Сьогодні у Покрові на фасаді будинку, де жив загиблий Захисник Іван Чічіка, відкрили меморіальну дошку.

Біля оселі зібралися рідні Героя, друзі, представники міської влади та мешканці громади, аби вшанувати пам’ять воїна, який віддав життя за свободу і незалежність нашої держави.

Під час відкриття лунали щирі слова вдячності, скорботи та гордості за земляка. Присутні згадували Івана як світлу, щиру людину, справжнього патріота, який без вагань став на захист України.

Іван Чічіка народився 10 липня 1994 року. З дитинства був товариським, доброзичливим і відкритим.

Після закінчення школи здобув робітничу спеціальність у ПТУ №50. Пройшов строкову військову службу, а згодом став на захист України в зоні АТО, де виконував бойові завдання на Донеччині. Отримавши поранення та пройшовши лікування, повернувся до мирного життя. Працював у службі охорони гірничо-збагачувального комбінату, а у 2019 році Іван підписав контракт із Збройними Силами України та проходив службу на Луганщині.

З початком повномасштабного вторгнення рф Іван Чічіка знову став до лав оборонців. У лютому 2022 року у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» боронив Харківщину. Він вирізнявся високою вмотивованістю, мужністю та готовністю завжди підтримати побратимів.

7 березня 2022 року Іван Чічіка загинув у бою поблизу смт Золочів Богодухівського району Харківської області внаслідок вибухової травми, мужньо протистоячи ворогу. Йому було лише 28 років. 30 березня 2022 року Івану Чічікі посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров», нагороджено відзнакою «За заслуги перед містом» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Меморіальна дошка стала ще одним символом вдячності Захиснику та нагадуванням про ціну, яку Україна платить за свободу. Вічна пам’ять і вічна слава Івану Чічікі і всім Захисникам України.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Зустріч пройшла у безпечному форматі та була спрямована на підтримку близьких захисників, які тривалий час перебувають у стані невизначеності. 

У діалозі взяли участь фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб центру соціальних служб Покровської міської ради, правоохоронці відділу поліції № 2 Нікопольського районного відділення поліції - інспектор з дотримання прав людини, слідчий у справах зниклих безвісти та психолог. Також долучилися психолог і представники простору міжнародної організації Hilfswerk International «Help Point Pokrov». Учасникам надали фахові роз’яснення щодо алгоритмів дій правоохоронців у разі надходження заяви про зникнення безвісти чи можливу загибель військовослужбовця, перебігу досудових розслідувань, проведення ДНК-експертиз і можливостей отримання актуальної інформації від слідчих. Окрему увагу приділили питанням психологічної підтримки родин, які живуть у стані тривалої напруги та очікування. 

Зустріч відбулася в межах системної роботи, спрямованої на налагодження прямої комунікації між родинами зниклих безвісти захисників і відповідними службами, а також надання своєчасної, коректної та професійної допомоги. 

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Вихованці Будинку творчості дітей та юнацтва міста знову радують своїми досягненнями, здобуваючи перемоги та призові місця у всеукраїнських та обласних конкурсах. 

Гурток «Цікава арифметика» показав себе в кількох конкурсах. У Всеукраїнському інтернет-конкурсі «Путівник космотуриста: що приховує космос?» його вихованці - Софія Третяк, Віктор Чепіль, Аделіна Чабаненко, Катерина Третяк, Мирослава Притула та Ксенія Жиденко - перевірили знання з астрономії та дізналися більше про сучасний розвиток космонавтики і таємниці галактики.

Командна робота гуртківців принесла успіх і у Всесвітньому Кубку з інтелектуальної гри «Освітній узвіз» до Всесвітнього дня логіки в рамках VІ етапу ХХVІІ відкритого Чемпіонату Кіровоградщини  з інтелектуальних ігор серед школярів сезону 2025-2026, де «Цікава арифметика» виборола перше місце. Під керівництвом Галини Рекун гурток розвиває логіку, цікавість до науки та любов до командної роботи.

