Люди нашого міста (253)
Понеділок, 04 грудня 2023 11:14
ПІДВЕДЕНО ПІДСУМКИ МІСЬКОГО ЕТАПУ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ ІМЕНІ ПЕТРА ЯЦИКА
Турнір знавців рідної мови є особливо актуальним у період війни, у час, коли мова стає зброєю. Звання кращих знавців української мови у Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика традиційно виборюють покровчани. Цьогоріч учасниками ІІ етапу конкурсу стало 55 учнів 3-11 класів закладів загальної середньої освіти громади. За підсумками конкурсу 29 учасників посіли призові місця, Троє учнів представлятимуть громаду на рівні області. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Це - Діана Рибакова, учениця ліцею №3. Вчитель Ю.С. Жернова
- Родіон Іванов, учень ліцею №5. Вчитель Л.О. Іванюк
- Анастасія Гукова, учениця ліцею №3. Вчитель Т.А. Горлова
І місце здобули:
- Єсенія Коцюба, учениця 3 класу ліцею№8. Вчитель Л.М.Пінчук
- Мілана Житник, учениця 4 класу ліцею№8. Вчитель В.О. Мала
- Діана Рибакова, учениця 5 класу ліцею№ 3. Вчитель Ю.С. Жернова
- Кирило Сергєєв, учень 6 класу ліцею№8. Вчитель І.Л. Чорнокуренко
- Родіон Іванов, учень 7 класу ліцею№5. Вчитель Л.О. Іванюк
- Софія Балтян, учениця 8 класу ліцею№5. Вчитель Н.І. Коваленко
- Марія Шустваль, учениця 9 класу ліцею№8. Вчитель Л.О. Коваленко
- Діана Царенко, учениця 10 класу ліцею№2. Вчитель Т.О. Кирпа
- Анастасія Гукова, учениця 11 класу ліцею№3. Вчитель Т.А.Горлова
ІІ місце посіли:
- Катерина Матущенко, учениця 3 класу ліцею № 9. Вчитель Н.О. Андрієнко
- Марк Юнгін, учень 4 класу ліцею № 3. Вчитель Л.М.Біднюк
- Олександр Мажара, учень 5 класу ліцею №8. Вчитель Л.П. Гаврюк
- Ярослав Дрюченко, учень 6 класу ліцею № 5. Вчитель Н.І. Коваленко
- Дмитро Левіщенко, учень 7 класу ліцею № 9. Вчитель Н.А. Волик
- Поліна Ямковенко, учениця 7 класу ліцею № 8. Вчитель І.Л. Чорнокуренко
- Анастасія Бічагова, учениця 8 класу ліцею № 8. Вчитель Л.П. Гаврюк
- Олександра Чмихал, учениця 9 класу ліцею № 8. Вчитель Л.О. Коваленко
- Артем Волков, учень 10 класу ліцею № 8. Вчитель Т.М. Козоброд
- Владислава Чабанець, учениця 11 класу ліцею 8. Вчитель І.Л. Чорнокуренко
ІІІ місце мають:
- Владислава Сокур, учениця 3 класу ліцею №6. Вчитель О.М. Ткаченко
- Станіслава Мягка, учениця 4 класу ліцею № 3. Вчитель Л.М. Біднюк
- Карина Доценко, учениця 4 класу ліцею № 9. Вчитель Н.В. Ульянова
- Ярослав Курочка, учень 5 класу ліцею № 5. Вчитель Л.О. Іванюк
- Марія Сольська, учениця 6 класу Шолоховського ліцею. Вчитель О.М. Безрідна
- Софія Фатєєва, учениця 7 класу ліцею № 3. Вчитель Т.В. Мирошниченко
- Аліна Машенець, учениця 8 класу гімназії № 4. Вчитель Т.І. Кальмар
- Єлизавета Батрак, учениця 9 класу ліцею № 2. Вчитель І.В. Понікарчик
- Софія Устименко, учениця 10 класу ліцею № 5. Вчитель Н.І. Коваленко
- Лоліта Ткачова, учениця 11 класу ліцею № 5. Вчитель Н.І. Коваленко
Щиро вітаємо усіх учасників і переможців міського етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Вдячність педагогам, які доклали зусиль з підготовки учнів до конкурсу. Бажаємо наснаги, творчих злетів та перемоги в обласному конкурсі.
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 30 листопада 2023 14:16
ПІДКОРЮЮТЬ НОВІ ВЕРШИНИ
Заклади культури міста не зупиняються у своєму творчому рухові вперед. Школа мистецтв та Дитяча музична школа розкривають дітям безмежний світ мистецтва, виховуючи повагу до національної спадщини. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Викладачі шкіл розробили власні методики, впроваджують новаторські підходи, насамперед, з онлайн-навчання. Мотивують дітей до творчої самореалізації, залучаючи до музичних онлайн-концертів, патріотичних марафонів, конкурсів всіх рівнів.
