userpressa

Понедельник, 04 декабря 2023 11:28

ПОВІР У СЕБЕ

Учора Україна  разом  з усім  світом  відзначила  Міжнародний день людей з інвалідністю. Цей  день є своєрідним нагадуванням про необхідність  якомога  частіше виявляти  турботу  та милосердя  до  людей  з обмеженими  можливостями. Усі  онлайн заходи цього дня спрямовані на  їхню підтримку  та захист  прав.
Покров традиційно  долучається до вшанування людей і  передусім дітей, які мають  особливі потреби,  а поряд з цим — велику  силу волі,  незламність духу  та жагу до життя. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
На базі інклюзивно-ресурсного центру  провели захід   для дітей та батьків “Зимовий калейдоскоп”. На присутніх чекала цікава, захоплююча подорож з танцями, піснями та іграми. Діти із задоволенням  виконували пальчикові  та дихальні вправи,  музично-ритмічні ігри,   мали можливість відчути себе дизайнерами та власноруч створити  макети тварин з різного природного матеріалу. Разом з корекційними педагогами та батьками вони створили колективне  панно, а після - було чаювання зі смаколиками.
Така  невимушена зустріч дала можливість родинам відпочити, сприяла  соціалізації дітей, наповнила  серця  любов’ю,  подарувала  емоції та заряд енергії.
З нагоди важливої дати  у  закладах освіти пройшов тиждень  корекційної  освіти. 
Відзначилися дітки корекційного класу 9-ї школи, які підготували  онлайн  виставку своїх робіт, виконання  яких розвиває дрібну  моторику, знімає загальну напругу та коригує емоційний стан.
Здобувачі  освіти  ліцею №8 долучилися до флешмобу “Ми всі різні, але рівні”.408106642 750247090475734 8095988212472037463 n
Будинок  творчості  дітей та юнацтва познайомив покровчан з персональною  онлайн  виставкою юного  художника Дмитра  Чаплинського. Для вихованця  гуртка  образотворчого мистецтва “Дивоцвіт” творчість — це  щоденний  подвиг,  одна  з небагатьох можливостей реалізувати себе, стати частиною суспільства.
З нагоди дня людей з інвалідністю дистанційні заходи пройшли в закладах культури. З дітьми говорили про толерантність та необмежені можливості на  прикладі  публічних  людей, які попри особливі потреби, здійснили мрії та досягли успіхів у житті.
Знаковою датою  3 грудня є і для  міського територіального центру, серед підопічних якого чимало людей з інвалідністю.408112261 750247150475728 3975853828327975806 n
Напередодні там пройшли тематичні заходи, метою яких є привернення уваги до проблем, пов'язаних з інвалідністю. На  жаль, через війну чимало українців втрачають своє здоров'я. Кількість людей з інвалідністю як серед цивільних,  так і військових,  збільшується.
Переймаючись буденними проблемами, варто замислюватися про долю людей  з вадами здоров'я  не лише у визначений день. Не забувати, що поруч  живуть люди, які  потребують додаткової уваги  та  турботи.408166758 750247213809055 132797688034796558 n
За інформацією прес-служби міського голови.
Турнір знавців рідної мови є особливо актуальним у період війни, у час, коли мова стає зброєю. Звання кращих знавців української мови у Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика традиційно виборюють покровчани.  Цьогоріч учасниками ІІ етапу конкурсу стало 55 учнів 3-11 класів закладів загальної середньої освіти громади. За підсумками конкурсу 29 учасників посіли призові місця, Троє учнів представлятимуть громаду на рівні області. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
 
