Культура

Культура (115)

Середа, 09 липня 2025 12:49

Подарунок – бібліотеці

Written by
На 88 книг поповнився фонд міської книгозбірні. Це художня література, новинки книжкового світу і твори, що входять до навчальної програми.
Справжні книжкові скарби передали бібліотеці небайдужі покровчани, порадувало подарунком і видавництво "Ранок".
За словами бібліотекарів, подаровані книги збагачують фонд та розширюють горизонти знань для всіх відвідувачів. Бібліотека стає ще цікавішою та різноманітнішою, участь і любов читачів до книги надихає працювати з ще більшим ентузіазмом, бо разом створюють місце, де кожен може знайти щось цінне для себе.
Це не перша ініціатива покровчан, яка свідчить, що містяни є прихильниками читання, а книгозбірня залишається місцем поза часом, актуальним та затребуваним.
Для публічної бібліотеки Покрова це пріоритет, фахівці роблять все, аби заклад залишався сучасним, був місцем цікавих зустрічей та вагомих починань.
Спільно з містянами вони пропагують читання, цей рух знаходить відгук у покровчан.
Бібліотека відкрита для всіх! А ще фахівці зазначають: «Якщо у вас вдома є книги, яким бракує читачів, наша бібліотека подарує їм нове життя».12
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Відтепер перевезення тварин здійснюється за такими правилами:
- Дрібні тварини (вагою до 10 кг) повинні перевозитися у спеціальних контейнерах, клітках або сумках із абсорбуючим дном.
- Собаки середнього та великого розміру (10 – 45 кг) перевозяться лише в наморднику та на повідку. Пасажир має викупити всі сусідні місця в одному ряду та розмістити тварину на підлозі на спеціальній підстилці.
- Собаки вагою понад 45 кг можуть перевозитися лише відповідно до окремих умов перевізника на спеціально обладнаному транспорті.
- Собаки-поводирі їздитимуть безкоштовно, без викупу місць, у наморднику та на короткому повідку. Вони мають завжди перебувати поруч із людиною, яку вони супроводжують.
Серед обо’язкових правил до всіх домашніх тварин — наявність ветеринарного документа. 
Джерело: Укрінформ
 
Роботи талановитих покровчан перемогли у обласному творчому онлайн-конкурсі «Подаруємо дітям казку».
Вже не вперше громадська організація "Жінки плюс" запрошує до участі у літературно-мистецькому конкурсі, метою якого є популяризація та збереження нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Дніпропетровщині є чим пишатися і що передати у спадок.
Темою цього року стали козацькі пісні, що визнані світовим культурним явищем. Організатори запропонували створити казки за мотивами унікальних пісень. Відгукнулися автори із Солонянської, Покровської, Павлоградської, Межової, Губиниської, Підгороднянської, Лозуватської, Верхньодніпровської, Могилівської територіальних громад. Надійшло 25 робіт.
Казки покровчан визнано одними з найкращих. Третє місце у категорії «Дорослі» зайняла віршована казка «Добрий товариш» Тетяни Прокоф’євої, викладача ліцею №6. Для Тетяни це вже не перша перемога у  конкурсі «Подаруємо дітям казку». Ілюстрації до її твору створила майстриня з Покрова Анна Мельничук.
У категорії «Діти» друге місце посіла наша Альона Федоренко, учениця ліцею№2.
Високі оцінки журі отримали казки Марії Гаврюк, вихованки Шолоховського будинку культури та Олени Чепінської, керівника клуба селища Перевізькі Хутори.
Вітаємо переможців з такими вагомими здобутками. Тепер козацькі пісні оживуть у казкових образах, їхнє художнє втілення надихне на подальше вивчення самобутньої пісенної спадщини Дніпропетровщини.506160876 1140932941407145 3853543118905687886 n505253539 1140932918073814 5947336539700448188 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
У Школі мистецтв та Дитячій музичній школі завершився ще один навчальний рік — непростий, але сповнений натхнення й перемог.
Цьогоріч творчі заклади випустили талановитих учнів у самостійне мистецьке життя. Кожен з них пройшов шлях зростання — від перших невпевнених нот і мазків пензля до виступів на сцені та конкурсних відзнак. Вони — частина історії цих закладів, частина великої мистецької родини Покрова.
— Завершення навчального року для нас — завжди особлива подія, — говорить начальник відділу культури виконкому Тетяна Сударєва. — Ми радіємо успіхам дітей, пишаємося викладачами, які вкладають у кожен урок знання й душу, та безмежно вдячні нашим Захисникам і Захисницям — завдяки їм діти мали змогу продовжувати навчання, творити, мріяти. Бажаємо випускникам щасливої дороги — під мирним і світлим небом України.
Під час урочистих зустрічей згадували, яким був цей навчальний рік. Звучала музика, лунали оплески, розгортались виставки художніх робіт.
Випускники дякували наставникам своїми найкращими виступами — щирими, світлими, зворушливими. Адже вони не лише передавали знання, а й всі роки підтримували дітей.
Підсумки року — переконливі: більшість випускників отримали відзнаки.
Посвідчення вручали директори Школи мистецтв «Арт-мюзік»Ганна Доценко та Музичної школи «Домінанта» Надія Тарасенко. Вони бажали своїм вихованцям натхнення, сміливості та віри у власний талант. Звучали аплодисменти, лунали слова, які залишаться у пам’яті назавжди.504081629 1137884635045309 6449665516360037597 n
504156272 1137884781711961 8141148342823180687 n
504519177 1137884785045294 904565023078919495 n
504118867 1137884398378666 6897938192870658936 n
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Понеділок, 19 травня 2025 10:44