Ще однією приємною подією стала перемога у Всеукраїнському інтернет-конкурсі «Скарбниця зимових традицій» від проєкту «На урок». Дипломи І ступеня отримали Вероніка Кравченко, Мирослава Притула, Дар’я Сердюк, Катерина Третяк; ІІ ступеня - Аліна Бородай, Єгор Нікітін, Макар Сінілов, Єлизавета Стефуняк, Аделіна Чабаненко; ІІІ ступеня - Ярослав Єгоров та Іван Козлов.

Свої перші успіхи мають і вихованки гуртка «IT-старт» - Мороз Анастасія та Колісник Софія, які стали бронзовими призерками обласного конкурсу з web-дизайну. Заняття гуртка під наставництвом Ніни Якимової допомагають дітям робити впевнені кроки у світі сучасних технологій.

Яскраво проявили себе вихованки вокального гуртка «Гармонія» та гуртка хореографії «ДЖЕМ». На обласному конкурсі «Талановита дитина - талановита країна» їхній виступ об’єднав вокал і рух, а підготовку здійснювали керівники гуртків Анжеліка Цегельна та Юлія Кривчук.

Ці успіхи ще раз показують, що заняття в Будинку творчості допомагають дітям розвивати свої здібності, відкривати нові інтереси та з цікавістю пробувати себе в різних напрямках.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

4 лютого Покров відзначає 90 років від дня народження Бориса Мозолевського - видатного археолога, поета, Почесного громадянина міста, людини, чиє ім’я стало символом глибокого зв’язку науки, культури й любові до своєї землі. Доля всесвітньо відомого вченого була тісно переплетена з Покровом, який він вважав своїм рідним містом, що подарувало незабутні зустрічі і відкриття усього його життя.

Золота скіфська пектораль, знайдена Борисом Миколайовичем у 1971 році в кургані Товста Могила, відкрила нову сторінку в осмисленні скіфської культури. Та сам Мозолевський бачив у ній не лише золото - він чув у ній голос землі, історії й людини.

Саме це глибоке відчуття зв’язку з минулим визначило характер заходів, присвячених ювілейній даті. 

Кращі роки життя Бориса Миколайовича пройшли на Базавлуцьких горбах, серед людей, які посвятили археолога у Почесні громадяни і до сьогодні зберігають пам'ять про поета й науковця - великого серця й щирої душі. 

З вдячністю і шаною представники влади, громадськість вшанували видатного науковця, поклали символічну пектораль з польових квітів до меморіальної дошки Борису Мозолевському на вулиці Центральній та квіти до пам'ятного знаку у центральному парку. 

Простором пам’яті став Народний історико-краєзнавчий музей імені М.А. Занудька, де відбувся історичний екскурс «Золота Луна  скіфського степу». 

Через розповідь, образ і символ тут ожила постать Мозолевського - археолога, який умів відчувати глибинну пам’ять землі, і поета, який передавав її у слові. Музейна атмосфера дозволила відчути не лише масштаб відкриттів, а й внутрішній світ людини, що стояла за ними. 

Директор музею Тетяна Подольчак, екскурсовод Юрій Мосійчук, педагог-організатор гімназії №4 Наталія Габітова, краєзнавець Альона Ковтун говорили про життєвий шлях Бориса Мозолевського, сповнений відданості Україні, своїй справі, болю і боротьби за відстоювання власних поглядів. Історик Людмила Карандєй розповідала про дослідження історичної спадщини Бориса Мозолевського, які надихнули на власні творчі доробки, котрі мали визнання на всеукраїнському рівні.