Покровчани достойно представляють місто та рідні заклади, останні перемоги тому твердження.
Першу премію у міжнародному конкурсі мистецтв « Зірки навколо» завоювала Марія Бульба, вихованка Дитячої музичної школи, викладача Лариси Білоус. Другу премію цього конкурсу здобув вокальний ансамбль «Співограй», учні Школи мистецтв, керівника Ганни Доценко.
Вітаємо дітей та їхніх наставників з новими здобутками!
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Середа, 29 листопада 2023 14:00
ПОКРОВЧАНИ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ВСТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО РЕКОРДУ «ЄДНАННЯ»
Учні та викладачі фізкультури Ліцею№5 підтримали акцію, взявши участь в онлайн-фестивалі «Назустріч успіху», котрий об’єднав різні куточки України. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Цьогоріч фізкультурний марафон згуртував 2095 закладів освіти - 114045 учнів.
Організатором такої ініціативи виступили Українська федерація «Спорт заради розвитку» та Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».
За мету ставили не лише популяризацію здорового способу життя, а й показати дітям, що спорт та фізкультура позитивно впливають на психологічний стан, що надзвичайно важливо сьогодні, в умовах війни.
В онлайн-режимі учасники виконали Всеукраїнську руханку та ментальні вправи разом з представниками ЮНІСЕФ – встановили національний рекорд «Єднання».
За словами дітей та вчителів, це стало справжньою подією, адже кожен зміг відчути себе частиною великої команди, отримати позитивні емоції та почуття гордості.
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Понеділок, 27 листопада 2023 14:34
КОЛЕКТИВ ГІМНАЗІЇ ПОКРОВА НАГОРОДЖЕНО ЗОЛОТОЮ МЕДАЛЛЮ
XV Міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті», яка відбулась наприкінці жовтня у Києві, стала переможною для педагогічного колективу гімназії №4 Покрова. Команда закладу, очолюваного директором Світланою Главацькою, представила доробки, в основу яких лягли багаторічні результати спільної роботи. Високий професіоналізм, помножений на безмежну любов до дітей, відданість своїй професії та країні – головний секрет невтомного колективу.
Найвищу нагороду отримали напрацювання педагогів навчального закладу у номінації «Упровадження сучасних технологій національно-патріотичного виховання як засобу формування патріотичної свідомості й утвердження української громадянської ідентичності». Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
За результатами участі та високої експертної оцінки, яку проводили фахівці наукових установ Національної академії педагогічних наук України та Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», за презентацію досягнень і ефективне впровадження освітніх інновацій колектив закладу нагороджено відзнаками - золотою медаллю та дипломами.
В обраній конкурсній темі педагоги гімназії (Ольга Майборода, Олена Сапун, Юлія Оніщенко, Аліна Морозова, Вікторія Оніщенко, Галина Войтенко, Олена Копаниця, Альона Пилипенко, Тетяна Чижик, Лілія Миронова, Олена Аксьонова, Тетяна Кальмар, Анна Дзюба, Анатолій Грищенко, Олександр Бойко на чолі з директором Світланою Главацькою) гідно презентували свої напрацювання. Клопітку, масштабну й дуже відповідальну роботу щодо узагальнення досвіду роботи закладу виконала вчитель історії Олена Сапун.
За авторські розробки виховних заходів педагог-організатор Юлія Оніщенко та вчитель початкових класів Вікторія Оніщенко нагороджені сертифікатами автора.
Педагоги, автори опрацьованої теми, зазначають, що національно-патріотичне виховання підростаючого покоління сьогодні є одним з найважливіших напрямків виховної роботи навчального закладу та акцентують, що виховна робота завжди була невід’ємною складовою освітнього процесу, а в умовах сьогодення її важливість складно переоцінити.
Загалом до професійного форуму освітніх, наукових і науково-технічних інновацій в Україні, де широко представлені інноваційні досягнення галузі освіти, було представлено досвід роботи 236 учасників із Польщі, Литви, Румунії, Угорщини, Естонії та різних областей України.
Пишаємось, що педагоги Покрова - кращі з кращих на освітньому фронті! Вітаємо з визначною перемогою та високими нагородами!
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
П'ятниця, 24 листопада 2023 10:10
ОДНА СПОВІДЬ — НАРОДНИЙ БІЛЬ...
