Військовослужбовець та велоспортсмен Володимир Іванов успішно виступив на відкритому Чемпіонаті Дніпропетровської області з кросового тріатлону на суперспринтерській та спринтерській дистанціях «Kamyanske OFF-ROAD Extrem Triathlon».

25-26 липня змагання зібрали у Кам'янському любителів і професійних спортсменів, готових випробувати себе на витривалість, силу духу та технічну майстерність.

На учасників чекала насичена траса, що поєднала три дисципліни. Спочатку спортсмени долали 500 метрів плавання, після чого без перепочинку вирушали на 12-кілометровий велосипедний етап пересіченою місцевістю. Завершальним випробуванням став 3-кілометровий крос, який вимагав максимальної концентрації та вміння розподілити сили до самого фінішу.

Попри серйозну конкуренцію, Володимир Іванов упевнено пройшов усі етапи гонки — виграв водний та вело етапи, а на біговому здобув друге місце. За результатами змагань, покровчанин виборов срібну нагороду у своїй категорії (49-59), вкотре підтвердивши, що наполегливість, дисципліна й сила волі допомагають досягати високих результатів як у спорті, так і в житті.

Організатором змагань виступила громадська організація «Федерація триатлону м. Кам'янське» за підтримки Управління молоді і спорту Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Федерації тріатлону Дніпропетровської області.

За інформацією пресслужби міського голови.

Монета номіналом 10 грн із новим зображенням на реверсі увічнює пам’ять про всіх військових та цивільних, які були страчені, закатовані або загинули в полоні внаслідок збройної агресії Росії проти України.

Джерело: УКРІНФОРМ Показать меньше

 

Неймовірна сила духу та сталева витривалість українців укотре вражають світ. 67-річний Сергій Панченко із Сум здобув упевнену перемогу у своїй віковій категорії M65 на престижному марафоні Monte Rosa WalserWaeg Trail в Італії . Атлет подолав складну 43-кілометрову дистанцію із висотним набором понад 3100 метрів за 9 годин та 25 хвилин. Попри те, що на 18-му кілометрі через судоми спортсмен майже зійшов з дистанції, він знайшов у собі сили продовжити рух. Здолавши виснаження на маршруті, Сергій Панченко фінішував першим серед ровесників і виборов право виступити на неофіційному чемпіонаті світу з трейлу наступного року.

Головні факти:

Вражаюча дистанція: 43 кілометри важкого гірського рельєфу та понад 3100 метрів підйому у Альпах.

Перемога над собою: Попри судоми й втрату позицій на середині шляху, сумський спортсмен відновився та обігнав десятки суперників на фініші.

Результат у загальному заліку: Серед понад тисячі учасників з усього світу 67-річний українець посів 522-ге місце та переміг у категорії M65.

Джерело: Улюблена Україна, за інформацією видання ЦУКР та сторінки Сергія Панченко

 

Жителів частини Криворізького району попередили про можливу появу ворожих безпілотників, які можуть не фіксуватися наявними засобами виявлення

Йдеться, зокрема, про мешканців Мар’янського та Грушівки. За попередньою інформацією, протягом минулої доби та ночі над одним із сіл помічали ворожі дрони, однак радари їх не фіксували

У громаді пояснюють, що інформація про безпілотник може надходити лише від місцевих жителів, коли він уже перебуває над населеним пунктом або поблизу нього

Через це сигнал повітряної тривоги не вмикатимуть. Таке рішення ухвалили, щоб сирена не заглушувала звук двигуна дрона. Це має допомогти людям самостійно почути наближення безпілотника та швидше зреагувати.

Тож зараз особливо важливо не ігнорувати характерний звук дрона. Якщо ви почули його або побачили безпілотник у небі — негайно прямуйте до укриття 

Війна змінюється, і разом із нею змінюються загрози. На жаль, для Криворіжжя та району ситуація стає ще складнішою — тому важливо бути уважними навіть тоді, коли офіційного сигналу тривоги немає

 Джерело: Перший Криворізький 1KR.UA 

Заслужений тренер України, Почесний громадянин Покрова Ігор Мациборко отримав відзнаку від начальника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі.