Ніч, коли оживає історія

Written by
Театралізована екскурсія в Народному історико-краєзнавчому музеї ім. М.Занудька, що відбулась у переддень Міжнародного дня музеїв, перенесла гостей у минуле, наповнивши його голосами сивої давнини.
У сутінках музейних залів, де зазвичай панує тиша і застигла велич минулого, вночі заговорила історія. Місто долучилося до міжнародної акції «Ніч у музеї», яку традиційно відзначають у День музеїв по всьому світу. Цьогорічна тема, запропонована Міжнародною радою музеїв (ICOM), — «Майбутнє музеїв у спільнотах, що швидко змінюються» — як ніколи вдало відобразилась у події, яку підготував міський Народний історико-краєзнавчий музей імені Миколи Занудька спільно з відділом культури виконкому та його осередками.
Цього травневого вечора заклад відкрив свої двері не лише для відвідувачів — а й для героїв експозицій. Театралізоване дійство «Сутінкові теми живих персонажів» стало справжнім святом для душі тим, хто вірить, що історія здатна дихати, коли її шанують.
Із перших кроків гості поринали в атмосферу таємничості. М’яке світло свічок освітлювало експозиції, підкреслюючи тіні і об’єм артефактів. Тут не було звичних музейних табличок і сухих фактів — тут говорили експонати, тут розповідали самі персонажі.1
Провідницею у цій подорожі стала муза історії Кліо. Вона знайомила гостей із шістьма залами, де на них чекали «живі» образи — історичні, міфологічні. Ось мудра Ворона — провісниця і берегиня таємниць природи — розповідала про флору та фауну нашого краю і загадково натякала на легенди. Вона стрімко з’явилась у першій залі, ніби злетіла просто з давніх легенд Подніпров’я.
— Я тут давно, — мовила вона. — Я бачила, як розквітали трави і зникали річки, а в лісі блукали мамонти й носороги…
Її історія про загадковий скелет шерстистого носорога звучала як міф.
Слухаючи її, містяни ніби опинялися не в музеї, а на сторінках великої, живої енциклопедії природи рідного краю. Цей образ був ніби містком між наукою, експозицією й легендою. Його можна було не лише торкнутися, а й загадати бажання.2
У сусідній залі, під приглушеним світлом, що підкреслювало блиск золотих прикрас, постав могутній скіфський цар. Його постать вирізнялася величчю, а голос — спокоєм степів, вітрами яких він, здавалося, й досі править. Цар розповідав про скіфську добу, коли землі Подніпров’я були осередком сили й таємничості. Він повідав про кургани, в яких спочивають вожді, про символіку прикрас і зброї, якими скіфи не лише прикрашали себе, а й розповідали світові про свою міць.
— У кожному з нас жила гідність воїна і мудрість кочівника, — мовив цар, показуючи на копію золотої пекторалі. — А ця прикраса — не просто коштовність. Це – молитва до Сонця, укладена у візерунках.
Відвідувачі затамовували подих, слухаючи про світ, який досі живе у назвах, легендах і, звісно, в експозиції музею.
У залі козацької доби чекала історична постать гетьмана у козацькому вбранні. Він з гордістю тримав у руках символ влади — булаву, запрошуючи доторкнутися до неї, ніби до частинки сили, яка колись вела за собою народ. Із живою емоцією, притаманною старшині, він розповідав про героїчні сторінки козацької доби - боротьбу за волю, звитягу запорізьких полків, про те, як формувалась українська ідентичність крізь віки.3
