Покров разом з усією Україною згадує страшні сторінки минулого, запалює свічки у тиші і пам’яті. Четверта субота листопада відлунює болем за мільйонами українців, жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.

Житній хліб, колоски пшениці і осінні квіти стали символами трагедії, яка торкнулася чи не кожної української родини. 22 листопада їх вкотре поклали представники влади, духовенства, містяни, мешканці Шолохового до скорботного Хреста у селищі Базавлук, місця масового захоронення загиблих.

Згадуючи події, коли квітучі села Нікопольщини були перетворені штучним голодом на кладовище, стерті з мап тоталітарною комуністичною системою. Але цей злочин не приховано, бо він залишається у народній пам’яті. Хвилиною мовчання покровчани поминали загиблих, чиї душі були не відспівані і не оплакані…Було відслужено панахиду за жертвами голодоморів.

Свідчення тих, хто вижив, лунали у міському народному історико-краєзнавчому музеї ім.М.Занудька. Тут не припиняють досліджувати тему Голодомору, збираючи документальні свідчення очевидців геноциду проти українського народу. Постійнодіюча експозиція містить матеріали, які розкривають увесь жах і наслідки трагедії.

-Кожен експонат сповнений болем. Світлини, речі розповідають про сторінки історії, які не маємо права забувати. Україна продовжує свою боротьбу з ворогом, який винищував нас у 1933-му і намагається стерти нашу ідентичність сьогодні, - наголошують директор музею Тетяна Подольчак, екскурсовод Тетяна Курочка.

У 92-і роковини Голодомору вони говорили з покровчанами про злочинну мету голоду - знищення українського народу. Вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії українців. Про те, що сьогодні визнано світовою спільнотою як геноцид. Підтвердженням історичних фактів стала розповідь Івана Тимофійовича Лісового, старожила селища Перевізькі Хутори, заслуженого ветерана, який пережив голод 1946-1947 років.

Він ділився спогадами про минуле, обпалене війною, післявоєнною відбудовою і голодом, який став страшним випробуванням. Івану Тимофійовичу було вісім років, коли ця біда охопила рідне село. На його очах пухли від голоду, вмирали діти, з ким ще вчора зустрічалися у школі. Дорослих засуджували до ув’язнення за жменю зерна, яку несли додому, аби врятувати малечу.

-Ми дивом вціліли, - ділиться Іван Лісовий, - моя родина пережила два голоди: 1932-1933 –го та 1946-1947-го. Прості хлібороби, які понад усе любили свою рідну землю.

Їхня родина ніколи не забувала ні 47-го, ні 33-го. Іван Тимофійович рано подорослішав, вже у 16 років став на самостійну дорогу, реалізував себе у професії, пройшов шлях від учня автоелектрика до начальника автоколони автотранспортного цеху ГЗК - голови профспілкового комітету автобази, заступника голови профспілки комбінату. Ті роки стали тяжким випробуванням і усвідомленням злочинності тоталітарної системи.

На світлинах з його домашнього архіву увічнене покоління, яке знає це. У четверту суботу листопада вже сучасне покоління, яке теж пізнало слово «війна» і ворога, що не змінився, вдивлялося в обличчя на фото. У Загальнонаціональну хвилину мовчання запалили свічки…У закладах культури й освіти говорили про важливість берегти пам'ять.

У вікнах міста спалахували вогники, покровчани приєдналися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті», вшановуючи жертв Голодоморів.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Сьогодні Україна відзначає День Гідності та Свободи — дату, яка нагадує про важливі події в новітній історії нашої держави і є символом боротьби українського народу за демократичні цінності, права та свободи.

У Покрові цей день об’єднав громаду у спільній шані до Героїв, які виборювали і продовжують відстоювати свободу та цілісність нашої держави.

Біля Стели пам'яті загиблих Героїв, пам’ятника Тарасу Шевченку лунали слова вдячності, а хвилина мовчання стала знаком поваги й скорботи за тими, хто віддав життя за Україну. Представники влади, містяни поклали квіти до портретного зображення полеглих Захисників, погруддя Великого Кобзаря, духовного оберегу нації.

День Гідності та Свободи нагадує нам про ціну, яку народ платить за право бути вільним. Це день, коли ми схиляємо голови перед мужністю і відвагою тих, хто захищав і захищає нашу державу на фронті.

У закладах культури та освіти міста тривають тематичні активності - патріотичні флешмоби, виставки та онлайн-презентації, присвячені подіям Революції Гідності та героям сьогодення. Ми — нація, що вистояла і продовжує боротися.

Бережімо пам’ять, єднаймося у спільній вірі й любові до України, адже саме в цьому — наша гідність і наша сила.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Постать легендарного гетьмана Пилипа Орлика, стилізована13-річною покровчанкою Анастасією Алілуєнко у споконвічному національному оберегові, тепер є талісманом Інституту.