Напередодні професійного свята 19 тренерів області отримали Подяки за високий професіоналізм та вагомий внесок у розвиток фізичної культури та спорту. Серед наставників молоді з Дніпра, Павлограда, Кривого Рогу, Кам’янського, Верхньодніпровська, Слобожанського та Піщанки і покровчанин Ігор Мациборко, тренер-викладач відділення таїландського боксу Муай Тай ДЮСШ ім.Д.Дідіка.

«За кожною перемогою спортсмена стоїть і професіоналізм тренера. Знаю з власного досвіду, наскільки це важлива фігура. Мав тренерів, які й досі залишаються моїми наставниками», – сказав начальник ДніпроОВА Олександр Ганжа, вручаючи відзнаки.

Заслужений тренер України, Ігор Мациборко виховав цілу когорту успішних боксерів, представників спорту великих досягнень. Не одне десятиліття віддав роботі з дітьми і сьогодні успішно навчає молодь, відкриваючи їм світ таїландського боксу. Він нагороджений кубком "Прорив року" серед тренерів, має вищу тренерську кваліфікацію, застосовує новітні форми та методи виховання молоді.

Його вихованці – Чемпіони України, Світу та Європи, члени збірних Дніпропетровщини та України. Талановитим учнем Ігоря Мациборко є Заслужений майстер спорту України Дмитро Шелесько – володар «золота» Всесвітніх ігор, неодноразовий Чемпіон Європи, Чемпіон Світу та багаторазовий переможець чемпіонатів України, який виборов титул Чемпіона світу з таїландського боксу 2026.

Кожна золота медаль та чемпіонський злет — це результат щоденної наполегливої роботи тренера, його любові до дітей та прагнення розкрити потенціал кожного вихованця.

За інформацією пресслужби міського голови

За словами міністерки культури Тетяни Бережної, через систематичні атаки РФ видавництва зазнали збитків на сотні мільйонів гривень.

Голова Офісу президента назвав такі обстріли свідомим продовженням культурного геноциду, який Москва веред проти України століттями.

Російські ракети зруйнували друкарні, спалили склади видавництв і знищили сотні тисяч підручників, які мали потрапити до українських школярів перед початком нового навчального року, — розповів Буданов.

Він провів паралелі з заходами антиукраїнської політики, яку впроваджували в Російській імперії — зокрема в липні 1863 року видали таємний Валуєвський циркуляр, що забороняв друк більшості книжок українською мовою.

Через 13 років Росія запровадила доповнення до попереднього документа — Емський указ, який майже повністю знищив українське письменство, а також заборонив ставити українські вистави, проводити концерти українських пісень і публічне читання текстів українських творів.

Джерело: "Українська правда"

 

Клуб селища Перевізькі Хутори - це місце, де зберігаються традиції та народжуються творчі ідеї. Для місцевих жителів він давно став простором зустрічей, спілкування й спільних добрих справ, наповнений щирістю, любов’ю до рідного краю та повагою до української спадщини.

Заклад очолює Олена Чепінська. Разом із колективом та небайдужими мешканцями вона дбає про те, щоб клуб залишався осередком культури, відкритим для людей різного віку. Тут бережуть і відроджують народні звичаї, знайомлять молоде покоління з історією свого краю, долучаються до відзначення державних і народних свят, популяризують нематеріальну культурну спадщину та українські традиції.

Особливу увагу приділяють роботі з дітьми й молоддю. Для них організовують творчі майстер-класи, пізнавальні зустрічі, тематичні заходи, а під час літніх канікул клуб стає для дітей улюбленим місцем дозвілля, де вони із задоволенням малюють, співають, танцюють, беруть участь у конкурсах, спортивних іграх та творчих заняттях, знаходять нових друзів і отримують незабутні враження.

