в кожного вона своя, унікальна та неповторна.

Сьогодні місто квітло візерунками й орнаментами. Поряд з традиційними білими й чорними можна було зустріти кольору хакі – наш сучасний символ сили й незламності. Оберіг мужніх Захисників та Захисниць.

Містяни приєдналися до всеукраїнського флешмобу до дня вишиванки. Цикл тематичних заходів присвятили заклади культури й освіти, зазначаючи, що одягаючи вишиванку, показуємо світові, хто ми є - пам’ятаємо свої корені. Для мистецьких шкіл вона  - пісня на полотні, бо надихає на творчість, спонукає досліджувати кожен візерунок.

Які саме орнаменти притаманні нашому регіону, знають у міському музеї, де до свята створили фотозону. Фахівці не перший рік вивчають вишиванкову спадщину. У закладі зібрані унікальні взірці, що доводять: вишивка супроводжувала українців протягом віків.

Вони не просто оздоблювали нею одяг та предмети побуту – наділяли особливим сенсом. Кожен хрестик чи вишитий листочок мав своє значення, як і кольори. Вишивальниці володіли 150 видами технік, дівчаток змалку вчили вишивати, що було ознакою справжньої господині. Це було не тільки традицією, так зберігали код нації, передаючи з покоління в покоління свою історію. Навіть у засланні, у таборах ГУЛАГу, українці продовжували вишивати. Це те, що не могла винищити тоталітарна система, вишиванка ставала протестом і викликом – мовою української душі.

Покровчани говорили про це на повний голос, дякуючи нашим незламним воїнам, завдяки кому ми можемо берегти те, що робить нас справжніми. Одягати вишиванку, гордо підіймаючи голову, несучи у серці частину власної історії.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Сьогодні поковчани приєдналися до відзначення Всеукраїнського дня сім'ї, який гармонійно вписався в календар травневих світ.

Цінність сім'ї по-особливому відчувається в сьогоднішній непростий час. Бо це про найрідніших. Це про людей, яким ти потрібен у радості і горі, які у важливу хвилину залишаються з тобою, не дивлячись ні на що.

Головна місія цього дня — приділити увагу дорогим серцю людям. І не має значення - це особиста зустріч, теплі слова по телефону чи в повідомленні з вдячністю за все світле і хороше, що вони подарували нам.

Особливо важлива сім'я для дітей. Це помітно з кожного малюнку, з кожної світлини, якими щедро діляться здобувачі освіти, доєднуючись до тематичних онлайн челенджів. У закладах освіти також багато уваги приділили просвітницьким та святковим акціям.

Інтерактивно, зворушливо та святково день сім'ї відзначили у закладах культури. Мистецькі школи присвятили найріднішим свою творчість. У публічній бібліотеці, міському музеї, клубних осередках пройшли цікаві зустрічі, виставки та інше. Говорили про те, що сім'я як основний елемент суспільства була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Навчити дитину любити слово — одне з найважливіших завдань дорослих. Адже саме з віршів, казок, перших книжок починається шлях до пізнання світу, себе, рідної мови. А коли це слово – українське, виплекане з любові до рідного краю, до пташиного співу й дитячої усмішки – воно стає живильною силою, що зрощує націю. Тетяна Прокоф’єва, вчителька української мови та літератури Ліцею №6, втілює цю мету в життя вже багато років.

Цьогорічна весна принесла приємну новину для авторки поезій і прози: її абетка “Літери для малят від птахів і звірят” отримала відзнаку на Всеукраїнському літературному конкурсі українськомовних творів імені Михайла Селезньова в номінації “Поезія (книжки для дітей)”. Цей конкурс щороку об’єднує авторів з різних куточків країни і має на меті підтримати сучасну українську літературу, зокрема — дитячу.

«Моя книжечка для діток має відзнаку. Я вперше доєдналася до цього конкурсу. Маю диплом! Чому безмежно рада!» – із щирістю ділиться Тетяна.

Абетка знайомить малюків з літерами через образи тварин, виховує в дітей любов до природи, рідної мови та української культури. Легкі віршовані рядки й яскрава емоційна палітра підсилюють мету.

Тетяна Прокоф’єва знана у рідному місті та за його межами як авторка поезій та оповідань. Її творчість публікується в літературних альманахах, бере участь у конкурсах, має схвальні відгуки як серед колег, так і серед читачів. Особливе місце у її доробку займає саме дитяча поезія — зворушлива, проста для сприйняття, доброзичлива, яка допомагає дітям пізнавати світ, відкривати українське слово, вчитися простим, але важливим речам.

