На Дніпропетровщині підбили підсумки щорічного обласного конкурсу юних літераторів, художників, композиторів «Собори наших душ». Цей багаторічний конкурс, організований дитячо-юнацьким кіноцентром «Веснянка», має на меті не лише патріотичне виховання дітей та молоді, а й відкриття та підтримку творчо обдарованих юних українців.

Цьогоріч участь у конкурсі взяли 846 учасників, які надіслали понад 1800 робіт у напрямках «Літературна творчість» та «Образотворче мистецтво».

Юні покровчани активно долучилися до творчого змагання і продемонстрували високий рівень художньої майстерності та глибоке відчуття теми.

Фіналісткою напряму «Літературна творчість» у номінації «Проза» стала учениця ліцею №9 Марія Гармаш. Її проникливе оповідання «Світло, що згасло» вибороло ІІ місце. Наставниця юної письменниці — вчитель Сидоренко К.С..

У напрямку «Образотворче мистецтво» перемоги покровчан стали справжнім творчим врожаєм.

І місце у номінації «Комбінована техніка» виборола Валерія Кудрявцева, вихованка гуртка «Акварелія» Будинку творчості дітей та юнацтва (керівник — Спіркова Д.В.).

По ІІ місцю у номінації «Живопис» здобули вихованки студії «Палітра» Марія Ставицька та Евеліна Князєва (керівник — Савенко В.В.).

ІІІ місце в цій же номінації посіла учениця ліцею №5 Єва Мельник (вчитель — Мороз І.І.).

У номінації «Комбінована техніка» ІІІ місце здобула учениця ліцею №6 Єлизавета Хмелюк (вчитель — Бущук М.Г.).

Крім того, журі відзначило активну участь і творчі старання у номінації “Поезія” - Дар'ї Журавель (ліцей №9, вч. Середич Т.І.); Вікторії Жданової (ліцей №2, вч. Кирпа Т.О.); Даміра Рижикова (ліцей №6, вч. Пентій І.Г.); Дар'ї Чехи (ліцей № 9, вч. Середич Т.І.).

У номінації “Живопис” активними учасниками стали Майя Чорна (ліцей №6, вч. Шраменко Ю.М.); Катерина Киясь (гімназія №4, вч. Кальмар Т.І.);  Мирослава Науменко ( БТДЮ, керівник Савенко В.В.); Анна Таран (ліцей №2, вч. Кабернюк Л.О.); Марія Макаренко( ліцей №6, вч. Бущук М.Г.).

На переможців та їхніх наставників чекають відзнаки. Приємною подією для фіналістів стало те, що їхні роботи представлені у Дніпровському художньому музеї. Виставка робіт переможців триватиме до 29 червня.

Експозиція налічує 110 творів у техніках живопису, графіки, комп’ютерної графіки та змішаної техніки. У кожному з малюнків — не лише художній смак, а й серце. Юні автори говорять про Україну, її природу, традиції, міста, історію.

Важливе місце займають роботи, присвячені воєнній тематиці — як щира вдячність захисникам України, як мистецький жест підтримки та надії.

Конкурс «Собори наших душ» — це не лише про талант. Це про силу духу, про цінності, про зв’язок поколінь. Завдяки таким ініціативам формується національна творча еліта — з дітей, які вже сьогодні говорять про важливе.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Потужно виступили українські юніори на міжнародному турнірі зі стрибків у воду «27th International Diving Meet», що відбувся 10–15 червня в австрійському місті Грац.

Серед яскравих переможців – покровчанка Неллі Чуканівська, яка принесла Україні одразу три медалі.

Змагання зібрали спортсменів із семи країн – Австрії, Німеччини, Чехії, Італії, Польщі, Туреччини та України. Попри серйозну конкуренцію, наші спортсмени з Дніпропетровщини здобули третє загальнокомандне місце, поступившись лише команді Чехії, що виступала в розширеному складі з 15 атлетів.

Неллі Чуканівська стала справжнім відкриттям у групі «Open» серед дорослих. Вона тріумфально виграла одразу три дисципліни – стрибки з 5-метрової, 7-метрової та 10-метрової веж. До тьох золотих медалей додалася ще одна бронза, за стрибки з трампліну.  Її техніка, впевненість та сила духу викликали захоплення навіть у найвибагливіших суддів.