“І голод пережили, і війну...і знову війна...” Десятки спогадів ще живих свідків останнього, голоду 1946-1947 років, починаються саме так. Сьогоднішня війна стала страшним наслідком і продовженням історії Геноциду, нашої національної трагедії. Кожна українська родина має свою чорну сторінку, де є ті, хто пережили і ті, про кого згадують, запалюючи свічку скорботи...
Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
“Наша родина пережила два голоди...”
Івану Тимофійовичу Лісовому — 85. Все його життя пройшло у Перевізьких Хуторах, звідси проросло коріння його родини, з козацьких країв — українських степів. На його долю випало багато, але наприкінці кожного листопада, коли у хаті пахне яблуками, затишком, він згадує саме той, страшний рік голоду 46-47-го...
У 1946 році Івану Тимофійовичу було лише вісім років, позаду була війна і здавалося, що жахливішого вже нічого не може статися. Їхня багатодітна родина знала, що таке горе. Батьки-хлібороби вижили у 1932-1933, у 1936-му поховали семирічного сина Гришу, а у лютому 1944-го глава родини Тимофій Лісовий разом зі старшим сином Михайлом пішли на війну. То був останній день, коли вони обіймали батька, він загинув 19 березня 44-го, форсуючи Південний Буг...Вже пізніше отримають листа, де він просив кохану дружину берегти наймолодшого синочка, Іванка...
Ірина Лісова залишилася з маленьким сином та донькою Євдокією. Вона чекала на старшого, Михайла, віруючи у його повернення. Старший син постукав у двері рідного дому у 1946-му, герой війни, танкіст з орденами і ... інвалідністю першої групи. Його легені були посічені кулями, він потребував повноцінного харчування, а на порозі стояв голодний 1946-й.
-Я ходив тоді до другого класу, - згадує Іван Тимофійович, - жили бідно, мама хапалася за будь-яку роботу, аби тільки прогодувати сім’ю, її руки не знали спочинку. І по господарству, і з мішковини штанці мені шила, щоб було у чому в школу ходити. Той рік нічого не вродило, ніяких запасів не було. Початок 47-го був ще важчим. Хліб важили на вагу, інколи до нього додавали шматочок невеличкий. Я ішов і молився, щоб був той довісок — то було смачніше за найкращі ласощі.
Село знову потерпало від голоду, ця велика біда впала на людей, що ще не оговталися від війни, окупації. Родина Лісових, як і багато інших, тяжко переживала голодну зиму. Михайлової фронтової пенсії, карточок Дусі, що працювала на будівництві мосту, й материного заробітку не вистачало, аби нагодувати сім’ю. Хліб був найвищою цінністю і найбільшим скарбом. Іван Лісовий згадує, як тамував голод скибочками смаженого буряка і як потайки плакала мама, спостерігаючи за стражданнями своїх дітей. Вони чекали на весну, як на спасіння, а вона прийшла з горем.
Михайло так і не піднявся після поранень, далося взнаки і недоїдання, у січні йому виповнилося 25 років, а 21 квітня родина проводжала у останню путь...Він був опорою і надією, до останнього захищав рідних, даючи відсіч місцевим бюрократам за непосильні трудодні матері. Коли Михайла не стало, Ірині Лісовій принесли припис вибиратися з хати, що дісталася від чоловіка, де жили всі покоління Лісових. “Знайшлися” неоплачені ще дідом податки початку 30-х, так поквиталися з вдовою й сиротами. Вона відстоїть свій дім, поїде доводити правду аж до Києва, але це буде пізніше, а в 47-му рятуватиме дітей від голоду.
Весна 47-го стала для кожного часом виживання. Як і у 33-му, діти збирали зелені паростки, калачики, вишукували корінці рогози на лимані, виливали ховрахів. Історія немов пройшла колом, зупинившись на біді. Перевізькими Хуторами знову поповзли страшні новини, що люди пухнуть від голоду, вмирають діти.
-Ніколи не забуду маминого розпачу, коли у сестри вкрали продуктові картки і ми на місяць залишилися без хліба, - розповідає Іван Лісовий, - це було рівнозначно смерті, бо хлібина на ринку коштувала 200 карбованців, яких у людей не було. Я, малий, вилазив на горище, вишукував там засохлі горошини, що залишились ще від старих запасів. У школі нам давали по скибочці хліба, але й це не рятувало. Двоє моїх однокласниць так і не вижили у той рік.