Далі, зала, присвячена гірничій справі, переносила у часи становлення шахтарських копалень. Богиня Кліо познайомила з дружиною легендарного геолога й науковця Валеріана Домгера, яка розкрила історію віднайдення марганцевих покладів. Вони розповідали про перші копальні, про те, як із кожним ударом кайла з-під землі діставали не лише руду, а й надію.
Символом тих часів став шахтарський каганець. Поруч можна було роздивитись інші обладунки, відчути на дотик вагу справжньої праці. Тут навіть повітря здавалося густішим — насиченим працею й пам’яттю.
А в іншій залі, теплому куточку народного побуту, панували дві українські господині. Вони ніби вийшли з картини: у вишитих сорочках, з рушниками і усмішками, які огортали серце. Гостям пропонували не традиційні національні смаколики, а й добрі слова, оповідки та мудрі поради.
— Доторкніться до цієї вази з петриківським розписом, дістаньте з неї побажання,— запрошувала Кліо. — Тут — краса душі. Розпис — це не просто орнамент, це молитва пензлем, це любов до землі.
Вони розповідали про обереги, вишивані символи, про давні традиції, які передавалися від матері до доньки. Ця частина екскурсії наповнювала душу спокоєм, відчуттям дому, родинного тепла.
Поруч, у залі, присвяченій визвольній боротьбі нашого народу, Захисник звертався до присутніх з важливими словами, у яких вся сила любові до України. Зі слова вдячності музею, який зберігає історичну пам'ять, мати воїна передала закладу прапор, під яким її син сьогодні  боронить кордони рідної держави. Це стало до щему зворушливою миттю.
— Ми ставили собі за мету зробити музей не лише скарбницею експонатів, а живим середовищем, — поділилась директор закладу Тетяна Подольчак. — І нам це вдалося. Цього вечора музей справді ожив. Він перестав бути просто будівлею з експонатами — став часом, що говорить, дихає, торкається. У напівтемряві залів минуле зустрічалося з майбутнім, а люди — з історією, яку можна було побачити, почути, відчути.
Тісна співпраця з відділом культури, публічною бібліотекою міста, будинком культури Шолохово, школою мистецтв принесла неймовірний результат. Спільними зусиллями Тетяни Сударєвої, Тетяни Подольчак, Людмили Карандєй, Марини Ходи, Нелі Піхтіної, Володимира Алілуєнка, Дмитра Горобія, Ірини Рибалкіної і Тетяни Алілуєнко створено захід, що надовго залишиться у серцях.
Їхня щирість, талант і любов до справи зробили ніч у музеї по-справжньому чарівною. А головне — вони нагадали: історія не лежить під склом. Вона в нас. Вона — ми.
І саме в таких подіях народжується не лише знання про минуле, а гордість за нього. Не лише знайомство з експонатами, а зв’язок поколінь. Адже допоки історія оживає в очах дітей і дорослих, у трепеті дотику до булави чи пекторалі, до вишитого рушника чи шахтарського ліхтаря — доти живе і сам музей.
Міський Народний історико-краєзнавчий музеї ім.М.Занудька вже давно вийшов за межі звичайного краєзнавчого простору. Це місце, куди хочеться повертатися. Місце, де можна відчути голос часу.4
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Четвер, 15 травня 2025 13:13