Народна лялька в Україні завжди була більше, ніж іграшкою, бо в неї вкладалися пам’ять, щирість – традиції. Все це відобразила у своїй неймовірній роботі 13-річна Анастасія Алілуєнко, яка створювала постать Пилипа Орлика під керівництвом наставника, директора та керівника гуртка Шолоховського сільського будинку культури – Тетяни Алілуєнко.

Творча робота була представлена на відкритому конкурсі «РОЗУМфест-2025», присвяченому 400-ій річниці заснування міста Батурин, 315-ій річниці Конституції Пилипа Орлика та 275-ій річниці обрання гетьманом Кирила Розумовського. Перш ніж взятися до створення прототипу, творчий тандем занурився у історичне минуле, вивчав життєвий шлях гетьмана, окремо – гетьманський стрій, походження одягу.

-Це було надзвичайно цікаво й пізнавально, - зазначають Анастасія та її викладач, Тетяна Василівна, - ми розуміли, наскільки важлива ця робота, бо в ній трансформовано досвід пращурів зі створення ляльки, яку ми наділили історичними деталями.

Авторська лялька, висотою 54 см, поєднала у собі минуле та сучасність. Ії обличчя створене за традицією мотанок. Гетьманській стрій складається з оксамитового каптану, підбитого китайкою, шапки, обшитої хутром і оздобленої прикрасою. А от лляна вишиванка і берці – то символи сучасного захисника державності. У руках Пилипа Орлика булава і золота книга – Конституція. У всій ляльковій постаті переважають блакитно-жовті тони, що теж символічно.

На конкурсі «РОЗУМфест-2025» робота була представлена у номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» і отримала найвищі оцінки журі, до складу якого увійшли представники родини Розумовських Грегорі Фабре та Томас Міхальські, БФ Надії Вовк «Берегиня», а також українська письменниця в стилі історичного роману Оксана Зененко. Лялька-мотанка майстринь з Покрова удостоєна Гран-прі конкурсу та спеціальної відзнаки від D1 Телеканал.

Пилипа Орлика, як один з найкращих взірців вузлової ляльки, символу української ідентичності, могли побачити на виставці, що діяла в палаці гетьмана Кирила Розумовського, національного заповідника «Гетьманська столиця». Керівництво заповідника передало цей унікальний оберіг Інституту національної пам’яті, який став його талісманом. Символічно, що авторська стилізована лялька буквально «ожила» у знакову дату, 353-річчя від дня народження гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика, борця проти російських загарбників і провідного дипломата своєї доби, що прагнув до незалежності України, щоб вона отримала європейський напрямок.

Інститут національної пам’яті назвав ляльку – унікальною, своїм талісманом, дякуючи Анастасії Алілуєнко та її наставнику за неймовірну роботу.-Нам надзвичайно приємно, що частинка тепла нашого степового міста зберігається там, де історія є предметом постійного дослідження і лялька-мотанка, як культурний феномен, відображає нашу національну ідентичність, - зазначає начальник відділу культури Тетяна Сударєва, - Покров завжди славився своїми талантами, ця дивовижна робота – яскраве твердження тому.

Сьогодні лялька-мотанка з Покрова є відтворенням стародавніх традицій, які зберігають. А її автор, юна майстриня Анастасія Алілуєнко, не зупиняється у творчих пошуках, сповнена нових задумів. Завдяки гуртку і своїй наставниці, Тетяні Алілуєнко, вона опанувала петриківський розпис, лялькарство, плетення гачком, нитяну графіку, екоплетіння. Всі ці рукотворні напрями є традиційними, вони залишені нам у спадок від пращурів, щоб продовжувати, надихати – плекати.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Сьогодні, у Всесвітній день дитини, Україна разом зі світовою спільнотою відзначає День захисту дітей. Саме 20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію ООН про права дитини – основоположні документи у сфері захисту прав дитини. Тож ця дата має глибинний сенс, особливо для України, де слово «захист» набуває значення – жити. Сьогодні українські діти потерпають від російської агресії, живучи в умовах повномасштабної війни.

І це свято – можливість не тільки говорити про важливе, а й дарувати малечі миті щирої радості.

Заклади культури потурбувалися про те, аби саме такими емоціями був сповнений цей день. Публічна бібліотека з філіями перетворилася на казкову країну, де з улюбленими героями поринали у справжні пригоди. Майстрували обереги, малювали, читали. Особливі слова адресували діткам пільгових категорій, котрі із задоволенням розмальовували пряники, грали в ігри та брали участь у квестах. Клубні установи, Будинок культури Шолохового дарували захват від майстер-класів, цікавих вікторин та ігор. Міський музей запрошував поринути у світ історії, створивши атмосферу, де оживали експонати, наповнюючи заклад особливими емоціями. А мистецькі школи відкривали неосяжність музики й творчості.