Отриманий диплом — це не лише приємна відзнака, а й свідчення того, що дитяча література справді важлива. А ще — це підтримка авторів, які творять для найменших читачів, сіють світло в дитячі душі.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Наскільки важливо бути у колі однодумців, ділитися своїми думками і переживаннями, знають у ветеранському просторі, який став місцем зустрічей і ініціатив, що допомагають у наше непросте сьогодення.

До Дня матері тут підготували особливий захід - тренінг "Попіклуймося про себе". Як зазначають організатори, прагнули створити простір для жінок, чиї серця тримають тил — дружин та мам військовослужбовців. А для їхніх дітей провели майстер-клас з використанням арттерапевтичних методик.

У теплій атмосфері присутні говорили про те, що хвилює: власне відновлення, ресурсність і турботу про себе.

Акцентували увагу на сенсах і підходах до їх пошуку. Справжнім подарунком для найрідніших стали сувеніри, виготовлені руками малечі, з найщирішими побажаннями і добрими помислами.

Зустріч подарувала щирі емоції та практичні рекомендації щодо підтримки психоемоційного стану.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Сьогодні громада, разом із усією Україною, відзначає День Європи, демонструючи, що її цінності — демократія, свобода, людська гідність, права людини є нашою природною потребою.

Наші мужні Захисники і Захисниці відстоюють від російської навали не лише свою землю та цінності, а стали щитом безпеки для усієї Європи.

Ми не тільки сьогодні, а й постійно показуємо світу, що сильні разом. Підтримка європейських країн, єдність на нашому континенті наближає нас до відзначення першого дня нашого миру.

Підкреслюючи, що Україна є Європою за географією, духом та прагненням, на адмінбудівлях Покрова разом з українськими, майоріли прапори Євросоюзу.

Цей день надає прекрасну можливість дізнатися найцікавіше про Європейський Союз, познайомитися з культурою європейських країн, обговорити актуальні питання, пов'язані з інтеграцією України в ЄС, багато іншого, отримавши нові знання та враження. Саме цьому значну увагу приділили у закладах освіти та культури. 

За інформацією пресслужби міського голови

4 травня в одному з приватних будинків у Нікопольському районі в ході сварки з матір’ю нападник жорстоко позбавив життя 59-річну жінку. Після скоєння злочину фігурант втік та переховувався від поліції. 

Повідомлення про злочин надійшло до поліції 6 травня від родички загиблої. Жінка повідомила, що виявила тіло сестри зі слідами насильницької смерті. 

На місці події працювала слідчо-оперативна група Нікопольського районного управління поліції. Оперативники кримінальної поліції встановили місцеперебування злочинця й за декілька годин затримали його в іншому районі Дніпропетровщини, у лісосмузі. 

Зловмисника затримали в  порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Як зʼясувалося, чоловік раніше вже був засуджений за скоєння вбивства.

7 травня слідчі відділу поліції № 2 Нікопольського районного управління поліції, за погодженням із Криворізькою спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону, повідомили затриманому про підозру за п.13 ч.2 ст.115 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство). 

Чоловіку обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

За інформацією Поліції Дніпропетровської області

Сьогодні, 9 травня, в Україні відзначають День Європи. Свято запроваджене указом Президента Володимира Зеленського №266/2023 від 8 травня 2023 року.

«Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу», – йдеться в документі.

Указ також передбачає втрату чинності попереднього указу президента від 19 квітня 2003 року № 339/2003 «Про День Європи», згідно з яким День Європи щороку відзначали в Україні у третю суботу травня.

Як зазначають в Інституті нацпам’яті, після завершення Другої світової війни європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Зрештою 9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль над важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За задумом Шумана, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило би підготовку окремої країни до нової війни.

У результаті 18 квітня 1951 року в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу – Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була відкрита для інших європейських держав. Нині вважається, що Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції. Саме тому в ЄС 9 травня відзначається День Європи.

За інформацією Укрінформ 

Сьогодні Покров вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Вдруге відзначаючи разом з країнами Європи, Україна підкреслює історичну єдність з цивілізованим світом, а також вибір свободи, гідності пам'яті без спотворень, як це робить рф, узурпуючи перемогу, яка стала результатом зусиль багатьох народів, серед яких - український. Наша земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву. 7 мільйонів українців (23% особового складу збройних сил) воювало на фронтах, а післявоєнні демографічні втрати України становили 13,16 мільйонів чоловік.

Цей день ми не святкуємо — ми пам'ятаємо. Згадуємо усіх, хто наближав перемогу та постраждав від нацизму — фронтовиків, підпільників, остарбайтерів, жертв Голокосту та цивільних, які загинули під час бойових дій чи під окупацією.