Це - Діана Рибакова, учениця ліцею №3. Вчитель Ю.С. Жернова
- Родіон Іванов, учень ліцею №5. Вчитель Л.О. Іванюк
- Анастасія Гукова, учениця ліцею №3. Вчитель Т.А. Горлова
І місце здобули:
- Єсенія Коцюба, учениця 3 класу ліцею№8. Вчитель Л.М.Пінчук
- Мілана Житник, учениця 4 класу ліцею№8. Вчитель В.О. Мала
- Діана Рибакова, учениця 5 класу ліцею№ 3. Вчитель Ю.С. Жернова
- Кирило Сергєєв, учень 6 класу ліцею№8. Вчитель І.Л. Чорнокуренко
- Родіон Іванов, учень 7 класу ліцею№5. Вчитель Л.О. Іванюк
- Софія Балтян, учениця 8 класу ліцею№5. Вчитель Н.І. Коваленко
- Марія Шустваль, учениця 9 класу ліцею№8. Вчитель Л.О. Коваленко
- Діана Царенко, учениця 10 класу ліцею№2. Вчитель Т.О. Кирпа
- Анастасія Гукова, учениця 11 класу ліцею№3. Вчитель Т.А.Горлова
ІІ місце посіли:
- Катерина Матущенко, учениця 3 класу ліцею № 9. Вчитель Н.О. Андрієнко
- Марк Юнгін, учень 4 класу ліцею № 3. Вчитель Л.М.Біднюк
- Олександр Мажара, учень 5 класу ліцею №8. Вчитель Л.П. Гаврюк
- Ярослав Дрюченко, учень 6 класу ліцею № 5. Вчитель Н.І. Коваленко
- Дмитро Левіщенко, учень 7 класу ліцею № 9. Вчитель Н.А. Волик
- Поліна Ямковенко, учениця 7 класу ліцею № 8. Вчитель І.Л. Чорнокуренко
- Анастасія Бічагова, учениця 8 класу ліцею № 8. Вчитель Л.П. Гаврюк
- Олександра Чмихал, учениця 9 класу ліцею № 8. Вчитель Л.О. Коваленко
- Артем Волков, учень 10 класу ліцею № 8. Вчитель Т.М. Козоброд
- Владислава Чабанець, учениця 11 класу ліцею 8. Вчитель І.Л. Чорнокуренко
ІІІ місце мають:
- Владислава Сокур, учениця 3 класу ліцею №6. Вчитель О.М. Ткаченко
- Станіслава Мягка, учениця 4 класу ліцею № 3. Вчитель Л.М. Біднюк
- Карина Доценко, учениця 4 класу ліцею № 9. Вчитель Н.В. Ульянова
- Ярослав Курочка, учень 5 класу ліцею № 5. Вчитель Л.О. Іванюк
- Марія Сольська, учениця 6 класу Шолоховського ліцею. Вчитель О.М. Безрідна
- Софія Фатєєва, учениця 7 класу ліцею № 3. Вчитель Т.В. Мирошниченко
- Аліна Машенець, учениця 8 класу гімназії № 4. Вчитель Т.І. Кальмар
- Єлизавета Батрак, учениця 9 класу ліцею № 2. Вчитель І.В. Понікарчик
- Софія Устименко, учениця 10 класу ліцею № 5. Вчитель Н.І. Коваленко
- Лоліта Ткачова, учениця 11 класу ліцею № 5. Вчитель Н.І. Коваленко
Щиро вітаємо усіх учасників і переможців міського етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Вдячність педагогам, які доклали зусиль з підготовки учнів до конкурсу. Бажаємо наснаги, творчих злетів та перемоги в обласному конкурсі.
За інформацією прес-служби міського голови.
Сучасне устаткування придбане за кошти міського бюджету. Портативні спостережні тепловізійні монокуляроснащені інфрачервоним детектором та дисплеєм прилади, нічні тепловізійні пристрої для стрілецької зброї та системи нічного бачення для транспортних засобів вже на озброєнні наших військових, використовуються задля захисту воїнів. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
-Громада Покрова не припиняє допомагати нашим захисникам і захисницям, це найважливіше завдання – підтримувати ЗСУ, - зазначає міський голова Олександр Шаповал, - прилади нічного бачення – необхідне обладнання, потреба в ньому є завжди. Якісна оптика на війні – це збережені життя наших військових.407370129 750238403809936 5702390775363649404 n406510231 750238430476600 8572358846309954325 n
За інформацією прес-служби міського голови.
За кошти міського бюджету придбано та передано військовим 22 станції бездротового зв’язку Starlink Internet Satellite Kit v2 та Адаптери Generic Starlink Ethernet Adapter Satellite Internet V2 до них, які забезпечують як провідний так і безпровідний інтернет в польових умовах. 17 точок обладнання для облаштування інтернет-мережі. 67 приладів для захисту від прослуховування та зчитування даних з комп’ютерної техніки. Шість наплічників для зручного та безпечного перенесення станцій бездротового зв’язку Starlink. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Як зазначає міський голова Олександр Шаповал, така допомога вкрай необхідна, вдячність всім платникам податків, завдяки яким можна оперативно реагувати на запити військових, бо стабільний  інтернет  в умовах бойових дій – надважливо.406410734 748456620654781 1060023121391717381 n406460262 748456657321444 4521326957952135553 n406403756 748456707321439 429907834073671700 n
За інформацією прес-служби міського голови.
Четверг, 30 ноября 2023 14:16