Люди намагалися вистояти, врятувати найдорожче - дітей. Пошепки говорили про тих, кого засудили за жменю зерна. Чи знали вони, що дорогоцінну пшеницю переправляють за кордон — ні. Існувала офіційна версія – неврожай, післявоєнний важкий рік, котрий необхідно перетерпіти. З останніх сил селяни ішли на роботу, працювали за трудодні, отримуючи до 200 грамів зерна на трудодень. Івану Тимофійовичу не забути, як збирали колоски полем і колгоспний наглядач виривав мішечки з рук, жбурляючи на землю. Ті зернинки були життям і за них розплачувалися життям. Жінок, що у розпачі несли у кишені жменю зерна дітям, ув’язнювали на 5 років, додому поверталися не всі.
-Я й зараз пам’ятаю смак затірки, що мама готувала, - ділиться Іван Тимофійович, - пасльону. Ми дивом пережили той рік, а хтось так і не вижив...
Їхня родина ніколи не забувала ні 47-го, ні 33-го. Іван Тимофійович рано подорослішав, вже у 16 років став на самостійну дорогу, щоб підтримати маму, на чию долю випало так багато...Він виправдав надії батька і брата, реалізував себе у професії, пройшов шлях від учня автоелектрика до начальника автоколони автотранспортного цеху ГЗК - голови профспілкового комітету автобази, заступника голови профспілки комбінату.
Майже 50 років трудової діяльності у пошані й людській повазі. З дружиною Олею виростили прекрасних дітей, раділи онукам і правнукам, яких чекали у квітучому дворі родинного будинку Лісових, котрий відстояла для нащадків їхня прабабуся Ірина. Все життя пройшло тут, біля рідних стін. Кожне покоління Лісових боролося за нього і за свою землю. Для них, онуків, він бажав єдиного, щоб не повторилася війна, голод... Але війна знову постукала у його двері, двоє зятів воюють, відстоюють свободу України. Перемагають зло, що тягнеться корінням з голодоморів, що дрімало і піднялося знову.
Голод, який був
Історія — то не цифри й періоди — то людські життя. І родина Лісових — одна з тисяч, хто пережив ті страшні роки. Творці голоду прагнули стерти їхні голоси, але історія виділила кожного спогадами, свідченнями — пам’яттю. Щоб через десятиліття зрозуміти причини й жахнутися наслідкам, яких могло не бути...
Натомість, радянська влада намагалася викреслити 32-33, 46-47, як саме голодні роки, які забрали мільйони життів. Це стало політикою і сучасної росії.
Коли село вмирало через непомірні норми хлібозаготівель у посушливий, післявоєнний рік, український хліб відправляли як допомогу до країн Східної Європи. Тисячі тонн дорогоцінного зерна вантажилися у вагони, спрямовували до державних резервів в той час, коли тисячі українських жінок гнали до таборів за п’ять зібраних колосків — порятунок вмираючих дітей.
Постановою радянського уряду українці повинні були виростити і здати понад 360 млн пудів зерна — вбивча норма для післявоєнного села, яке залишилося без робочих рук. «Зрив збиральних робіт», «саботаж хлібозаготівель», «розтрата сільгосппродукції», «шкідництво» – все це вважалося злочином, за який людей арештовували та вивозили до Сибіру.
Селяни, які пройшли через нацистську окупацію, були обкладені страшними податками. У 1946 році вони одержували не більш як 150 -200 грамів зерна на трудодень, а в деяких областях — навіть 50—100 грамів. «З метою запобігання спекуляції» їм заборонили продавати й купувати хліб, виїздити за межі районів... Українське село так і не отримало продовольчої допомоги, знесилених людей гнали на посівну й жнива, ціною життів план хлібозаготівель у 1947 році було виконано на 100%...
У 1946-47 роках надсмертність в Україні перевищила 700 тисяч осіб, більше чверті жертв – діти до 14 років. Голод забрав тих, хто зміг вистояти у пеклі 33-го, Другої світової, але не в силах був протистояти страшній радянській системі...
-Все життя ми цінуємо хліб, кожну крихту, кожен шматочок, не дай, Боже, викинути, - говорить Іван Тимофійович Лісовий, - хліб — це життя...
Для нього і тих, хто вижив у 1946-1947 роках це ще й спомин...За загубленими долями, що так і залишилися за межею голоду. Це тиха сповідь, то імена, що воскресають при спалаху свічок і обов’язок не забувати - берегти пам’ять...
Матеріали та фото Оксани Сізової, прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Вівторок, 21 листопада 2023 13:57
ПІКЛУЮТЬСЯ ПРО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ПІДОПІЧНИХ
Для міського територіального центру це один з головних пріоритетів – підтримувати вразливі категорії містян, що потребують турботи.