У музеї наголошували, що Борис Мозолевський ішов до своєї знахідки усе життя. Мріяв бути льотчиком, навіть закінчив Ейське авіаційне училище, потому був історико-філософський факультет Київського університету ім.Шевченка. Поет, редактор видання “Наукова думка”, позаштатний співробітник інституту археології й кочегар, він прийшов у професію вже тоді, коли інші були на піку діяльності, у 30 років. Через поетичне вольнодумство міг би й не залишитися у ній, хоча, саме прямолінійність погляду звела його з людьми, які відкрили дорогу до цілої епохи скіфоведення. Такими особистостями були засновник української скіфології Олексій Тереножкін, директор гірничо-збагачувального комбінату Григорій Середа, які вірили в успіх опального поета від археології, усіляко сприяючи йому в дослідженнях. Наперекір сумнівам колег, Борис Мозолевський вірив, що неперспективна Товста Могила ховає свої скарби. Незважаючи на негативні археологічні проби, стояв на своєму, доводячи, що “чує стукіт кінських копит”. Його переконання базувалися на глибоких знаннях та дослідженнях.

Ювелірний шедевр усіх часів було піднято 21 червня 1971 року, о 14 годині 30 хвилин. Унікальна знахідка круто змінить його життя, вививши з тривалої тіні, але це не могло вплинути на його людські якості. 

Мозолевський став одним з авторитетніших дослідників великих скіфських курганів, захистив кандидатську, видав монографію. Серйозно займаючись проблемою етногеографії Скіфії, паралельно проводив польові дослідження. У 90-х  розпочав розкопки Соколової Могили. Дослідження тривало два роки. А роками пізніше, у 93-му, після виснажливої хвороби, життя Бориса Мозолевського замкне своє коло, через 20 років після Товстої Могили... 

Він залишив світу велике надбання, яке продовжується у його поетичній та археологічній спадщині. Почесний громадянин, назавжди тут, у місті золотої Пекторалі, бо живе у пам'яті людей.

Про це зазначали у музеї. Василь Теренін, Віктор Латишев, які особисто знали Бориса Мозолевського, розповідали про науковця, що до останнього подиху залишався справжнім патріотом рідної землі. У музеї лунала пісня, яка супроводжувала археолога протягом усього його життя – «Ой, чий то кінь стоїть», у виконанні Анастасії Бойко-Костіної, викладача школи мистецтв «Арт-мюзік». 

Пам’ятну дату широко відзначили заклади культури Покрова. Публічна бібліотека та її філії підготували цикл - від виставок-портретів «Борис Мозолевський: археолог, який відкрив Україну світові», «Відкривач пекторалі», «Дослідник скіфського степу» до презентації книжкової виставки «Співець українського степу» й вечора поезії, де звучали його рядки - щирі, степові, філософські.

Музичну й літературну палітру доповнили тематичні години у Покровській музичній школі «Домінанта» та школі мистецтв «Арт-мюзік». Тут образ Мозолевського розкривався через музику, слово й настрій - як «скіфський дух» і як спів поета степу.

Особливо теплою стала зустріч-спогад «Людина-легенда» у клубі селища Перевізькі Хутори. Розповідь ветерана, старожила селища Івана Лісового, який особисто співпрацював із Борисом Мозолевським, додала живих інтонацій і людської близькості до портрета вченого. Тут же відбулася художня майстерня «Золото скіфів», що поєднала історію й творчість.

У Шолоховському сільському будинку культури відбулася година пам’яті «Скіфський цар - Борис Мозолевський», яка стала ще одним щирим виявом пошани до постаті археолога й поета.

Борису Мозолевському присвятили зустріч у територіальному центрі. Про видатного науковця говорили у закладах освіти.

Години пам’яті, історичні розповіді, поетичні читання та мистецькі зустрічі, що проходили у різних куточках громади, склали єдину мозаїку - гідну й живу.

Борис Мозолевський залишив по собі більше, ніж археологічне золото. Він залишив приклад служіння землі, історії та культурі. І допоки Покров згадує його ім’я - його голос і далі звучить крізь час.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

4 лютого Покров відзначає особливу дату – річницю звільнення міста від нацистських загарбників.

Ціна цієї перемоги була надзвичайно високою – близько двох тисяч воїнів віддали свої життя за звільнення гірницького краю, понад три тисячі отримали поранення. Братські могили нагадують про жертовність тих, хто боровся за мирне майбутнє.

Сьогодні покровчани разом із представниками влади поклали квіти до меморіалів, вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. 