ПІДКОРЮЮТЬ НОВІ ВЕРШИНИ

Заклади культури міста не зупиняються у своєму творчому рухові вперед. Школа мистецтв та Дитяча музична школа розкривають дітям безмежний світ мистецтва, виховуючи повагу до національної спадщини. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Викладачі шкіл розробили власні методики, впроваджують новаторські підходи, насамперед, з онлайн-навчання. Мотивують дітей до творчої самореалізації, залучаючи до музичних онлайн-концертів, патріотичних марафонів, конкурсів всіх рівнів.
Покровчани достойно представляють місто та рідні заклади, останні перемоги тому твердження.
Першу премію у міжнародному конкурсі мистецтв « Зірки навколо» завоювала Марія Бульба, вихованка Дитячої музичної школи, викладача Лариси Білоус. Другу премію цього конкурсу здобув вокальний ансамбль «Співограй», учні Школи мистецтв, керівника Ганни Доценко.
Вітаємо дітей та їхніх наставників з новими здобутками!406059554 747995774034199 979084421541729452 n
За інформацією прес-служби міського голови.
БПЛА придбані за кошти міського бюджету і вже на озброєнні наших військових. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Потреба у такій зброї на передовій дуже велика. Разом з квадрокоптерами FPV, Autel EVO MAX, DJI Matrice 30T, DJI Mavic 3 та DJI Mavic 3 Fly More Combo, ударним безпілотником «Кажан Е620» закуплені і комплектуючі. «Кажан Е620» - дрон українського виробництва, який наводить жах на окупантів, має камеру з тепловізором, є незамінним помічником наших захисників уночі.
- Допомога ЗСУ – це головний пріоритет, постійно працюємо над тим, аби поповнювати їхню матеріально-технічну базу, - зазначає міський голова Олександр Шаповал, - ці пташки допомагають бити ворога. Дякую всім платникам податків! У нас одна мета – Перемога!406437755 747911117375998 8406563948007817979 n406411783 747911220709321 8650303734907158141 n406508300 747910850709358 2017067283930029805 n406511811 747911030709340 8947144861423735582 n
За інформацією прес-служби міського голови.
Учні та викладачі фізкультури Ліцею№5 підтримали  акцію, взявши участь в онлайн-фестивалі «Назустріч успіху», котрий об’єднав різні куточки України. Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
Цьогоріч фізкультурний марафон згуртував 2095 закладів освіти - 114045 учнів.
Організатором такої ініціативи виступили Українська федерація «Спорт заради розвитку» та Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за підтримки Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».406560884 747412214092555 5565762639155865628 n
За мету ставили не лише популяризацію здорового способу життя, а й показати дітям, що спорт та фізкультура позитивно впливають на психологічний стан, що надзвичайно важливо сьогодні, в умовах війни.
В онлайн-режимі учасники виконали Всеукраїнську руханку та ментальні вправи разом з представниками ЮНІСЕФ – встановили національний рекорд «Єднання».
За словами дітей та вчителів, це стало справжньою подією, адже кожен зміг відчути себе частиною великої команди, отримати позитивні емоції та почуття гордості.406093904 747412290759214 6154414063066423431 n406567970 747412210759222 2161022511194074917 n406108034 747412297425880 181070772582850719 n
За інформацією прес-служби міського голови.

XV Міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті», яка відбулась наприкінці жовтня у Києві, стала переможною для педагогічного колективу гімназії 4 Покрова. Команда закладу, очолюваного директором Світланою Главацькою, представила доробки, в основу яких лягли багаторічні результати спільної роботи. Високий професіоналізм, помножений на безмежну любов до дітей, відданість своїй професії та країні – головний секрет невтомного колективу.

Найвищу нагороду отримали напрацювання педагогів навчального закладу у номінації «Упровадження сучасних технологій національно-патріотичного виховання як засобу формування патріотичної свідомості й утвердження української громадянської ідентичності». Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.

За результатами участі та високої експертної оцінки, яку проводили фахівці наукових установ Національної академії педагогічних наук України та Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», за презентацію досягнень і ефективне впровадження освітніх інновацій колектив закладу нагороджено відзнаками - золотою медаллю та дипломами.