Заклад залишається точкою опору для підопічних, які знаходять тут тепло й доброту. Сьогодні це особливо важливо, бо війна стала тяжким випробуванням. Працівники центру допомагають долати непрості часи, впроваджуючи у роботу нові форми психологічної підтримки. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради розповідає прес-служба міського голови.
У терцентрі наголошують: збереження ментального здоров’я – це головний крок до укріплення фізичного. Задля цього фахівці розробили спеціальні заняття для підопічних відділень, де основні акценти на фізичній активності, не забувають і творчої складової.
Отримувачі соціальних послуг займаються ранковою гімнастикою, скандинавською ходьбою, оволодівають спеціальним комплексом рухових вправ у відповідності до індивідуальних медичних показників. На майстер-класах опановують нові творчі техніки. Активно залучають до цього процесу й підопічних відділення соціальної допомоги вдома.
У рамках Університету третього віку занурюються в історію країни й рідного краю, що важливо, діляться спогадами, які стають частиною вже зібраної терцентром спадщини.
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Вівторок, 21 листопада 2023 13:47
НЕ ЗУПИНЯЮТЬСЯ НА ДОСЯГНУТОМУ
Навчити дітей відкривати навколишній світ, мотивувати до знань та творчого розвитку – саме таке завдання ставить перед собою невтомний колектив Гімназії №4. 2023 рік для закладу – ювілейний, але не тільки шанованою датою він запам’ятається для учнів, батьків та вчителів, а й вагомими здобутками. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Креативність, особливе бачення та майстерність команди закладу на чолі з директором Світланою Главацькою були високо оцінені інтернет-порталом рейтингу освітніх закладів України. За оцінкою порталу гімназія зайняла третє рейтингове місце серед 100 кращих ЗСО України у загальному заліку лайт-конкурсу «Краще естетичне оздоблення фойє ЗСО/ЗЗСО» - 2023 року.
Колектив підкорює нові вершини, серед останніх - Міжнародний конкурс мистецтв "ЛОВИ МОМЕНТ", м. Київ. Гімназисти зібрали щедрий ужинок медалей. У номінації «Декоративно-прикладне мистецтво» Гран-прі завоювала Катерина Киясь, перша премія у Назара Міфтахова. Срібні медалі здобули у номінації «Сучасна хореографій» - танцювальний колектив 6 класу, «Художнє читання» - Максим Тимченко, «Відеороліки» - Єгор Габітов, «Живопис» - Симеон Красільніков.
Високі відзнаки отримали педагоги і в номінації «Освіта»: гран-прі за інтегрований урок-свято «Подорож на острів скарбів. НУШ. 1 клас» завоювала Вікторія Оніщенко, перша премія за розробку театралізованої вистави «Світ казки» у Лілії Миронової, золоті медалі за створення квестів «Солодке дерево» у Аліни Морозової, Вікторії Оніщенко, Олени Копаниці та Галини Войтенко, «У пошуках солодкого скарбу» - Тетяни Чижик, Лілії Миронової, Олени Аксьонової, Альони Пилипенко, другу премію за дидактичні лепбуки з біології «Рослини-символи України», «Червона книга України», «Український віночок» завоювала Тетяна Чижик. Спеціальними подяками за високий професіоналізм нагороджено директора гімназії Світлану Главацьку, педагога-організатора Юлію Оніщенко, викладачів та класних керівників – Олену Копаницю, Альону Пилипенко, Галину Войтенко.
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 09 листопада 2023 06:36
ЖИТТЯ – МУЗИЦІ, СЕРЦЕ - УКРАЇНІ
Цей навчальний рік ювілейний для викладача по класу фортепіано та сольфеджіо Олени Вікторівни Семенухи. У вересні виповнилося 40 років, відколи вона у якості педагога переступила поріг Дитячої школи мистецтв. Це було особливе відчуття - повернення у рідні стіни й до тих людей, які дали крила і потужну базу. Досі з теплотою вона згадує тодішнього директора Анатолія Григоровича Розувайла, своїх наставників Олену Романівну Краєвську та Валентину Пилипівну Собіщанську. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради розповідає прес-служба міського голови.
Зараз вже досвідчений педагог сама є взірцем, другом і наставником для багатьох випускників, які обрали за фах – музику. Деякі з них тепер колеги і привід для гордості.
З дитинства ніким іншим, окрім викладача музики, Олена Семенуха себе не уявляла. Неабиякі здібності унаслідувала від батька. Не маючи музичної освіти, мав гарний слух і грав на багатьох інструментах.
Спочатку були прекрасні роки навчання у музичній школі, далі, звісно, музичне училище. Навчалася далеко від дому, рік попрацювала на чужині і повернулася додому.