Теплом був оповитий цей день у закладах освіти, де на дітлахів чекали спортивні змагання, конкурси та флешмоби. Малеча взяла участь у фоточеленджі «Усмішка, що зігріває», а вчителі у Всеукраїнському уроці з прав дитини.

Цей день пройшов під знаком дитинства і з повагою до наших незламних Захисників та Захисниць, які виборюють мир заради майбутнього дітей.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

У Покрові відбувся ІІ етап Шкільних ліг з баскетболу серед юнаків 9–11 класів у рамках національного проєкту «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги», що проходить під гаслом «Разом переможемо». Це - наймасштабніші учнівські спортивні змагання в Україні, покликані залучити якомога більше школярів до регулярних тренувань, рухової активності та здорового способу життя. У другому етапі проєкту вже беруть участь 347 команд і понад три тисячі учасників з усієї країни.

Покров активно підтримав цю ініціативу й створив для старшокласників чудову можливість продемонструвати спортивну майстерність, силу волі та згуртованість. До змагань долучилися три команди юнаків міських ліцеїв - мотивовані, підготовлені та готові боротися до фінального свистка.

Перед початком матчів учасники вшанували хвилиною мовчання захисників і захисниць України, які віддали життя заради нашої свободи та мирного майбутнього. У цій короткій тиші відчувалися глибока вдячність, повага та єдність - важливий і проникливий момент, який надав змаганням особливої значущості.

Спортзал цього дня перетворився на арену справжнього драйву: гра була динамічною, емоційною, сповненою азарту та жаги до перемоги. Кожен матч дарував напругу і яскраві моменти, а юні спортсмени демонстрували не лише техніку гри, а й уміння діяти як єдиний колектив, підтримувати одне одного та віддавати всі сили заради результату.

За підсумками запеклих поєдинків перемогу здобув ліцей №8, друге місце посів ліцей №3, а третє - ліцей №5.

Ці змагання стали важливим кроком у розвитку молоді - вони загартовують характер, формують відповідальність і навчають справжнього командного взаєморозуміння.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Є місця, де тепло створюють не стіни, а люди. Де кожен день наповнений людяністю, навчанням, рухом і щирим спілкуванням. Саме таким осередком підтримки для старших містян і тих, хто потребує уваги, є територіальний центр соціального обслуговування громади. Тут не просто допомагають - тут дарують відчуття спільноти, у якій кожен важливий.

Соціальні працівники разом з отримувачами послуг працюють у злагодженій співпраці, творячи атмосферу доброзичливості та взаємної підтримки. У центрі постійно триває навчання, творчість, рухова активність і корисні ініціативи, що наповнюють життя особливим змістом.

Одним із таких напрямів є клуб «Мій край - моя історія». Тут учасники діляться пережитим, пригадують події свого життя, уважно слухають один одного й зберігають важливі сторінки минулого. Теплі розмови стають містком між поколіннями та підтримують відчуття цінності власного досвіду.

У центрі активно проводять спортивно-оздоровчі заняття, які додають сили та бадьорості, а арттерапевтичні зустрічі з ізотерапії допомагають знайти спокій і творче натхнення. Творчість завжди поруч - вона підтримує, лікує й об’єднує.

Особливою гордістю є клуб «Українська із задоволенням». Студенти поважного віку відкривають для себе красу й мелодійність українського слова. Заняття повертають радість пізнання і нагадують, що вчитися можна у будь-якому віці.

Цифрова грамотність - ще один важливий напрям роботи. На заняттях відвідувачі знайомляться з історією розвитку технологій та опановують сучасні застосунки, зокрема «Ясно». Зустрічі допомагають подолати страх перед новим, роблять технології доступними й зрозумілими.

Важливою частиною роботи центру є правова просвіта. Під час тематичних зустрічей фахівці доступно пояснюють, як користуватися цифровими державними сервісами, зокрема «Дією»: де знайти потрібну інформацію, як оформити виплати та інші види грошової підтримки. Такі роз’яснення допомагають відвідувачам впевнено користуватися сучасними інструментами та відчувати цифрову незалежність.

Улюбленими серед відвідувачів залишаються заняття на свіжому повітрі. Гарденотерапія - турбота про довкілля біля центру - приносить задоволення та відчуття причетності. А скандинавська ходьба заряджає енергією й дарує легкість, необхідну для гарного самопочуття.

Територіальний центр соціального обслуговування Покрова - це місце, де щодня творяться добрі справи. Тут люди знаходять не лише допомогу, а й спільноту, нові знання, можливість розвиватися та відчути підтримку. Саме з таких маленьких, але важливих кроків складається якісне, наповнене життя.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Сьогодні біля ліцею №3 зібралися рідні воїна, друзі, вчителі, небайдужі містяни, аби вшанувати пам'ять Захисника і всіх героїв, які віддали життя за Україну. Лунали слова спогадів про Вячеслава Нетребка, старшого стрільця-оператора, старшого сержанта, колишнього учня ліцею, який став на захист рідної землі.

