Сьогодні на будівлі ліцею №5, де навчався Герой і на його рідному будинку відкрито меморіальні дошки.

Словами безмежної вдячності, хвилиною мовчання та покладанням квітів вшановували Захисника, який віддав життя за рідну землю. Щирими спогадами ділилися побратими, викладачі школи.

Івану Дячуку було лише 26, коли перестало битися його мужнє серце. Герой народився 10 травня 1995 року у Покрові. Навчався у ліцеї №5. Відкритий, щирий, сміливий, займався спортом, захоплювався технікою - прагнув жити у вільній, незалежній Україні.

Після школи закінчив Запорізький металургійний технікум, згодом – Запорізький Державний університет за спеціальністю «фахівець із виплавки сталі». Працював на Запоріжсталі і будував плани на майбутнє.

У 2019 році вже з родиною, маленьким сином Артемом, переїхав до Бердянська. Розпочав службу у ЗСУ за контрактом, у 2020-му, після закінчення школи морських піхотинців, брав участь у АТО, виконував бойові завдання поблизу Маріуполя. Отримав звання «Старший солдат», відзнаку «За відвагу», удостоєний права носити бірет морського піхотинця, навчався у школі сержантів.

З початком повномасштабного вторгнення Іван Дячук одразу став на захист своєї держави. Воював на Запорізькому напрямку. Старший матрос, стрілець-зенітник, мужньо виконував свій військовий обов’язок у складі першого зенітного ракетного відділення, 36-ої окремої бригади морської піхоти, 501 батальйону. Іван Дячук загинув 16 березня 2022 року у боях за Гуляйполе.

Право відкрити меморіальні дошки було надане рідним та побратимам Героя.

Близькі, друзі, представники влади, містяни схиляли голови.

За інформацією пресслужби міського голови.