Щиру, справедливу, віддану своїй справі, Олену Вікторівну люблять учні, поважають колеги, шанують батьки. Її професіоналізм та велике серце зробили можливим те, чого до неї в Україні ніхто не брався.
Не один рік копіткої праці, створення власної «особливої» методики привели до неймовірного результату. Викладачці не просто вдалося навчити грати на інструменті «сонячну» дитину, а досягти такої виконавської майстерності, що дозволила учениці брати участь і перемагати на загальних підставах у солідних конкурсах.
У 2013 році Ліза Халявченко разом зі своїм викладачем стали сенсацією і надією для багатьох родин, які виховують діток із синдромом Дауна. Покровчанки зіграли у чотири руки на концерті голландського оркестру Jostiband – найбільшого у світі музичного колективу, в якому грають особливі музиканти. Після того, у Лізи було і буде ще багато перемог, за якими незмінний, більше ніж викладач.
Маючи успішні напрацювання, Олена Вікторівна продовжує допомагати особливим діткам опановувати гру на фортепіано. Для них це не просто музичний, а потужний реабілітаційний інструмент. Щодо цього, у досвідченого викладача лише одна порада до батьків особливих діток, аби якомога раніше знайомили їх з музикою, від цього залежить результат.
Уроки викладача сольфеджіо і класу фортепіано залишаються в пам’яті учнів не лише міцними знаннями з предметів. На заняттях вона розповідає про свідомо забуті імена українських культурних діячів, музикантів, їхні твори і мелодії.
Мені дуже хочеться щоб наші діти зростали освіченими, самодостатніми, не знали, що таке комплекс меншовартості.
Вірю в Перемогу і те, що Україна стане сильною і квітучою, бо підростає гідне покоління, - переконана Олена Вікторівна Семенуха.
І це слова справжнього викладача, педагога, бо як казав Григорій Сковорода: «Лише той вчитель, хто живе так, як навчає».
У професійне свято та з нагоди фахового ювілею, хочеться побажати чудовому викладачу, щоб здійснилися усі Ваші життєві плани та творчі мрії, а кожен день життя буде сповнений світлої мелодії, яка надихає на перемоги!
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Середа, 08 листопада 2023 08:26
МУЗИКА – ТО МОЄ ЖИТТЯ
Вже близько півстоліття світ фортепіано розкриває дітям викладач Школи мистецтв Катерина Алабужева. Вчить чути, відчувати і розуміти музику, як одне з найпрекрасніших творінь людства.
Катерина Миколаївна торкається інструмента і починається магія звуку. Це відчуття знайоме її учням, котрі з трепетом слухають викладача, спостерігаючи за злетом пальців, ідучи за мелодією, яка веде у світ музики. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради розповідає прес-служба міського голови.
Не одне покоління дітей навчилося розуміти Шопена й Бетховена за стареньким інструментом, яке супроводжує музиканта все її життя, з якого почалася її особиста фортепіанна історія.
Катерина Миколаївна народилася у родині музиканта в місті Кам’янському. Ії батько, Микола Тимофійович Прудченко, випускник Дніпровської консерваторії ім.Глінки, викладав у музичній школі рідного міста. Поряд з ним вона поринала у світ музики і вже з дитинства знала, що залишиться у ньому назавжди. Сьогодні з теплотою згадує, як тато привіз додому справжній скарб, новеньке піаніно для своєї 8-річної доньки. Вже давно немає тата і мами, Ніни Андріївни, а піаніно залишається поряд. Те саме, з 1961 року, котре зігріває теплотою спогадів.
Десятки років Катерина Алабужева розкриває маленьким покровчанам таїну звуку. Вона приїхала до нашого міста у 1975 році. Молодого спеціаліста, випускницю Кам'янського музичного училища, запросив до співпраці Анатолій Розувайло, директор музичної школи.
-Анатолій Григорович з таким натхненням розповідав про місто гірників, свою школу, що в мене не з’явилося навіть сумнівів. Друзі вмовляли залишитися у Кам’янському, працювати поряд з батьком, але я зробила інший вибір і жодного разу не пожалкувала про це, - розповідає викладач.
Вона заходила в свій клас, бачила очі дітей — це стало її натхненням, головним сенсом. Рідна школа росла, розвивалася, стала Школою мистецтв і це викликало гордість. За кожним успіхом стояв труд цілого колективу і частина її душі.
Катерина Миколаївна ішла обраною професією, фаховість дозволила бути завідувачкою фортепіанного відділу, завучем, понад 5 років очолювати школу, але покликанням залишалась викладацька справа. Її в усьому підтримував чоловік, викладач школи, музикант - Володимир Алабужев.