Вячеслав Нетребко народився 3 вересня 1974 року у Покрові.

Навчався у школі №3. Після її закінчення проходив строкову військову службу. Згодом розпочав трудову діяльність на гірничо-збагачувальному комбінаті, де все життя працював електромонтером кабельних ліній у підрозділі електричних мереж та підстанцій.

З повномасштабним вторгненням рф став на захист України. Мав військове звання старшого сержанта, служив старшим стрільцем-оператором механізованого відділення.

12 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу селища Цукурине Покровського району Донецької області, Вячеслав Нетребко загинув, виявивши мужність, стійкість та відданість присязі. Захиснику було 50 років. Він був турботливим сім’янином, доброю та відповідальною людиною, який залишився у пам'яті щирим, відкритим - відданим своїй землі.

Вячеславу Нетребку посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров» та нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом».

Живі квіти лягли до меморіальної дошки. Присутні схилили голови у хвилині мовчання на знак шани і поваги до Захисника.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

У закладах освіти Покрова тривають заходи в межах нового освітньо-культурного проєкту. Він називається «Дніпропетровщина вражає. Уроки національної ідентичності». Команда ОВА разом із науковцями, митцями та краєзнавцями підготувала серію пізнавальних роликів з метою зацікавити дітей історією, традиціями та культурними надбаннями рідного краю. Їх використовують під час уроків і творчих занять. Школярі дізнаються, чому Дніпропетровщину називають колискою козацтва, знайомляться з унікальними мистецькими явищами, серед яких Петриківський та Миколаївський розписи, а також із найдавнішими пам’ятками духовної культури регіону. Особливу увагу приділили темі Петриківського розпису — яскравого символу нашої області й України. Учні спробували власноруч створити малюнки у традиційній техніці, відчуваючи глибокий зв’язок із народним мистецтвом. Такі заняття не лише розвивають творчість, а й формують почуття гордості за своє коріння.

Проєкт «Дніпропетровщина вражає» є частиною реалізації державної Стратегії утвердження української національної ідентичності до 2030 року. Його головна мета — виховати покоління вільних, освічених і патріотичних українців, які цінують свої корені та зберігають духовний код нації.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

21-річний чоловік, який раніше мав судимість, здійснив підпал двох автомобілів в Індустріальному районі міста, -  зазначає Поліція Дніпропетровської області 

За даними слідства, підозрюваний отримував від «куратора» завдання знищити конкретні транспортні засоби. Перед злочином він фотографував автомобілі та надсилав знімки замовнику для підтвердження вибору. Після цього обливав обрану автівку легкозаймистою речовиною та підпалював. Кожен підпал фіксувався на телефон, а відео надсилалося замовнику як доказ виконання завдання. Серед пошкоджених автомобілів – Mercedes-Benz та Toyota Land Cruiser Prado.

Оперативники кримінальної поліції спільно з працівниками кримінального аналізу Дніпровського районного управління поліції № 2 затримали палія на місці чергового злочину. 

?Слідчі, за процесуального керівництва Лівобережної окружної прокуратури, повідомили про підозру 21-річному містянину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 (умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.

Суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою.

За інформацією Поліції Дніпропетровської області 

У Дніпрі відбулася урочиста церемонія нагородження фіналістів та переможців ІІ Обласного відкритого конкурсу-захисту наукових проєктів «STEM Olympic Games», який упродовж червня–жовтня проводила Дніпровська академія неперервної освіти спільно з управлінням культури і спорту Дніпропетровської обласної ради та ГО «Відділення НОК України в Дніпропетровській області».

Конкурс об’єднав учнів і педагогів, які цікавляться поєднанням спорту, науки, технологій, інженерії та інновацій.

Метою конкурсу є популяризація олімпійського руху, підвищення обізнаності дітей і молоді щодо розвитку сучасних і адаптивних видів спорту, а також вивчення наукових досягнень, що впливають на спортивні результати.

Цьогоріч команда ліцею №5 знову серед кращих. Учень 9-А класу Сергій Коляда здобув І місце у номінації «Спорт у космосі». Його проєкт вразив журі креативним підходом, глибоким науковим мисленням і любов’ю до спорту.

Визнання отримала і вчитель фізичної культури Ольга Коровіна, вона стала фіналісткою конкурсу в номінації «Учительська STEM-руханка» під гаслом «STEM танцює». Ольга Сергіївна також була відзначена подякою як науковий керівник проєкту учня та отримала навчальний сертифікат на відеокурс “Інтегральна динаміка” від Валерія Пекаря.

За інформацією пресслужби міського голови.