Сьогодні ми з вдячністю вшановуємо людей, які вистояли, передавши естафету пам'яті. На території нашої громади нині проживає 69 ветеранів тилу — учасників війни, 5 осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, 14 малолітніх в'язнів, 2624 дитини війни.

Представники влади, ветерани, мешканці громади поклали квіти до меморіалів загиблим воїнам у Покрові та Шолоховському старостинському окрузі.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Днями в соціальних мережах з'явилося зворушливе відео, де дівчина на тлі весняного парку старанно вимальовує на стовбурі дерева милих єнотів. Ці кадри викликали захоплення, багатьом хотілося побачити це на власні очі та дізнатися, хто автор.

Отже малювала їх 23-річна Діана Спіркова — випускниця Криворізького педагогічного університету, художниця і педагог, яка два роки є керівником гуртка “Акварелія” у міському Будинку творчості дітей та юнацтва. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Її шлях — не з простих. Родина Діани змушена була покинути рідну Ясинувату на Донеччині у 2014-му, коли війна без попередження постукала у двері. Але навіть з болем кількох переїздів, адаптації та змін у серці Діани завжди лишалося місце для краси. Потрапивши в Покров, художниця часто гуляла парком. Тихий, зелений куточок, став для неї справжнім джерелом спокою та внутрішнього балансу. Побачивши залишки малюнків на кількох деревах, вона оцінила ідею і відчула бажання вдихнути в ці зображення нове життя. Ініціатива знайшла підтримку, і вона взялася за справу з таким ентузіазмом, як і навчає своїх вихованців.

І ось за два дні на одному з дерев з’явилось грайливе сімейство єнотів. Їхні мордочки виглядають з дупла, ніби щойно почули чиїсь кроки. Вони виглядають об’ємними, майже справжніми.

На іншому дереві — милий тхір.

А далі вже “чекає” дерево, на якому Діана планує поселити білочку.

- Це моя маленька місія — дарувати людям позитив у такий непростий час. Коли працювала в парку, до мене підходили перехожі — дякували, посміхались, розпитували, фотографували. Я бачила, що в їхніх очах з’являється світло. Мені від цього було дуже приємно, - ділиться Діана Спірікова.

В її житті мистецтво з’явилося не зразу. У дитинстві, попри заохочення мами до творчості, Діану більше приваблювали інші речі. Але з початком війни у рідному місті малювання стало для неї порятунком - інстинктивною, емоційною відповіддю на стрес. Відтоді вона не припиняє творити й не боїться пробувати нове. Її творчість поза межами одного жанру - від написання картин до мініатюр на дереві, від виготовлення прикрас, сувенірів, плетіння до експериментів зі скульптурою з глини.

Її твори — як віддзеркалення самої Діани: глибокої, спостережливої, натхненної.

— Усе, що вмію, стараюся передати дітям. Вони відкриті, щирі, і я щаслива бачити, як в них народжується творча іскра, — зізнається вона.

У час, коли мистецтво стало не лише засобом самовираження, а й терапією, Діана Спіркова приклад того, як не гучно, чутливо, через добрі справи і щирі малюнки можна змінити простір навколо та додати в життя позитиву.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Вона входить до четвірки найуспішніших українських атлетів за версією Red Bull – 18 –річна покровчанка Неллі Чуканівська. Наймолодша спортсменка у світі хайдайвінгу, яка за три останні роки підкорила не одну висоту, а її досягнення вже увійшли до книги рекордів Red Bull Cliff Diving World Series.

Відкрита світу і новим горизонтам, здається, що Неллі зовсім не змінилася з того часу, як стояла на вишці рідного басейну «Дельфін». Все ті ж сяючі очі, усмішка і щирість. Натомість, за плечима спортсменки, стипендіатки міського голови, десятки успішних всеукраїнських та світових стартів, де ім’я Неллі лунає з п’єдесталу перемоги. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Зараз вона не часто буває вдома, через війну тренується у Хорватії, продовжує навчання у Придніпровській державній академії фізичної культури і спорту, виступає у складі збірної Федерації зі стрибків у воду Дніпропетровської області. Але у щасливі дні зустрічі з рідним Покровом не має вільної хвилини від спілкування з рідними, численними друзями, колективом другої гімназії, своїм першим тренером – Анастасією Янченко та наставником - Ольгою Меркуловою.

Неллі прийшла у стрибки у воду ще у чотирирічному віці, до басейну її привів тато - Анатолій Чуканівський. На той момент вона вже займалася гімнастикою, зустріч з молодим тренером Анастасією Янченко стала для неї доленосною. Тоді їм сказали, що дівчинка перспективна до будь-якого виду спорту, і якщо вирішать обрати стрибки, їй завжди будуть раді. З того моменту почалася історія майбутньої чемпіонки, яка кожну взяту висоту перетворювала на можливості до наступної перемоги.