Найвищою ж винагородою було усвідомлення, що діти ітимуть життям з музикою. Викладач пам’ятає всіх своїх вихованців і найпершу ученицю, Олену Куторай. З музикою ріс і син, Руслан.
-Коли бачу сьогодні своїх дорослих учнів, які приводять до мене вже своїх дітей і навіть онуків, радісно стає на душі. Бо вони залишаються з музикою. Нехай не всі оберуть її за професію, головне, що музика допомагатиме їм, вона супроводжуватиме і в радості, і у найскладніші хвилини, - наголошує Катерина Миколаївна.
Та щирість, яку дарувала своїм учням, знання проросли у вихованцях, що продовжили справу свого вчителя. Ганна Доценко сьогодні очолює рідну Школу мистецтв, Анастасія Фірсова викладає у Дитячій музичній школі, Владислава Паламарчук відома в Україні та за кордоном піаністка і ще десятки вихованців, котрим Катерина Алабужева дала путівку у життя.
Тільки цього, воєнного року, до музичних коледжів вступили її учні – Вікторія Костіна, Лія Куартова, Аристарх Черенков.
З усіх куточків світу пишуть та телефонують учні, розповідаючи, як музика підтримує, допомагає пережити розлуку з рідною домівкою у далекій евакуації.
-До щему зворушливо слухати, як грали гімн України і люди зупинялися у повазі. Заспокоювали своїх дітей п’єсою, що колись вчили чи спеціально відвідали музей Шопена, тому що я стільки розповідала про цього композитора, - зізнається музикант.
Кожна така історія – то продовження зв’язку з дорогими серцю учнями, який не переривається.
Про них вона розповідає і першокласникам, котрі тільки починають пізнавати музику фортепіано в усій її багатогранності. Їхні допитливі очі, натхненність вдихають життя в інструмент, перемагаючи жорстокість нашого світу.
Катерина Алабужева знає, що дитина, котра торкнулася музики, по-іншому сприйматиме дійсність – з добротою та щирістю. А ще переконана: кожна дитина здібна, просто треба допомогти їй розкритися, реалізувати власний талант.
Вже майже півстоліття вона поряд, щоб підтримувати учнів – дарувати їм відчуття музичного злету і щастя від усвідомлення себе у неосяжному світі творчості. І сьогодні, у Всесвітній день піаніста, щиро вітаємо Катерину Миколаївну Алабужеву та всіх, для кого музика - натхнення, хто дарує людям відчуття справжнього щастя від спілкування з високим мистецтвом!
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Вівторок, 07 листопада 2023 13:20
ВСЕ ЖИТТЯ У СПОРТІ
Футбол - моє захоплення: Геннадій Сєвєров відзначає 50 років тренерської діяльності
Свою любов до футболу проніс крізь життя наш земляк Геннадій Сєвєров. Колись з усіх видів спорту він обрав саме його, що і стало сенсом його професійної діяльності.
Кандидат у майстри спорту з футболу, старший тренер, золотий призер Республіканського чемпіонату України, бронзовий призер в шостій зоні Чемпіонату України, Чемпіон Дніпропетровської області, кращий тренер ДЮСШ ім Д.Дідіка управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради. Всі ці звання та досягнення - доказ відданості улюбленій справі. Як спортсмен та затятий любитель футболу здобув високі особисті результати й має великий досвід наставника, адже більшу частину свого життя присвятив роботі та спілкуванню з дітьми. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
За плечима - п’ять десятків років тренерської діяльності.
Свій шлях педагога розпочав півстоліття тому, в 70-ті роки, у дитячо-юнацькій спортивній школі міста, зараз — ДЮСШ ім Д.Дідіка.
Геннадій Сєвєров завжди був і залишається зі своїми вихованцями, радіє їх успіхам та досягненням! За роки роботи з-під його тренерського крила вийшло багато спортсменів різних рівнів, чимало колишніх вихованців також вирішили пов’язати своє життя із фізичною культурою та спортом.
Та все ж більшість учнів досягли успіхів у повсякденному житті, адже спорт не тільки долучає молодь до здорового способу життя, він об'єднує людей, робить їх фізично й ментально здоровими, зміцнює характер та особистість, навчає цілеспрямованості та вмінню досягати будь-яких поставлених завдань.
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
More...
Понеділок, 02 жовтня 2023 12:04
Осінні перемоги гімназії №4
Гарним подарунком до професійного дня та ювілею навчального закладу для колективу гімназії №4 стали перемоги у міжнародних конкурсах. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Педагоги яскраво відзначилися у Міжнародному конкурсі талантів “Євро осінь”.