Саме цього дня у 1944 році війська 3-го Українського фронту, 8-ої гвардійської, 17-ої повітряної армій та 4-го гвардійського механізованого корпусу визволили нашу територію, принісши довгоочікуваний мир. 

Нікопольсько-Криворізька операція стала визначальним етапом Другої світової війни. Спогади про ті події зберігає міський народний історико-краєзнавчий музей імені М. Занудька, де представлені свідчення очевидців про роки окупації, примусову працю, жахи концтаборів. 

У закладах культури та освіти говорили про цю скорботну сторінку.

Четверте лютого – це день пам’яті та вдячності всім, хто наближав перемогу тоді й тим, хто сьогодні боронить рідну землю від ворога.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

До фондів публічної бібліотеки надійшла партія зі 113 книг від Українського інституту книги. Це вже не перше таке поповнення, що стало можливим завдяки державній програмі оновлення бібліотечних фондів, яка відкриває для читачів ще більше якісної сучасної літератури.

Серед новинок — яскраві, актуальні та різножанрові видання для дітей, підлітків і дорослих. Це українська та перекладна художня проза, класика, бестселери, есе, нон-фікшн і мотивуючі книжки. Серед них кожен зможе знайти історію до душі.

Видання не лише відповідають запитам сучасного читача, а й сприяють розвитку української мови та інтеграції у світовий культурний простір.

Книги уже пройшли бібліотечну обробку і вже зайняли свої місця на полицях публічної бібліотеки та філій. Такі поповнення є важливим кроком у розвитку бібліотеки як відкритого культурного простору, що реагує на сучасні читацькі запити та підтримує українське книговидання.

 За інформацією пресслужби міського голови.

У Народному історико-краєзнавчому музеї імені Миколи Занудька відкрилася виставка, що привертає увагу і запрошує до неспішного споглядання. «Бісерна симфонія» покровчанки Наталії Горбенко - це простір тиші, кольору й внутрішньої гармонії, створений для містян, поціновувачів краси та всіх, хто цікавиться декоративною творчістю.

Експозиція об’єднала близько 60 робіт, виконаних у техніці вишивки бісером. Кожна з них - результат зосередженої, терплячої праці. Тут бісер постає не лише декоративним елементом, а засобом художнього висловлювання, що передає настрій, світло й глибину образів.

Особливе місце у виставці займають жіночі портрети у вишуканих капелюшках - елегантні, стримані, наповнені внутрішньою пластикою. Пейзажні роботи передають красу природи в різні пори року, ніби зупиняючи мить у скляному сяйві.

Одним із виразних акцентів експозиції став цикл із дванадцяти картин «Пори року». Від весняної ніжності до зимової кришталевої тиші - ця серія сприймається як візуальний календар настроїв і душевних станів.

Тепло й емоційність випромінюють сюжети із закоханими парами, а духовну глибину виставки підкреслюють ікони, виконані з особливою увагою та шаною до традиції. Окрему зацікавленість у відвідувачів викликають декоративні сумки й косметички, у яких бісер органічно поєднується з ужитковою формою, доводячи, що мистецтво може бути частиною повсякденного життя.

Знайомство покровчанки Наталії Горбенко з вишивкою бісером почалося з родинної історії - перших робіт, створених для близьких. З часом це захоплення стало важливою частиною її життя й поступово зайняло своє місце у культурному просторі Покрова. Її роботи неодноразово презентувалися на творчих зустрічах, а також у межах всеукраїнських і міжнародних мистецьких ініціатив.

Виставка «Бісерна симфонія» - це запрошення зупинитися, уважніше придивитися до деталей, відчути ритм ручної роботи й знайти натхнення. Вона буде цікавою як поціновувачам мистецтва, так і творчим мешканцям міста, родинам і молоді - усім, хто шукає краси та внутрішнього спокою.

Експозиція триватиме до 21 лютого.

За інформацією пресслужби міського голови.

 24 січня у Кривому Розі  пройшов традиційний турнір з кікбоксингу WAKO  в розділі К-1. Змагання пройшли під патріотичним гаслом - "Де є бої, там є Герої". Саме з таким налаштуванням покровчани, вихованці заслуженого тренера України Ігоря Мациборка, виходили на ринг.

