Добровольчий рух — один з феноменів українського суспільства, одна з наших суперсил.

Сьогодні з нагоди Дня українського добровольця у Покрові поклали квіти до Стели пам’яті. Хвилиною мовчання вшанували загиблих Героїв. Слова вдячності адресували Захисникам і Захисницям, хто боронить Україну.

У ветеранському просторі громади вшановували мужність, вмотивованість, сміливість і патріотизм земляків, які за покликом серця стали на захист незалежності нашої держави. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

На зустрічі “Герої серед нас” згадували 2014-й і той страшний світанок 24 лютого 2022 року, коли наші добровольці об'єдналися разом з Силами безпеки та оборони України. І дотепер в одному строю продовжують давати відсіч ворогу. Про свій шлях добровольця, учасника бойових дій, старшого сапера розповідав покровчанин Євген Музиченко.

З перших днів війни до війська масово йшли найкращі - люди з різним життєвим шляхом та історією.

Усі ми сьогодні відчуваємо вдячність перед добровольцями, які захищають Україну, і тими, хто віддав життя у боротьбі з ворогом. Вони — приклад щирої любові до рідної землі, мужності та безмежної сили волі.

Про патріотизм, громадський обов’язок та жертовність говорили сьогодні у закладах культури й освіти, вшановуючи Героїв.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Третя неділя березня в Україні – День працівників  житлово-комунального господарства. Свято тих, хто піклується про те, аби покровчани жили у комфортному, чистому й затишному місті.

Кожного дня, поспішаючи зранку у справах, ми зустрічаємо комунальників, які сумлінно, у безперебійному режимі виконують свою роботу.  Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Напередодні професійного свята людей, котрі віддають частку своєї душі спільному дому, вітали з професійним святом. Подяки від міського голови Олександра Шаповала зі словами безмежної вдячності були вручені працівникам комунальних підприємств Покрова. Заступник міського голови Віталій Солянко наголошував на їхній невтомній праці і відданості рідному місту.

Цього дня говорили про  виняткове значення свята у житті громади, занурювались у минуле і сучасність комунальної сфери Покрова, що має славну історію пов’язану з розвитком рідного міста.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Кожен письменник мріє, щоб його твори надихали, навчали та приносили радість читачам. Для нашої землячки, письменниці, вчителя української мови та літератури ліцею №6 Тетяни Прокоф’євої ця мрія стала реальністю — її вірші увійшли до підручника для учнів 3-го класу. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Талановита покровчанка вже багато років створює яскраві та змістовні історії для дітей, що допомагають їм пізнавати світ, розвивати уяву й любити рідну мову. Вона – авторка кількох літературних збірок поезії та прози, а її творчість неодноразово здобувала визнання.

«Любов до дітей — саме це відчуваєш, гортаючи сторінки підручника», — ділиться своїми враженнями авторка. Вона з захопленням розповідає про яскраві ілюстрації, цікаві завдання та продуману структуру навчального матеріалу, за що щиро дякує пані Аллі Савчук, яка працювала над створенням цього підручника.

Наразі письменниця займається доглядом за своєю новонародженою донечкою. У цей щасливий період вона продовжує творити. Попри щоденні турботи про родину, виховання сина-школяра,  знаходить можливість писати добрі й теплі твори, що відкривають дітям світ літератури.

«Щиро дякую за змогу бути на сторінках! Це для мене честь!» – говорить Тетяна. І справді, її слова – це більше, ніж просто друковані рядки. Це частинка душі, подарована маленьким читачам, які тільки починають знайомитися з українською літературою.

Завдяки таким талановитим авторам сучасна українська дитяча література наповнюється теплом, натхненням і щирою любов’ю. І найголовніше – вона залишається в серцях юних читачів надовго.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Сьогодні на подвір'ї гімназії №4 зібралися рідні, представники громади, духовенство, вчителі та учні, аби вшанувати пам'ять Героя, який віддав своє життя за Україну. На фасаді закладу урочисто відкрили меморіальну дошку Костянтину Сіренку — випускнику цієї школи. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Костянтин народився та виріс у нашому місті, навчався у школі №4 (нині гімназія), яка тепер назавжди збереже пам’ять про свого учня.

Після школи він обрав гідний трудовий шлях — майже 30 років свого життя віддав роботі на Запорізькому кар'єрі ГЗК, де трудився машиністом крокуючого екскаватора.

Він залишив по собі добру згадку як про відповідального працівника та людину з великим серцем. Для рідних Костянтин був найкращим сином, люблячим чоловіком і турботливим батьком.