Вже у п’ять років Неллі виграла свої перші змагання, за якими були численні турніри й чемпіонати – золото медалей і щоденна робота над собою. Вона мала не лише відмінні фізичні дані, а й сміливу вдачу і найголовніше – життєлюбність, цілеспрямованість, колосальну працелюбність. Все це бачила й розвивала її тренер, яка привела Неллі у спорт великих досягнень.

- Саме Анастасія Олександрівна познайомила мене з унікальним тренером - Олегом Анатолійовичем Вишивановим. Ці люди є надзвичайно важливими для мене, адже завдяки їм я знайшла свою дорогу, - говорить чемпіонка.

Свою майстерність вона відточувала у Дніпровському фаховому коледжі спорту. Висота проклала шлях до її мрії. Війна могла завадити цьому, тимчасовий переїзд до Хорватії допоміг іти до своєї мети – піднімати прапор рідної України на найпрестижніших світових турнірах і продовжити виступати з хайдайвінгу.

За словами Неллі, з початком війни її тренер Олег Вишиванов потурбувався, аби спортсмени були у безпеці. Понад 50 перспективних стрибунів у воду продовжили тренуватися у Хорватії, були забезпечені всім необхідним.

Свій перший старт зі стрибків у воду з екстремальної висоти Неллі зробила наприкінці 2022 року у Монреалі. Понад 200 спортсменів з 36 країн вели боротьбу за титул найкращих. 15-річна Неллі Чуканівська у стрибках з 12-метрової вишки  за 4 раунди набрала достатню кількість балів, аби піднятися на першу сходинку п'єдесталу. Вона стала сенсацією у світі кліфдайвінгу – однією з найперспективніших молодих спортсменок. І за останні роки лише укріпила свої позиції.

Найвпливовіші судді зазначали, що вона варта того, аби слідкували за її стрімкою кар'єрою. А Неллі завжди слідувала настановам свого тренера: « Аби бути найсильнішим, треба постійно працювати над собою і ніколи не зупинятися на досягнутому». Це стосувалося як спорту, так і навчання.

Лише за 23-й та 24-й роки вона піднялася на найвищі сходинки чемпіонатів Іспанії, Італії, Австралії, Канади, Швейцарії, Норвегії, Хорватії як з хайдайвінгу, так і стрибків у воду.

Кожен наступний стрибок дарував відчуття неймовірного злету і свободи. А вболівальникам та суддям - незабутні емоції від краси виконання, високої технічності. І тільки Неллі з Олегом Вишивановим знають, скільки зусиль докладено заради кількох секунд досконалого польоту, бо один стрибок відпрацьовується місяцями, у поєднанні зі щоденними тренуваннями над витривалістю тіла й фізичною формою.

Зараз, у свої 18-ть, вона конкурує вже з дорослими спортсменами, підкорюючи понад 20-метрову висоту. Останні змаганнях світової серії Red Bull Cliff Diving World Series, що проходили у Філіппінах, стали справжнім випробуванням для спортсменів, які виконували стрибки безпосередньо «зі скелі», поєднуючи ризик з точністю. Неллі показала красу цього виду спорту, здобувши бронзу. І вже кількома днями пізніше завоювала “золото” міжнародного турніру зі стрибків у воду у Будапешті.

 Її успіху раділи всі, а особливо батьки — Олена та Анатолій Чуканівські, брати — вся їхня велика родина, яка, затамувавши подих, слідкує, як Неллі, розтинаючи повітря, летить до своєї перемоги.

- Я завжди думаю про них, про свою родину. Думаю про тренерів, друзів, вчителів, про своє місто, що так вірить в мене, підтримує, радіє моїм перемогам. Це надзвичайно важливо, - ділиться Неллі.

Наголошуючи, що підтримкою є Федерація, їхня команда, численні друзі з усіх куточків світу, які співпереживають за Україну, в якій триває війна.

Неллі робить свій вагомий внесок, з гордістю підіймаючи прапор своєї держави, з вірою та переконанням у силу добра. Її мрії мають реальні обриси, вони стають планами, до яких впевнено крокує. Це не лише чергова висота, а й прагнення допомагати людям, по завершенню академії продовжити навчання на реабілітолога. Вона знає: мета — це знання, щоденна робота і віра в себе. Саме тому так дорожить кожною перемогою ще з часів дитинства, бо всі вони — важливі.

І кожного разу, коли стоїть перед черговою висотою, вона говорить собі: “Ну що, пішли!” Це її мить, легкість польоту — її свобода.

За інформацією пресслужби міського голови.