У турнірі взяли участь близько 150 бійців. Наші спортсмени змагалися з найсильнішими і показали відмінну підготовку, волю до перемоги і справжній характер. Покровчани завоювали дев’ять медалей, піднялися на п’єдестал переможців.

«Золото» здобули Ілля Бублик, Олександр Курасов, Рінат Калюка. «Срібло» - Іван Болгов, Тімур Ждан. «Бронзу» - Давід Вартанов, Арман Оганян, Богдан Нанкевич, Артем Базілевич.

Змагання збагатили новим досвідом та надихнули на наступні спортивні звершення.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Учениця 10 класу ліцею №5 Єва Мельник увійшла до ТОП-50 фіналістів Національного конкурсу учнівських відеосюжетів «Репортер». Цей всеукраїнський конкурс щороку об’єднує найсильніші учнівські відеороботи з різних регіонів України та є важливою платформою для розвитку молоді, зацікавленої у журналістиці та медіа. 

Цьогоріч у конкурсі взяли участь понад 150 учнів і учениць 9–11 класів, а також студентів коледжів. Журі відзначило високий рівень поданих матеріалів, їхню тематичну глибину, уважність до фактів і відповідальне ставлення до роботи з інформацією. Саме тому вихід  роботи  Єви Мельник до фіналу став вагомим досягненням і свідченням якості авторських робіт. 

Відеосюжет покровчанки «Світло крізь темряву: культура спротиву» присвячений темі культури під час війни. У своїй роботі авторка досліджує, як українська культура в умовах випробувань перестає бути лише мистецтвом і перетворюється на джерело підтримки, внутрішньої сили та голосу, який неможливо заглушити. 

Участь у конкурсі стала важливим етапом творчого зростання  Єви та підтвердила її потенціал у сфері медіа й відеожурналістики. Менторський супровід під час підготовки конкурсної роботи здійснював педагог-організатор ліцею Дмитро Горобій. 

Національний конкурс «Репортер» реалізовується в межах Національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури України.

Вітаємо Єву Мельник із виходом до фіналу престижного всеукраїнського конкурсу, бажаємо натхнення, нових ідей і подальших творчих успіхів! 

За інформацією пресслужби міського голови.

Для мешканки Покрова, творчої людини та авторки поетичних і прозових творів Тетяни Прокоф’євої, початок 2026 року ознаменувався приємною подією. Вона долучилася одразу до двох книжкових проєктів, об’єднаних спільною ідеєю - нести читачам доброту, щирість і тепло через слово.

Одне з видань - «Кришталинки», різдвяно-новорічна збірка творів для дітей. Книга створена у співпраці з талановитими українськими письменниками та адресована найменшим читачам. У ній - світло свят, атмосфера родинного затишку й прості, доступні тексти, що навчають добру, щирості та вірі в маленькі дива.

Ще одна книжкова новинка - «Філіжанка», літературний альманах творчої спільноти «Вірші до кави». Видання об’єднало авторів з різних куточків України. Їхні рядки - емоційні, глибокі й відверті, покликані зупинити читача в щоденному поспіху, подарувати хвилину тиші та роздумів.

Участь у цих проєктах стала важливою творчою подією та результатом спільної роботи з однодумцями. Письменниця щиро дякує всім, хто долучився до створення книг, надихав і підтримував, адже саме взаєморозуміння та співпраця народжують видання, здатні торкатися сердець.

Твори авторки добре відомі читачам різного віку й неодноразово знаходили відгук у серцях поціновувачів українського слова. Особливе місце у творчості займає дитяча література, через яку малечі відкривається світ фантазії, добра та любові до рідної мови.

Нові книги, до яких вона долучилася, вже знаходять свого читача та дарують теплі емоції, ще раз підтверджуючи: слово, написане з любов’ю, має особливу силу.

Фото з архіву Тетяни Прокоф’євої

За інформацією пресслужби міського голови.