З квітня 2022 року приєднався до лав ЗСУ і став на захист України. Служив кулеметником механізованого батальйону, обіймав посаду головного сержанта.

18 серпня, під час виконання бойового завдання з утримання визначеного району оборони в районі Мар'їнки Донецької області, Костянтин Сіренко загинув внаслідок мінометного обстрілу. Йому було лише 49 років…

Присутні на відкритті дошки згадували Героя теплими словами, говорили про його доброту, порядність, мужність і відданість Україні. Пам'ять Костянтина Сіренка вшанували хвилиною мовчання.

Право відкрити меморіальну дошку надали синові Героя.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Нещодавно у місті Дніпро відбувся ІІ Всеукраїнський турнір з таїландського боксу «Дніпровська зірка». Цьогоріч змагання було присвячено нашим Захисникам — воїнам, які щодня виборюють свободу і незалежність України. Саме завдяки їхній мужності юні спортсмени мають змогу розвиватися, тренуватися та демонструвати свої сили на рингу. Протягом трьох напружених днів на ринг виходили близько 160 учасників із різних куточків Дніпропетровщини, а також Запоріжжя, Харкова, Вінниці, Одеси, Херсона. Для багатьох з них це був не лише шанс здобути перемогу, а й важливий етап відбору до майбутнього Чемпіонату України. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Гідно представили Покров на престижних змаганнях дев’ять вихованців заслуженого тренера України Ігоря Мациборка. Юні спортсмени показали справжній бійцівський характер і вкотре довели, що тайбокс у нашому місті має високий рівень підготовки.

Перемогою завершився турнір для Владислава Куліша та Анатолія Марінеско, які впевнено здолали суперників у своїх категоріях і піднялися на найвищу сходинку п’єдесталу, завоювавши золоті медалі та грошові нагороди. Сильний виступ показав і Олександр Курасов, який провів три поєдинки і поступився тільки у напруженому фіналі, посівши почесне друге місце.

Не менш яскраво проявили себе Станіслав Яценко, Богдан Нанкевич, Артем Базілевич та Марк Кулініч. Вони упевнено виграли свої стартові бої, проте у півфіналі поступилися більш досвідченим суперникам, виборовши бронзові нагороди турніру.

Макар Сінілов та Кирило Киргиз також вийшли на ринг, провівши матчеві зустрічі.

Цей турнір став  тайбоксерів важливою підготовкою до Чемпіонату України серед дорослих, а також до ще одного вагомого старту — турніру найсильніших тайбоксерів, який відбудеться у квітні в Києві.

Вітаємо наших спортсменів та їхнього наставника Ігоря Мациборка з достойними результатами і бажаємо нових перемог на майбутніх змаганнях!

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Варто нагадати, що під час воєнного стану паління трави можуть кваліфікувати як диверсію. Про це зазначають на сторінці соцмережі Facebook Патрульна поліція Дніпропетровської області. 

Це передбачено ч. 2 ст. 113 (Вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення вчинені в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту) ККУ.

Передбачене покарання: позбавлення волі строком на п’ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна.

Просимо невідкладно реагувати та повідомляти на 102 про паліїв, аби їх могли притягнути до відповідальності.

Нагадуємо, що такі дії не лише шкодять навколишньому середовищу, знищують усе живе, вбивають родючість ґрунтів перед посівною, забруднюють повітря, а в час воєнного стану — відволікають служби.

Штраф за випалювання опалого листя й залишків рослинності — від 3060 до 6120 гривень. Якщо виникла лісова пожежа — від 4590 до 15 300 гривень.

За інформацією Патрульної поліції Дніпропетровської області. 

 

Сьогодні на фасаді ліцею №9 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь Сергія Вітренка - воїна 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», який віддав життя за незалежність України під час виконання бойового завдання. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Сергій - випускник ліцею №9. Після завершення дев’яти класів  навчався у Професійно-технічному училищі №50, де отримав фах електрогазозварювальника. Пізніше здобув диплом спеціаліста за фахом «Технологія відкритої розробки корисних копалин».

Після проходження строкової служби в лавах прикордонних військ, понад 16 років працював у Чкаловському кар’єрі №2 Покровського ГЗК, де зарекомендував себе як відповідальний та сумлінний працівник.

Коли  розпочалося повномасштабне вторгнення, Сергій не залишився осторонь — добровільно вступив до лав Збройних сил України. Став воїном 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Хоч і не мав військового досвіду, та був сповнений рішучості захищати рідну землю.

3 липня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Іванівка на Донеччині Сергій Вітренко загинув від вибухової травми. Його подвиг назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів та вдячних земляків.