Окрім Неллі, гідно представили Україну й інші члени команди. Владислав Балькін виборов срібло на 3-метровому трампліні та золото на 1-метровому. Дмитро Вишиванов двічі став чемпіоном у стрибках із 3-метрового та 1-метрового трампліна, обійшовши конкурентів з великим відривом. Дебютантка міжнародних стартів Дана Крючко здобула бронзову медаль на метровому трампліні. Загальний медальний залік української команди – 7 нагород, з яких 4 золоті, 1 срібна та 2 бронзові. І все це  зусиллями лише чотирьох спортсменів.

Команду готували тренери Ольга Савчук, Євген Молчанов, головним наставником є президент Дніпропетровської обласної федерації зі стрибків у воду - Олег Вишиванов.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Особлива дата в історії Покрова - день, коли земля поділилася своєю величною таємницею. 21 червня, 54 роки тому, у кургані Товста Могила, поблизу Шевченківського кар’єру, археолог Борис Мозолевський підняв на світ справжній шедевр скіфської доби — Золоту пектораль. Цей витвір досі вважають одним із найвеличніших артефактів античності, знайдених на території України.

Борис Миколайович Мозолевський не лише провів археологічні дослідження в цьому регіоні, а й залишив по собі глибокий слід у його культурній пам’яті. Сьогодні його ім’я носить центральний парк міста та одна з вулиць. На фасаді будинку, де Мозолевський часто зупинявся, встановлено меморіальну дошку. У міському музеї імені Миколи Занудька зберігаються унікальні матеріали про археолога та його відкриття, в музейній експозиції зібрані фотографії, документи, газетні публікації, свідчення очевидців. У центрі уваги — історія пошуку, мить відкриття та постать людини, яка подарувала світові безцінну пам’ятку — Золоту пектораль.

У день літнього сонцестояння, коли була знайдена пектораль, місто традиційно згадує цю подію. У міському музеї, під час театралізованої екскурсії, розповідали про артефакт, що став символом України і видатного археолога, науковця, поета, Почесного громадянина Покрова – Бориса Мозолевського. Експозиція, присвячена скіфській добі, розкриває величну історію Скіфії і магію Пекторалі, яку до цього часу вивчають науковці. Музейники спільно з Шолоховським будинком культури створили фільм до визначної дати, який представили відвідувачам.

Вже традиційно заклади культури згадували події 21 червня 1971 року, життєвий шлях Бориса Мозолевського, розповідали про нього як про дослідника, поета й справжнього патріота, звучали спогади, наукові факти й поетичні рядки.

- Ця знакова подія вписана в історію країни і нашого міста, вона має виняткове значення, бо розповідає про шедевр світового масштабу. Для музея це пам'ять і вдячність видатному археологу. Ми вдячні відділу культури виконкому, публічній бібліотеці, Будинку культури Шолохового, клубу селища Перевізькі Хутори за сприяння і плідну співпрацю щодо збереження безцінної спадщини Бориса Миколайовича Мозолевського, - наголошує директор музею Тетяна Подольчак.

Величне відкриття й сьогодні надихає нові покоління дослідників, адже Золота пектораль — це не просто ювелірний шедевр, а символ культурної глибини української землі.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Відбувся особливий день для тих, хто завершує одну з найважливіших сторінок у своєму житті — шкільні роки. Багато обіймів, зворушливих спогадів, чесних і глибоких слів. Випускники 2025 прощалися зі своїм шкільним дитинством і, попри все, з оптимізмом готові до сміливого кроку у своє майбутнє.

Красиві, вишукані, натхненні, вони виходили за відзнаками, плекаючи плани і світлі мрії. Отримували їх не лише за успіхи у навчанні, а й за талант, активну життєву позицію, наполегливість, людяність. Адже саме ці якості мають особливу цінність у час, коли дорослішати доводиться раніше. Разом з ними отримували відзнаки і наші тайбоксери, які прославляють Покров на світових аренах.

Прощалися випускники зі школою у ритмі шкільного вальсу.

Поруч - вчителі, які не просто навчали, а стали наставниками, опорою у складні моментами. А також батьки, в очах яких відбивалися сотні почуттів, а в серці - тривога та гордість. Випускники дякували їм, а також навчальним закладам та місту і чи не найбільше — нашим Захисникам і Захисницям, за можливість попрощатися зі школою в такій теплій атмосфері.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

«Колись ми ставили намет у кімнаті, щоб захистити комп’ютери від тисяч метеликів. Тепер — відкрите вікно. Один метелик прилетів до мого ноутбука. Один», — констатує ентомолог Даніел Янзен в інтерв'ю для The Guardian.