Гран-прі у номінації “Освіта” здобула робота Вікторії Оніщенко, яка
презентувала інтегрований урок-свято “Осінній ярмарок” для 1 класу НУШ.
І премію у цій номінації отримала робота Олени Сапун “Інноваційність вчителя суспільних дисциплін в умовах дистанційного навчання”.
Гімназія №4 взяла участь у Міжнародному конкурсі- фестивалі мистецтв “Яскраві таланти осені”.
Колектив презентував себе у номінації “Театр мод” з репертуаром "UKRAINIAN FASHION WEEK AT SCHOOL "ПАТРІОТИЧНИЙ ПОДІУМ – 2023". Результат — І премія!
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Вівторок, 26 вересня 2023 13:55
ПОКРОВЧАНИ - ПЕРЕМОЖЦІ ОБЛАСНОГО ФЕСТИВАЛЮ “ТЕАТРАЛЬНА МОЗАЇКА - 2023”
Театральний колектив Будинку творчості дітей та юнацтва Звичайні дива” відзначився в обласному фестивалі дитячих театральних колективів закладів освіти “Театральна мозаїка”.
Загалом у фестивалі взяли участь 47 дитячих театральних колективів, а це майже 500 дітей з усієї Дніпропетровщини. Про це інформує прес-служба міського голови
Творчі осередки представили роботи за різними жанровими спрямуваннями. Оцінювало їх професійне журі, до складу якого увійшли провідні фахівці галузі культури й театрального мистецтва.
Вихованці Людмили Нагібіної увійшли до числа переможців номінації “Код нації: сильні, вільні, незламні”.
Вітаємо “Звичайні дива” з черговим досягненням.
Нехай попереду у вас буде багато приємних моментів і творчих успіхів!
Покровчани - переможці обласного фестивалю “Театральна мозаїка - 2023”
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
П'ятниця, 01 вересня 2023 07:19
ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ПОКРОВА ПРОЛУНАВ ПЕРШИЙ ДЗВІНОК
У зміненому форматі, але з незмінними емоціями зустрічали покровчани новий 2023-2024 навчальний рік. Як і попередній, він триває в умовах війни, у час, коли Україна виборює свою свободу та незалежність.
Сучасні виклики змінюють наше життя, вносять корективи, бо головним пріоритетом є безпека дітей.
Навчання розпочинається у дистанційному форматі, без традиційних лінійок. Альтернативою свята стали теплі зустрічі школярів з вчителями з фото на пам’ять, планами на майбутнє, подякою нашим Захисникам і єдиним побажанням — найшвидшої перемоги Україні. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Цей рік покликав майже 4 тисячі учнів, з яких 296 першокласників, 203 одинадцятикласника. З них 131 дитина, що вимушена була покинути свої домівки та продовжила навчання у закладах освіти міста. Понад 600 школярів здобуватимуть освіту у рідному місті, але за межами своєї країни.
Всі вони мріють про одне: про мирне українське небо. Знають, яку ціну платить Україна, захищаючи майбутнє своїх дітей. Перший урок нового навчального року був саме про це: про мужніх героїв-захисників і нашу незламність.
Шкільний дзвоник вже ознаменував початок нового етапу з завданнями і планами, надіями та сподіваннями.
Нехай він буде наповнений цікавими відкриттями, принесе вагомі здобутки — довгоочикуваний мир нашій рідній Україні!
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста
Четвер, 31 серпня 2023 11:40
НАГОРОДИ - ТАЛАНОВИТИМ ПОКРОВЧАНАМ
Напередодні нового навчального року творчі діти Покрова мають нові успіхи, якими радо діляться їх педагоги.
Талановита вихованка дитячої музичної школи Дар'я Чеха має переможні місця у музичних конкурсах. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Юна піаністка у національному двотуровому конкурсі мистецтв "Таланту Велич" здобула першу премію.
Дівчинка бездоганно виконала твір "Варіації на тему Добри Христова" А.Стоянова у конкурсній номінації "Фортепіано".
Участь у міжнародному художньому конкурсі "Grand prix" також принесла призову сходинку - Дар'я Чеха здобула другу премію. У номінації "Фортепіано" вона представила музичний твір німецького композитора Густава Корнеліуса Гурлітта "Час починати".
За бездоганну підготовку учасниці до конкурсу, плідну творчу співпрацю, збереження та розвиток культури України організатори конкурсів відзначили грамотами й педагога переможниці - Ларису Білоус.
З першими осінніми днями стартує й новий навчальний рік. Нехай успіхи й перемоги окрилюють на нові здобутки та звершення та втілюється в життя все задумане.
За інформацією прес-служби міського голови.
Published in
Люди нашого міста