В обраній конкурсній темі педагоги гімназії (Ольга Майборода, Олена Сапун, Юлія Оніщенко, Аліна Морозова, Вікторія Оніщенко, Галина Войтенко, Олена Копаниця, Альона Пилипенко, Тетяна Чижик, Лілія Миронова, Олена Аксьонова, Тетяна Кальмар, Анна Дзюба, Анатолій Грищенко, Олександр Бойко на чолі з директором Світланою Главацькою) гідно презентували свої напрацювання. Клопітку, масштабну й дуже відповідальну роботу щодо узагальнення досвіду роботи закладу виконала вчитель історії Олена Сапун.

За авторські розробки виховних заходів педагог-організатор Юлія Оніщенко та вчитель початкових класів Вікторія Оніщенко нагороджені сертифікатами автора.

Педагоги, автори опрацьованої теми, зазначають, що національно-патріотичне виховання підростаючого покоління сьогодні є одним з найважливіших напрямків виховної роботи навчального закладу та акцентують, що виховна робота завжди була невід’ємною складовою освітнього процесу, а в умовах сьогодення її важливість складно переоцінити.

Загалом до професійного форуму освітніх, наукових і науково-технічних інновацій в Україні, де широко представлені інноваційні досягнення галузі освіти, було представлено досвід роботи 236 учасників із Польщі, Литви, Румунії, Угорщини, Естонії та різних областей України.

Пишаємось, що педагоги Покрова - кращі з кращих на освітньому фронті! Вітаємо з визначною перемогою та високими нагородами!405875625 746271514206625 3939306103626331592 n

За інформацією прес-служби міського голови.

Понедельник, 27 ноября 2023 11:54

Акція «16 днів проти насильства»

25 листопада стартувала щорічна Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка триває до 10 грудня та має на меті привернення уваги громадськості до актуальних для суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерно зумовленого насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. 
Домашнє насильство – це протиправні дія або бездіяльність (а також погрози їх вчинення) у формі фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства, що вчиняються у визначеному колі осіб, незалежно від місця їх проживання.
Домашнє насильство — це не лише про завдані побої. Насправді ж воно включає десятки форм насильницької поведінки. Але у всіх цих різновидів є спільні ознаки: відсутність поваги до іншої особи, прагнення влади та контролю над ним або нею, керування його або її рішеннями та діями, - про це наголошує управління праці та соціального захисту населення.
Домашнє насильство може бути спрямоване як на дружину, чоловіка чи дітей, так і на інших родичів —   вітчима (мачуху) та пасинка (падчерку),  рідних братів і сестер,  дядька (тітку) та племінника (племінницю), двоюрідних братів та сестер, бабусь та дідусів, колишнє подружжя, наречених, осіб, які спільно проживають однією сім’єю, опікунів,  прийомних батьків,  дітей, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя. Втім, у жодному з випадків воно не є внутрішньосімейною справою чи особливостями родинного спілкування. Це протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати.    
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» виділяють чотири види насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне.
Фізичне насильство – умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, заподіяння шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті.
Психологічне насильство – вплив на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та завдається шкода психічному здоров'ю.
Економічне насильство – умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.
Сексуальне насильство – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього/ої.
Якщо Ви особисто або Ваші знайомі потерпаєте від домашнього насильства та потребуєте допомоги -  не чекайте! Звертайтеся!
102 – Національна поліція
095 907 07 92 – номер «гарячої лінії» з протидії домашньому насильству.
     4-17-33 – Центр соціальних служб Покровської міської ради
     4-23-32 – Служба у справах дітей
За інформацією управління праці та соціального захисту населення.
Пятница, 24 ноября 2023 10:10

ОДНА СПОВІДЬ — НАРОДНИЙ БІЛЬ...