Він спостерігає за комахами з 1970-х років у заповіднику Гуанакасте в Коста-Риці. 

Сьогодні, у віці 86 років, він досі працює у тій самій хатині разом із дружиною та колегою — екологинею Вінні Голвакс. 

Але ліс навколо них змінився. Дерева, які раніше кишіли комахами, стали тривожно тихими.

Науковець стверджує: ми досягли нової історичної межі — краху біорізноманіття навіть у заповідниках. Види зникають не лише через діяльність людини, а й через зміну клімату.

Пестициди, втрата середовища існування — усе це роками знищувало комах. 

Але сьогодні спостерігається катастрофічне зменшення загальної біомаси на 1–2,5% щороку навіть у заповідниках, де немає прямого впливу людини ❗

«Коли я приїхав сюди в 1963-му, сухий сезон тривав чотири місяці. Сьогодні — шість», — каже Янзен.

Комахи, які під землею чекають дощів, тепер не витримують два додаткових місяці спеки. Уся система розсинхронізована: листя розпускається не тоді, коли треба.

Це — трофічний колапс знизу вгору:

менше комах → менше ящірок, жаб, птахів.

У Німеччині: за 30 років у 63 заповідниках кількість летючих комах зменшилася на 75%.

У США: жуки — мінус 83% за 45 років.

Комахи є базовою ланкою багатьох екосистем, тому для збереження всього біорізноманіття важливо докладати зусиль для їх збереження:

? Саджати квіти з різними періодами цвітіння, щоб у комах був корм з весни до осені.

? Залишати “дику” зону або лугову ділянку трав. Навіть кілька квадратних метрів непорушеного кутка — це важливо.

? Мінімізувати використання хімії. Обирати органічні методи захисту, якщо маєте город або сад.

- Створювати умови для личинок. Старе дерево, гілки, пеньки, мох, купи листя чи сіна — це середовище для розмноження багатьох видів, навіть тих, що харчуються деревиною або гниючою органікою.

- Допомагати водою. Маленька пласка мисочка з водою і камінцями, щоб сідати — це джерело вологи в спеку.

? Залишати трохи фруктів для жуків. Плоди, які впали, або залишки фруктів (яблука, сливи) — це поживна база для жуків та інших комах.

Джерело: "Еколтава" (незалежне об'єднання експертів та екоактивістів)

Понад 50 років тренерської діяльності, сотні вихованців, десятки чемпіонів, які прославляють Покров далеко за його межами – таким є життєвий шлях Геннадія Сєвєрова. Сьогодні легендарний тренер іде на заслужений відпочинок, залишаючи після себе цілу епоху в історії футболу Покрова.

Кандидат у майстри спорту з футболу, старший тренер, золотий призер Республіканського чемпіонату України, бронзовий призер в шостій зоні Чемпіонату України, Чемпіон Дніпропетровської області, кращий тренер ДЮСШ ім Д.Дідіка - життя Геннадія Миколайовича тісно пов’язане зі спортом, а футбол став його сенсом – покликанням. Він закохався у  гру ще у дитинстві, цьому сприяв  батько, що теж навчав молодь, тренував підростаюче покоління.

До тренерської діяльності Геннадій Сєвєров прийшов вже досвідченим спортсменом, переможцем турнірів і чемпіонатів. Виступав у складі команд «Трубник», «Авангард», був не тільки прихильником – професійним футболістом. Саме така людина могла розповісти дітям про красу цього виду спорту і навчити його премудрощам.

Свою діяльність наставника Геннадій Сєвєров розпочав у 1975 році у школі№6. Вже через три роки заявив про себе, як про талановитого тренера дитячо-юнацької спортивної школи. З того часу пролетіли десятиліття, виросло не одне покоління вихованців тренера і ДЮСШ ім Д.Дідіка.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Сьогодні у ліцеї №9 було урочисте відкриття меморіальної дошки на честь випускника закладу Володимира Ніколаєва.

Ім'я молодшого сержанта, командира відділення морської піхоти назавжди вписано в історію міста. Світле вшанування Захисника зібрало на подвір'ї школи рідних Героя, представників влади, учнів та педагогів.

Пам’ять про Володимира звучала в теплих, щирих спогадах. Його згадували як жвавого учня, хорошого товариша. Після закінчення 9 класу юнак навчався у Центрі підготовки та перепідготовки робітничих кадрів, де здобув спеціальність зварювальника. Створив прекрасну сім'ю, де народилося двоє діток.