Важливою складовою діяльності є патріотичне виховання. У клубі проходять зустрічі із захисниками України, старожилами селища, тематичні години пам’яті та заходи, що допомагають молоді краще пізнати історію країни й рідного краю, виховують повагу до тих, хто боронить нашу державу.

Свої творчі здобутки жителям громади вже багато років дарує ансамбль «Червона калина», який є справжньою окрасою культурних заходів.

Важливе місце в діяльності клубу посідає й гурткова робота, що відкриває можливості для розвитку талантів, творчого самовираження та змістовного дозвілля.

Колектив клубу створює атмосферу, у якій поєднуються повага до минулого, турбота про сьогодення й віра в майбутнє.

За інформацією пресслужби міського голови.

Про це повідомляє начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа:

Йдеться про будинки та квартири вартістю до 2 мільйонів гривень. 70% першого внеску покриває держава.

?Для цього з обласного бюджету пропонуємо виділити 7,2 млн грн – по 3,6 мільйони для кожної категорії. Таку ініціативу Дніпропетровська ОВА направила на розгляд сесії обласної ради.  

?За програмою «єОселя» ветерани можуть придбати квартиру, чи будинок під 3% річних. Переселенці – під 7%. Для участі слід подати заявку через застосунок «Дія». Після перевірки документів банк ухвалить рішення щодо кредитування. З початку року державною програмою «єОселя» на Дніпропетровщині скористалися 111 людей. 

Робимо усе для підтримки оборонців та переселенців, які обрали нашу область новим домом. 

 

На будівлі ліцею №5, де навчалися воїни, було урочисто відкрито меморіальні дошки загиблим Захисникам.

Вшанувати пам’ять Героїв прийшли рідні, друзі, колектив ліцею, представники влади та громади. Лунали теплі слова вдячності Захисникам, які стали на захист України.

Максим Поночовний народився 23 березня 1986 року. З дитинства вирізнявся серйозністю, працелюбністю, внутрішньою гідністю та відповідальністю.

Повну середню освіту він здобув у школі №5. Після чого навчався у ПТУ№50, обравши професію зварювальника, якій присвятив усе трудове життя. Сумлінно працював на підприємствах “Ангоб”, “Резинопласт”, “Нікопрогресбуд”. Мав гарну родину, був турботливим батьком сина та доньки.

З повномасштабним вторгненням рф став до лав ЗСУ. Служив кулеметником у окремій десантно-штурмовій бригаді десантно-штурмової роти. Серед побратимів мав авторитет, умів підтримувати бойовий дух.

29 жовтня 2024 року Максим Поночовний загинув під час штурмових дій ворога поблизу населеного пункту Погребки на Курщині. Йому було 36 років…

За відданість присязі Максима Поночовного нагороджено орденом "За мужність"  III ступеня.

Дмитру Варзару було 42 роки, коли він віддав найдорожче за незалежність рідної землі.

Він народився 19 січня 1983 року.

З дитинства вирізнявся добротою, почуттям гумору, щирістю. Захоплювався футболом, музикою, малюванням, цікавився технікою.

Навчався у школі №5. Закінчив вищу комп'ютерну школу у Дніпрі. Здобував освіту у Дніпропетровському аграрному університеті.

Працював на заводі «Стеко», пізніше — на керамічному заводі в Одесі.

З повномасштабним вторгненням рф став на захист України. Пройшов навчання у Польщі за програмою НАТО. Служив механіком відділення дистанційного мінування роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем на Харківському напрямку. Був відповідальним, надійним, завжди готовим підтримати побратимів.

Дмитро Варзар загинув 9 серпня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Милове Куп’янського району. У нього залишилися батьки, дружина та син.

Присутні вшанували пам’ять  полеглих Захисників України хвилиною мовчання. До портретного зображення лягли живі квіти — символ вічної пам’яті, вдячності та глибокої шани.

За інформацією пресслужби міського голови.