“І голод пережили, і війну...і знову війна...” Десятки спогадів ще живих свідків останнього, голоду 1946-1947 років, починаються саме так. Сьогоднішня війна стала страшним наслідком і продовженням історії Геноциду, нашої національної трагедії. Кожна українська родина має свою чорну сторінку, де є ті, хто пережили і ті, про кого згадують, запалюючи свічку скорботи...
Про це на офіційному сайті Покровської міської ради інформує прес-служба міського голови.
“Наша родина пережила два голоди...”
Івану Тимофійовичу Лісовому — 85. Все його життя пройшло у Перевізьких Хуторах, звідси проросло коріння його родини, з козацьких країв — українських степів. На його долю випало багато, але наприкінці кожного листопада, коли у хаті пахне яблуками, затишком, він згадує саме той, страшний рік голоду 46-47-го...405849588 744556084378168 7091134365439157429 n
У 1946 році Івану Тимофійовичу було лише вісім років, позаду була війна і здавалося, що жахливішого вже нічого не може статися. Їхня багатодітна родина знала, що таке горе. Батьки-хлібороби вижили у 1932-1933, у 1936-му поховали семирічного сина Гришу, а у лютому 1944-го глава родини Тимофій Лісовий разом зі старшим сином Михайлом пішли на війну. То був останній день, коли вони обіймали батька, він загинув 19 березня 44-го, форсуючи Південний Буг...Вже пізніше отримають листа, де він просив кохану дружину берегти наймолодшого синочка, Іванка...
Ірина Лісова залишилася з маленьким сином та донькою Євдокією. Вона чекала на старшого, Михайла, віруючи у його повернення. Старший син постукав у двері рідного дому у 1946-му, герой війни, танкіст з орденами і ... інвалідністю першої групи. Його легені були посічені кулями, він потребував повноцінного харчування, а на порозі стояв голодний 1946-й.
-Я ходив тоді до другого класу, - згадує Іван Тимофійович, - жили бідно, мама хапалася за будь-яку роботу, аби тільки прогодувати сім’ю, її руки не знали спочинку. І по господарству, і з мішковини штанці мені шила, щоб було у чому в школу ходити. Той рік нічого не вродило, ніяких запасів не було. Початок 47-го був ще важчим. Хліб важили на вагу, інколи до нього додавали шматочок невеличкий. Я ішов і молився, щоб був той довісок — то було смачніше за найкращі ласощі.
Село знову потерпало від голоду, ця велика біда впала на людей, що ще не оговталися від війни, окупації. Родина Лісових, як і багато інших, тяжко переживала голодну зиму. Михайлової фронтової пенсії, карточок Дусі, що працювала на будівництві мосту, й материного заробітку не вистачало, аби нагодувати сім’ю. Хліб був найвищою цінністю і найбільшим скарбом. Іван Лісовий згадує, як тамував голод скибочками смаженого буряка і як потайки плакала мама, спостерігаючи за стражданнями своїх дітей. Вони чекали на весну, як на спасіння, а вона прийшла з горем.
Михайло так і не піднявся після поранень, далося взнаки і недоїдання, у січні йому виповнилося 25 років, а 21 квітня родина проводжала у останню путь...Він був опорою і надією, до останнього захищав рідних, даючи відсіч місцевим бюрократам за непосильні трудодні матері. Коли Михайла не стало, Ірині Лісовій принесли припис вибиратися з хати, що дісталася від чоловіка, де жили всі покоління Лісових. “Знайшлися” неоплачені ще дідом податки початку 30-х, так поквиталися з вдовою й сиротами. Вона відстоїть свій дім, поїде доводити правду аж до Києва, але це буде пізніше, а в 47-му рятуватиме дітей від голоду.405820525 744556134378163 132991395575224532 n
Весна 47-го стала для кожного часом виживання. Як і у 33-му, діти збирали зелені паростки, калачики, вишукували корінці рогози на лимані, виливали ховрахів. Історія немов пройшла колом, зупинившись на біді. Перевізькими Хуторами знову поповзли страшні новини, що люди пухнуть від голоду, вмирають діти.
-Ніколи не забуду маминого розпачу, коли у сестри вкрали продуктові картки і ми на місяць залишилися без хліба, - розповідає Іван Лісовий, - це було рівнозначно смерті, бо хлібина на ринку коштувала 200 карбованців, яких у людей не було. Я, малий, вилазив на горище, вишукував там засохлі горошини, що залишились ще від старих запасів. У школі нам давали по скибочці хліба, але й це не рятувало. Двоє моїх однокласниць так і не вижили у той рік.