У червні 2024 року став на захист цілісності України. Пройшовши навчання, воював на Донецькому, а потім на Покровському напрямку.

Молодший сержант Володимир Ніколаєв героїчно загинув 21 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Миколаївка Покровського району, що на Донеччині. Йому було лише 27 років…

Право відкрити дошку надали родичам загиблого, а до її підніжжя присутні поклали квіти — як знак вдячності й скорботи.

Меморіальна дошка на фасаді школи - це нагадування кожному, хто переступає поріг закладу про те, що свобода має ціну, і цю ціну сплачують найкращі з нас.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Сьогодні на будівлі закладу, де навчався полеглий Герой, відкрили меморіальну дошку. Серед тих, хто прийшов вшанувати пам'ять Артема Рябухи - його рідні, друзі, представники влади, колектив школи.

Згадували, що Артем змалку відрізнявся добротою, працьовитістю, був товариським, мав хист до поезії, любив футбол, завжди був готовий прийти на допомогу.

Після строкової продовжив службу за контрактом у внутрішніх військах МВС України. Повернувшись до цивільного життя працював на гірничо-збагачувальному комбінаті.

З початком бойових дій на сході країни став учасником активної фази АТО. Потім знову трудився у ГЗК, охоронній компанії, на “Новій пошті” та працював за кордоном.

Із перших днів повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України у складі 23 окремого стрілецького батальйону. Старший сержант, командир відділення брав участь у боях за Ірпінь, воював на Бахмутському напрямку.

20 серпня 2022 року Артем Рябуха героїчно загинув під час виконання бойового завданням. Йому було 34 роки... Посмертно Артема нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня та присвоєно звання “Почесний громадянин міста Покров”.

Почесне право відкрити меморіальну дошку надали рідним загиблого воїна. Присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих Героїв, поклали квіти до пам'ятного місця, яке назавжди залишиться символом відданості, стійкості та мужності

Доземний уклін Героям, які віддали за наше мирне майбутнє найцінніше — своє життя.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

У гімназії №4 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь випускника закладу Артема Саржана.

Ця подія стала символом поваги та вдячності до Героя, який віддав своє життя за мирне майбутнє України.

Рідні, друзі, представники влади, а також колектив школи схилили голови у хвилині мовчання та ділилися теплими спогадами.

Зі школи Артем захоплювався історією, літературою, астрономією, цікавився бойовими мистецтвами.

Строкову службу юнак проходив за контрактом у Криму. Після анексії півострова добровольцем став до лав АТО воїном-розвідником, захищав кордони своєї країни.

З початком повномасштабного вторгнення без вагань пішов боронити рідну землю від ворога. Солдат, оператор взводу радіорозвідки, захищав Київ, брав участь у боях за Ірпінь, Бучу. У складі батальйону «Азов» воював на Запорізькому та Харківському напрямках.

Артем загинув 23 червня 2023 року на Куп’янському напрямку, виявивши мужність, стійкість і відданість присязі.

Життя воїна обірвалося передчасно, йому було лише 29 років.

Артему Саржану посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Покров».

Право відкрити меморіальну дошку було надано рідним Захисника. Церемонія завершилася покладанням квітів, нагадуючи всім про високу ціну свободи та наш обов’язок перед тими, хто боронить рідну землю. Вічна слава Героям!

За інформацією пресслужби міського голови.

 

13 червня у місті пройшов фізкультурно-оздоровчий проєкт Перша Ліга JuniorS. Це не просто змагання, це масштабна соціальна ініціатива, що покликана популяризувати здоровий спосіб життя серед молоді, сприяти фізичному та психологічному розвитку школярів.

Спортивне свято зібрало у центральному парку учнівську молодь з трьох громад, щоб об’єднати їх не лише у змаганнях, а й у спільному русі до здорового майбутнього.

На старт вийшли учні з двох закладів Покрова -ліцею №5 та ліцею №8, а також гості з Нікопольської гімназії № 6 та Кам'янського ліцею Червоногригорівської селищної ради.

Команди демонстрували свої вміння у трьох спортивних модулях. Це йога, чирлідинг та легка атлетика.

Для учасників це був не просто день змагань, а фінальний акорд спортивного року, сповнений безцінних емоцій, нових знайомств, перемог та драйву.

Змагання стали справжнім святом молодості, спорту та єднання. Вкотре нагадали, що здорова молодь це шлях до здорової нації.

Такі зустрічі допомагають дітям зростати активним і впевненими у своїх силах.

За інформацією пресслужби міського голови.