Відкриття меморіальної дошки відбулося у день його народження і стало знаком пошани до Героя, який назавжди залишиться частиною історії ліцею та громади. Її відкрив син Захисника Віталій. На церемонії зібралися рідні, друзі, колеги, учні та вчителі, щоб згадати Сергія добрим словом і вшанувати його світлу пам’ять. Низький уклін і вічна пам'ять Сергію Вітренку - справжньому сину України.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

9 березня Покров разом із усією Україною відзначив 211 роковину від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – поета, художника, мислителя, чий голос лунає крізь століття, зміцнюючи дух українського народу.

Його слова: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!» сьогодні набувають особливого змісту, коли Україна знову виборює свою незалежність у війні з російським агресором.

Шевченкові твори – це не лише історична спадщина, а й духовна зброя, яка підтримує націю в її боротьбі.

Традиційно у цей день покровчани вшанували Великого Кобзаря. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

У закладах культури та освіти звучали вірші, уривки з його творів, сповнені віри у справедливість та перемогу.

Школярі взяли участь у тематичних виставках, літературних читаннях, поетичних марафонах, навіть у тематичному спортивному флешмобі.

Багатогранній творчості Тараса Григоровича свої виступи присвятили учні мистецьких шкіл. Полум'яне слово Генія українського народу лунало у Публічній бібліотеці та філіях і в клубних закладах.

Безсмертні рядки Шевченка, що продовжують надихати та об’єднувати українців, декламували у міському музеї, де проходили Шевченківські читання та ветеранському просторі. Серед учасників, а це може бути кожен охочий - вихованці театрального класу школи мистецтв.

Для нас ім’я Тараса Шевченка – це не просто сторінка історії, це символ боротьби, незламності та національної гідності.

Минають роки, але Кобзар залишається з нами – у серцях, у словах, у боротьбі за незалежну Україну.

За інформацією пресслужби міського голови.

 

Сьогодні на фасаді ліцею №2, де навчалися Герої, що віддали життя за Україну, урочисто відкрили меморіальні дошки.

Під час церемонії відкриття зібралися рідні, друзі, вчителі та учні ліцею, мешканці міста. Вони згадували Артема та Віталія теплими словами, ділилися спогадами, висловлювали вдячність за їх жертовність. Присутні вшанували пам’ять Героїв хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальних дошок. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує пресслужба міського голови.

Артем Максименко навчався в цій школі, займався спортом, по закінченню - опанував професію електромонтера. З юних років мав загострене почуття справедливості, завжди був готовий допомогти іншим.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Артем без вагань долучився до лав захисників. І вже 26 лютого він став військовослужбовцем 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, де обіймав посаду командира вогневих позицій.

У складі бригади воював на Ізюмському, Лиманському та Куп’янському напрямках, здійснював бойові операції, підтримував побратимів, знищував ворожу техніку та живу силу противника. 16 лютого 2024 року під час виконання розвідувального завдання поблизу Новоселівського Луганської області сержант Максименко загинув унаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Воїну було лише 31...За життя Артем отримав низку нагород, зокрема орден «За мужність» III ступеня, нагрудний знак «Знак пошани» та посмертно- почесну відзнаку «За заслуги перед містом» та звання «Почесний громадянин міста Покров».

Віталій Катіба ще змалечку цікавився історією та географією, мав надзвичайну пам’ять і захоплювався вивченням карт. Згодом це захоплення допомагало йому добре орієнтуватися в складних бойових умовах.

З початком повномасштабної війни, попри стан здоров’я, Віталій добровільно став на захист рідної землі. Солдат служив у складі 21-ї окремої бригади спеціального призначення, брав участь у боях за Кліщіївку, Курдюмівку, Озарянівку, Бахмут, Часів Яр, Веселе, Красногорівку. Саме біля Красногорівки 11 квітня 2024 року він отримав смертельне поранення. Герою було лише 40 років. Посмертно йому присвоєно звання "Почесний громадянин міста Покров".

Віталія згадують як мужнього воїна, неформального лідера, який завжди відстоював правду і ніколи не втрачав почуття гумору. Побратими цінували його за хоробрість, надійність і самовідданість. Він був люблячим сином, братом, турботливим сім’янином.

Пам’ять про Віталія Катібу та Артема Максименка житиме у серцях земляків. Вічна шана Захисникам України!

Знаки пам’яті на стінах рідної школи – нагадування усім нам про справжню ціну свободи та незалежності України.

За інформацією пресслужби міського голови.