Вишиванка – мова української душі

Written by
Сьогодні Покров разом з усією Україною зустрічає День вишиванки. Це свято органічно увійшло в наше життя у 2006 році, об’єднавши навколо головного національного символу.
Для покровчан цей день завжди проходить з добром і щирістю. Містяни вбираються у вишиванки, з гордістю розповідаючи про історію сорочок із закодованим у орнаментах посланням. Бо в них – молитва, надія, кожна ниточка прошита пам’яттю і вірою у нашу перемогу.
У багатьох родинах зберігаються безцінні вишиті реліквії, що дісталися від предків. А хтось збирає власну вишиту спадщину, аби передати нащадкам. Вишиванки  - то більше, ніж одяг, то душа і в кожного вона своя, унікальна та неповторна.
Сьогодні місто квітло візерунками й орнаментами. Поряд з традиційними білими й чорними можна було зустріти кольору хакі – наш сучасний символ сили й незламності. Оберіг мужніх Захисників та Захисниць.4
Містяни приєдналися до всеукраїнського флешмобу до дня вишиванки. Цикл тематичних заходів присвятили заклади культури й освіти, зазначаючи, що одягаючи вишиванку, показуємо світові, хто ми є - пам’ятаємо свої корені. Для мистецьких шкіл вона  - пісня на полотні, бо надихає на творчість, спонукає досліджувати кожен візерунок.
Які саме орнаменти притаманні нашому регіону, знають у міському музеї, де до свята створили фотозону. Фахівці не перший рік вивчають вишиванкову спадщину. У закладі зібрані унікальні взірці, що доводять: вишивка супроводжувала українців протягом віків.2
Вони не просто оздоблювали нею одяг та предмети побуту – наділяли особливим сенсом. Кожен хрестик чи вишитий листочок мав своє значення, як і кольори. Вишивальниці володіли 150 видами технік, дівчаток змалку вчили вишивати, що було ознакою справжньої господині. Це було не тільки традицією, так зберігали код нації, передаючи з покоління в покоління свою історію. Навіть у засланні, у таборах ГУЛАГу, українці продовжували вишивати. Це те, що не могла винищити тоталітарна система, вишиванка ставала протестом і викликом – мовою української душі.
Покровчани говорили про це на повний голос, дякуючи нашим незламним воїнам, завдяки кому ми можемо берегти те, що робить нас справжніми. Одягати вишиванку, гордо підіймаючи голову, несучи у серці частину власної історії.3497522778 1120694166764356 18815536044473876 n5
За інформацією пресслужби міського голови.
 
П'ятниця, 09 травня 2025 10:59

У Покрові відзначили День Європи

Written by
Сьогодні громада, разом із усією Україною, відзначає День Європи, демонструючи, що її цінності — демократія, свобода, людська гідність, права людини є нашою природною потребою.
Наші мужні Захисники і Захисниці відстоюють від російської навали не лише свою землю та цінності, а стали щитом безпеки для усієї Європи.
Ми не тільки сьогодні, а й постійно показуємо світу, що сильні разом. Підтримка європейських країн, єдність на нашому континенті наближає нас до відзначення першого дня нашого миру.
Підкреслюючи, що Україна є Європою за географією, духом та прагненням, на адмінбудівлях Покрова разом з українськими, майоріли прапори Євросоюзу.
Цей день надає прекрасну можливість дізнатися найцікавіше про Європейський Союз, познайомитися з культурою європейських країн, обговорити актуальні питання, пов'язані з інтеграцією України в ЄС, багато іншого, отримавши нові знання та враження. Саме цьому значну увагу приділили у закладах освіти та культури. 495844516 1116389110528195 2973954876112868847 n
За інформацією пресслужби міського голови
Музика, що народжується у свободі, дихає імпровізацією та живе ритмом серця - так говорять про джаз. І саме така атмосфера панувала на першому міському фестивалі джазової музики, що відбувся у стінах міської школи мистецтв «Арт-мюзік». Крім її вихованців, у мистецькому проєкті взяли участь учні з музичної школи “Домінанта”.
Фестиваль став справжнім святом натхнення, творчості та професійного зростання.
Джазові композиції у живому виконанні звучали на сцені натхненно, чуттєво, щиро.
У рамках фестивалю виконавці були відзначені дипломами, а викладачі, які вчать відчувати музику серцем — подяками.
За інформацією пресслужби міського голови.
 