Люди намагалися вистояти, врятувати найдорожче - дітей. Пошепки говорили про тих, кого засудили за жменю зерна. Чи знали вони, що дорогоцінну пшеницю переправляють за кордон — ні. Існувала офіційна версія – неврожай, післявоєнний важкий рік, котрий необхідно перетерпіти. З останніх сил селяни ішли на роботу, працювали за трудодні, отримуючи до 200 грамів зерна на трудодень. Івану Тимофійовичу не забути, як збирали колоски полем і колгоспний наглядач виривав мішечки з рук, жбурляючи на землю. Ті зернинки були життям і за них розплачувалися життям. Жінок, що у розпачі несли у кишені жменю зерна дітям, ув’язнювали на 5 років, додому поверталися не всі.
-Я й зараз пам’ятаю смак затірки, що мама готувала, - ділиться Іван Тимофійович, - пасльону. Ми дивом пережили той рік, а хтось так і не вижив...
Їхня родина ніколи не забувала ні 47-го, ні 33-го. Іван Тимофійович рано подорослішав, вже у 16 років став на самостійну дорогу, щоб підтримати маму, на чию долю випало так багато...Він виправдав надії батька і брата, реалізував себе у професії, пройшов шлях від учня автоелектрика до начальника автоколони автотранспортного цеху ГЗК - голови профспілкового комітету автобази, заступника голови профспілки комбінату.403983490 744556497711460 8672298677112661616 n
Майже 50 років трудової діяльності у пошані й людській повазі. З дружиною Олею виростили прекрасних дітей, раділи онукам і правнукам, яких чекали у квітучому дворі родинного будинку Лісових, котрий відстояла для нащадків їхня прабабуся Ірина. Все життя пройшло тут, біля рідних стін. Кожне покоління Лісових боролося за нього і за свою землю. Для них, онуків, він бажав єдиного, щоб не повторилася війна, голод... Але війна знову постукала у його двері, двоє зятів воюють, відстоюють свободу України. Перемагають зло, що тягнеться корінням з голодоморів, що дрімало і піднялося знову.
Голод, який був
Історія — то не цифри й періоди — то людські життя. І родина Лісових — одна з тисяч, хто пережив ті страшні роки. Творці голоду прагнули стерти їхні голоси, але історія виділила кожного спогадами, свідченнями — пам’яттю. Щоб через десятиліття зрозуміти причини й жахнутися наслідкам, яких могло не бути...
Натомість, радянська влада намагалася викреслити 32-33, 46-47, як саме голодні роки, які забрали мільйони життів. Це стало політикою і сучасної росії.
Коли село вмирало через непомірні норми хлібозаготівель у посушливий, післявоєнний рік, український хліб відправляли як допомогу до країн Східної Європи. Тисячі тонн дорогоцінного зерна вантажилися у вагони, спрямовували до державних резервів в той час, коли тисячі українських жінок гнали до таборів за п’ять зібраних колосків — порятунок вмираючих дітей.405862175 744556327711477 8106242361843281883 n
Постановою радянського уряду українці повинні були виростити і здати понад 360 млн пудів зерна — вбивча норма для післявоєнного села, яке залишилося без робочих рук. «Зрив збиральних робіт», «саботаж хлібозаготівель», «розтрата сільгосппродукції», «шкідництво» – все це вважалося злочином, за який людей арештовували та вивозили до Сибіру.
Селяни, які пройшли через нацистську окупацію, були обкладені страшними податками. У 1946 році вони одержували не більш як 150 -200 грамів зерна на трудодень, а в деяких областях — навіть 50—100 грамів. «З метою запобігання спекуляції» їм заборонили продавати й купувати хліб, виїздити за межі районів... Українське село так і не отримало продовольчої допомоги, знесилених людей гнали на посівну й жнива, ціною життів план хлібозаготівель у 1947 році було виконано на 100%...
У 1946-47 роках надсмертність в Україні перевищила 700 тисяч осіб, більше чверті жертв – діти до 14 років. Голод забрав тих, хто зміг вистояти у пеклі 33-го, Другої світової, але не в силах був протистояти страшній радянській системі...
-Все життя ми цінуємо хліб, кожну крихту, кожен шматочок, не дай, Боже, викинути, - говорить Іван Тимофійович Лісовий, - хліб — це життя...
Для нього і тих, хто вижив у 1946-1947 роках це ще й спомин...За загубленими долями, що так і залишилися за межею голоду. Це тиха сповідь, то імена, що воскресають при спалаху свічок і обов’язок не забувати - берегти пам’ять...405828058 744556964378080 8488801285404252442 n
Матеріали та фото Оксани Сізової, прес-служби міського голови.