Понеділок, 21 квітня 2025 13:50

Зустріли Великдень з добром у серці

Written by
Світле Христове Воскресіння у Покрові зустрічали з вірою, надією у перемогу добра й світла. Для кожного це особливі слова в особливий день, коли всі помисли направлені на укріплення душевних сил, що дарують снагу до життя.
Покровчани готувалися до нього з відкритими серцями й безмежною вдячністю до наших Захисників і Захисниць.
Аби Пасха була сповнена радістю й традиціями, заклади культури пропонували мешканцям поринути в історію свята та наповнити свої оселі великодніми атрибутами. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.
Міський музей та публічна бібліотека з філіями не лише розповідали про мистецтво й історію писанкарства, а й запрошували до майстер-класів з розпису великодніх яєць. Діти й дорослі мали унікальну можливість створити свої взірці писанкарства за допомогою справжніх писачків та фарб, або виготовити паперовий святковий декор.
Самобутні майстрині КБКЗ Шолоховський сільський будинок культури розкрили таємниці автентичних великодніх прикрас, виготовлених з природного матеріалу. Саме таких, якими прикрашали оселі наші бабусі й прабабусі, наповнюючи їх ароматом квітів та вірою у добро.
З теплом, щирістю, зануренням в історію проходили майстер-класи у ветеранському просторі міста, бібліотечних філіях,  Миронівському сільському клубі, клубі селища Перевізські Хутори. Наймолодшим покровчанам публічна бібліотека розкривала свято засобом гри та лялькового театру, аби Великоднє диво оселилося у душах малечі.3
Музичну спадщину презентували вихованці й викладачі мистецьких шкіл.
Великодню присвятили творчі й навчальні ініціативи і заклади освіти. Тут пройшли цікаві майстер-класи, зустрічі. Діти вивчали глибинне значення свята, відображаючи свої думки й емоції у малюнках поробках. Готували пасхальні листівки-вітання, великодні кошики  нашим незламним Захисникам та Захисницям, висловлюючи побажання, що єднає українців у ці світлі дні – перемоги, миру, добра й процвітання рідній Україні.6
За інформацією пресслужби міського голови.
 
239 примірників отримала книгозбірня й філії. Це і сучасна українська й зарубіжна література, книги з історії, психології, філології, яскраві видання для дітей. Багато новинок з книжкового світу і відомі читачеві автори – Ліна Костенко, Євген Плужник, Іван Багряний, Василь Симоненко. Серед надходжень й навчальна література, яка допоможе в опануванні нових знань.
-Це справжня подія для нас, вдячні місцевій владі за таку вагому підтримку бібліотеки. Кожна книжка знайде свого читача, багато з примірників – довгоочікувані, мали запит на них від покровчан. Таке поповнення – це популяризація українського друкованого слова, що надзвичайно важливо, - наголошує директор Публічної бібліотеки Катерина Тараненко.
Видання вже на книжкових полицях і чекають на містян. Нова література буде пізнавальною як для читачів, так і учасників мовного клубу, що успішно діє у бібліотеці. Сьогодні Публічна бібліотека більше, ніж книгозбірня, вона є центром, де відбуваються важливі й цікаві зустрічі, зосереджено увагу на укріпленні ментального здоров’я містян та розвитку найменших читачів.
За інформацією пресслужби міського голови.